Робочий день Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав стоячи біля монітора з написом: «Законопроекти-2018: фокус на економічне зростання». Одразу стало зрозумілим, що перша частина заходу присвячуватиметься першочерговим діям уряду в період роботи нової сесії Верховної Ради.

Деякі ініціативи КМУ озвучує уже не вперше. За словами Прем’єра, проекти документів слід ухвалювати в сесійній залі парламенту, щоб досягнути швидшими темпами економічного зростання держави. Ця нормотворча складова враховувала позицію Президента, представників бізнесу, парламентських фракцій. Пакет документів — це 35 законопроектів, спрямованих на розв’язання п’яти важливих для країни завдань. З-поміж них захист бізнесу, дерегуляція, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування й державних ресурсів, заохочення інновацій. 

«Ухвалення цих законопроектів дасть змогу наростити економічну міць і поліпшити позиції України в рейтингу Світового банку Doing Business, — задав тон заходу глава уряду.

— Ми розпочинаємо новий політичний сезон, нову сесію парламенту, тож потрібно сформувати порядок денний. Торік вдалося консолідувати роботу й ухвалити потрібні рішення в освіті, медицині, пенсійній системі, а згодом і в напрямі запровадження конкурентного продажу нестратегічних держактивів. Це все дає змогу забезпечити в 2018 році динамічний розвиток держави. Якщо у нас була осінь реформ, то тепер на нас має очікувати весна й літо реформ. Переконаний, що спільно з парламентом ми об’єднаємося і зможемо ухвалювати рішення».

Прем’єр сподівається, що в найближчій перспективі у країні таки з’явиться Служба фінансових розслідувань, робота митниці буде якіснішою, інститут бізнес-омбудсмена для захисту прав бізнесу діятиме результативніше. Успішність дерегуляційних змін безпосередньо пов’язуватиметься з детінізацією економіки, спрощенням ведення бізнесу передусім у нафтогазовому середовищі. Передбачено й забезпечення доступу до кредитних ресурсів, формування товарних бірж, спрощення інвестиційної діяльності, врегулювання процедури банкрутства, приватизацію. «Ми маємо закласти основи пришвидшеного економічного зростання. Ми плануємо зростання ВВП на 3%. Але цього недостатньо. Треба створити умови, щоб ми могли вийти на показник, не менший за 5—7%. Ми ставимо таке завдання на середньострокову перспективу», — означив позицію Володимир Гройсман.

Очікують, що бізнес подякує

Проблеми бізнесу, на думку урядовців, такі: обтяжливе регулювання, тиск, обмеження доступу до фінансування, брак підтримки інновацій, бар’єри в доступі до державних ресурсів. Під фразою «фокус на економічне зростання» автори пакета законопроектів мають на увазі створення Служби фінансових розслідувань як єдиного органу боротьби з економічними злочинами; відмову від силових методів фінрозслідувань на користь аналітичного підходу до дій; підвищення персональної відповідальності посадовців за зловживання під час перевірок і видачі дозволів; упровадження інституту уповноваженого економічного оператора для спрощення та пришвидшення митних процедур, розвиток «єдиного вікна» на митниці та повноцінний електронний обіг митної документації.

Дерегуляція і поліпшення бізнес-клімату набуде нових обрисів, коли запрацюють «прогресивні правила діяльності» для 500 тисяч підприємців (ТОВ), коли спростять умови для започаткування нових вітчизняних проектів у нафтогазовій галузі та для регулювання ринку металобрухту, коли стане реальністю єдиний рахунок для сплати податків і зборів. Не менш важливо, згідно з планом КМУ, лібералізувати валютний контроль, спростити інвестування за кордон за рахунок часткового скасування ліцензій, скасувати санкції за порушення валютного законодавства.

Щодо полегшення доступу до фінансування, то прозорий доступ до державних ресурсів, за­охочення інновацій урядовці в такий самий спосіб пропонують зміни в документованій формі. Усі їх уже оприлюднено на урядовому порталі.

В узагальненій формі Прем’єр повідомив лише те, що цьогоріч Кабмін створить експортно-кредитне агентство для захисту діяльності вітчизняних підприємців. Він виокремив проект закону про антикорупційний суд, який відповідатиме міжнародним стандартам. А ще глава уряду вважає за потрібне започаткувати приватизацію державних компаній. «Державні підприємства мають бути відкритими для інвестицій, розвитку, створення нових робочих місць», — наголосив він.

Не менш важливо скасувати монополію на касові апарати, щоб дати змогу підприємцям використовувати для обліку операцій різні гаджети. Володимир Гройсман прогнозує наприкінці 2018-го початок роботи підрозділів екстреної медичної авіації.

Звільненим заручникам дадуть 100 тисяч

Перше рішення урядовців Прем’єр прокоментував так: «Уряд запропонував кілька інструментів підтримки і розвитку регіонів загальним обсягом близько 11 мільярдів гривень й передає ці кошти на місця, вимагаючи використовувати їх ефективно й за чіткими пріоритетами. Халтурити за кошти держбюджету нікому не дозволено. Основну увагу треба приділяти якісному будівництву дошкільних закладів і закладів профтехосвіти, модернізації об’єктів екстреної медицини, розбудові закладів фізичного виховання і спорту, об’єктів критичної інфраструктури».

Кабмін схвалив розпорядження, яке позбавляє структури Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів без згоди об’єднаних територіальних громад. Міністри призначили нового члена наглядової ради державного концерну «Укроборон­пром» — екс-високопосадовця Міністерства оборони США Тетера Ентоні Джона.

Схвалено законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, якими впроваджується середньострокове бюджетне планування; Концепцію розвитку й технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій; рішення щодо надання допомоги звільненим заручникам обсягом 100 тисяч гривень кожному, а також медичної, психологічної допомоги та реабілітації; затверджено план заходів з реалізації Стратегії комунікацій у галузі запобігання та протидії корупції на 2018 рік.

КМУ вилучив Естонію, Латвію, Грузію, Угорщину і Мальту з переліку держав, операції з резидентами яких визнано контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Насамкінець звільнено раніше відстороненого від виконання обов’язків голову Державної фіскальної служби Романа Насірова.