10 травня Кабінет Міністрів затвердив перелік 26 об’єктів великої приватизації, що підлягають продажу в 2018 році.  Відповідно до пояснювальної записки, це дасть змогу виконати план приватизації на 2018 рік — залучення у державний бюджет 21,3 мільярда гривень.

Хто є хто

До переліку об’єктів, які виставлятимуть на продаж, належать 18 підприємств, які перебувають в управлінні Фонду державного майна. Це енергопостачальні компанії Тернопільобленерго, Запоріжжяобленерго, Харківобл­енерго, Миколаївобленерго, Хмельницькобленерго, а також теплоелектроцентралі — Херсонська, Дніпровська, Криворізька, Сіверськодонецька. Фонд держмайна виставляє й інші підприємства — Азовмаш, Турбоатм, Запорізький титано-магнієвий комбінат, «Оріана», завод алюмінієвої фольги, «Президент-Готель», Центренерго, Одеський припортовий завод та Сумихімпром.

Підуть з молотка три об’єкти, що перебувають в управлінні Мінекономрозвитку, два — Міністерства аграрної політики та продовольства. Це важливі державні підприємства Аграрного фонду і Державної продовольчо-зернової корпорації України.

Кабінет Міністрів затвердив усю необхідну нормативну базу для набрання чинності закону «Про приватизацію державного і комунального майна». Також затверджено перелік об’єктів великої приватизації. Це чесна, прозора і конкурентна приватизація, на яку ми всі чекали. Тепер перед фондом стоїть надзавдання — втілити в життя всі ті нові і прогресивні норми, які закладено в законодавстві. Фонд розробив зміни до попередньої постанови Кабінету Міністрів, яка визначала порядок залучення радників до продажу об’єктів великої приватизації.

«Згідно з ним, по-перше, істотно розширено перелік основних завдань радника, по-друге, до радників застосовуватимуть ті самі обмеження, що й до покупців. Це перелік із 13 пунктів, визначений законом про приватизацію. До них входять компанії з офшорних зон, а також походженням із держави-агресора. Радники не можуть одночасно бути покупцями об’єкта приватизації», — вважає виконуючий обов’язки голови Фонду держмайна Віталій Трубаров.

Електромережі потребують комплексної реконструкції

Як же ставляться до проведення великої приватизації експерти? Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, зазначає «УК», що перед такою важливою справою у великій енергетиці треба вирішити всі питання щодо так званого RAB-регулювання, а вже потім виставляти обленерго на торги.

Нагадаємо, що RAB-регулювання — це тариф, який стимулює інвестиції на передачу електроенергії на основі регуляторної норми доходу, що пропонують для впровадження в Україні. Наші електромережі потребують не лише капітального ремонту, а й негайної реконструкції із заміною комутаційного обладнання, впровадженням сучасних систем захисту, оновленням трансформаторного парку.

«Тому з приватиза­цією обленерго, як на мене, треба зачекати. Розпочинати її варто лише після впровадження  RAB-регулювання. Щодо підприємств теплової енергетики, то їх справді треба негайно приватизувати, бо вони неефективні з нинішніми власниками в особі держави. Проте ці підприємства слід продати на прозорих конкурсах, де будуть реальні претенденти і все вирішуватиметься на умовах здорової конкуренції», — зазначає Володимир Омельченко.

З ним солідарна аграрний експерт Марія Колісник, яка зазначила «УК», що, як підтверджує багаторічна практика, держава виявилася вкрай поганим менеджером на підприємствах АПК: «Це можемо бачити на прикладі роботи спиртових заводів. Конкурси щодо продажу підприємств на аукціонах мають відбуватися прозоро, а не так, як у нас — лише для одного свого учасника, якому продається велике підприємство фактично за копійки. Важливо, щоб у конкурсах не брали участі фізичні чи юридичні особи з ворожої нам Російської Федерації».

Хто може стати власниками вищезгаданих підприємств, експерти відповіді не надають. Проте хочеться сподіватися, що нові господарі зроблять усе, щоб компанії ефективно розвивалися та там створювалося чимало нових робочих місць.