Нещодавно заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе заявив, що в нашій країні потрібно ввести практику страхування відповідальності професійних виконавців будівельних робіт — архітекторів, проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів. І це має стати обов’язковим.

«Усі ми знаємо, що найбільш цивілізований метод захисту інвестицій та покращення бізнес-клімату — це страхування. І будівельна галузь — не виняток. Упровадження такого страхування дасть змогу захистити права та інтереси вкладників й інших учасників будівництва, мінімізувати ризики та посилити відповідальність виконавців робіт; підвищити якість проектування та будівництва», — резюмував він. 

Ця проблема давно назріла у нашому суспільстві, де останніми роками панували нечесні компанії-забудовники, які зводили неякісні оселі або кидали напризволяще інвесторів — приватних осіб. 

Золоте правило для всіх

Та й самим виконавцям будівництва це також піде на користь. Саме на яку? Чи складно ввести в Україні такий вид страхування? Чи поліпшить це самоорганізацію компаній-забудовників і зробить їх більш відповідальними? Як це позначиться на фіз­особах-інвесторах, які чекають на вчасну здачу якісного житла?

Як зазначив «УК» архітектор лауреат Державної премії України з архітектури Георгій Духовичний, в цивілізованих країнах існує золоте правило: жоден професійний проектувальник не має права працювати без оформлення архітектурної страховки. «Багато років тому я працював архітектором у Німеччині. Там страхували всі роботи всіх фахівців — від архітекторів і проектувальників до монтажників. Тоді ще в цій країні в обігу були марки. За страхового внеску 300 марок, якщо стається страховий випадок, обумовлений в договорі (якісь негативні події, за які страхкомпанія сплачує кошти), виплачували до 1% суми робіт».

Взагалі, як кажуть фахівці, ціна страхового полісу може коливатись від 1 до 5% кошторисної вартості робіт.

Пан Духовичний наводить дуже цікавий випадок. Він як архітектор у Німеччині працював над реконструкцією однієї старовинної споруди ХVІІ сторіччя, до складу якої входила пожежна частина. Конструктор не врахував розрахунків архітектора (помилився), відреставрувавши цей будинок так, що всередину не могла потрапити пожежна машина. Їй просто не вистачало місця. Усі такі роботи було застраховано (від такого або подібного випадків), і саме завдяки цьому учасникам реконструкції було сплачено за страховкою великі кошти. Звісно, якби про страхування не йшлося, то виконавці робіт заплатили б гроші з власних кишень. Якби вони в них були.

Страхувати будівельно-монтажні роботи можна від великої кількості різноманітних ризиків. Фото Володимира ЗАЇКИ

І ліфти, і запірні крани…

А ось на думку юриста у сфері нерухомості, будівництва та оформлення землі юридичної компанії Grishakov Law Company Вадима Старцуна, страхувати потрібно не лише будівельно-монтажні роботи, а й, наприклад, будівельну техніку, вузли й агрегати, які слугують для виконання самих робіт. «Також цікавим буде страхування гарантійних зобов’язань, що надають виробники будівельних механізмів. Наприклад ліфти, запірні крани. Потрібно  страхувати  все, що може завдати матеріальної шкоди замовникові будівництва», — зазначив він «УК». Це можуть бути різні пошкодження майна замовника в таких випадках: внаслідок неправильного монтажу/демонтажу, зварювання тощо; залучення підрядником некомпетентних спеціалістів чи спеціалістів невідповідних кваліфікацій тощо.

Що ж думають з цього приводу самі страхові компанії? На жаль, офіційної відповіді ми не дочекалися, проте у приватній розмові один з керівників такої фірми зазначив, що, по суті, обов’язкового страхування ризиків будівельно-монтажних робіт немає ніде в світі: «Однак чимало компаній-забудовників у різних країнах страхують свої ризики. Чим  вони більші, тим таке страхування коштує для забудовника дорожче. Можу розподілити страхування в цій царині на два типи: відповідальність за шкоду, заподіяну під час зведення житла, і так звані післяпускові гарантії. Попри те, що ймовірність страхових ризиків у будівництві дуже велика, нам вигідно мати справу з компаніями-забудовниками».

Як переконує досвід, договір страхування будівельно-монтажних робіт — великий документ, де розписано чимало нюансів: до 50 сторінок за обсягами. Та навіть за цієї умови в такому документі не можна визначити всі застереження. Тому юристи радять укладати загальні, більш спрощені договори. Однак тут можливий ще один негатив: чи зголоситься страхова компанія платити за страховим випадком, якого не буде чітко прописано у таких угодах?

Чим одні непорядні відрізняються від таких самих інших?

Вадим Старцун упевнений, що страхова компанія повинна це робити. Однак керівники компаній-забудовників на це все дивляться доволі скептично. У коментарі «УК» генеральний директор концерну «Поділля» (Вінниця) Тимофій Гіренко поскаржився, що жодних гарантій від страхових компаній на те, що вони сплатять гроші в разі фіксації страхового випадку, немає: «Це факт, доведений життям. Ввівши таке страхування в нашій країні, ми даємо компаніям цього бізнесу заробити на нас. Не відкидаю практики страхування будівельно-монтажних робіт. Так,  вона є в усіх цивілізованих країнах. Проте у нас це не діє. Можу навіть сказати так: у нас є непорядні забудовники і непорядні страхові компанії. То чим другі відрізняються від перших? У нас є інші чинники, що впливають на якість і терміни виконання будівельних робіт».

Хоч з думкою пана Гіренка можна посперечатися, адже порядні страхові компанії є. Можливо, саме їх і бояться непорядні забудовники.

Щодо інших нестрахових чинників, які впливають на те, щоб компанії-забудовники не зводили неякісного житла, вони є. Приміром, це інженер з технічного нагляду, який є представником замовника будівництва. Проте він також може недогледіти всіх прорахунків. А зробити це на Заході, до речі, дуже фахово можуть спеціалісти страхових компаній, які знаються на будівельно-монтажних і проектувальних роботах. Там такі спеціалісти і працюють при страхових фірмах. І нам далеко ще до такої практики.

Переваги для інвесторів

Як на краще (або на гірше) зміниться доля наших інвесторів-фізосіб, які вкладають кошти в будівництво? Вадим Старцун вважає, що таке страхувальне нововведення опосередковано, проте позитивно впливатиме на майбутніх власників квартир: оселі здаватимуть в експлуатацію якіснішими, ніж тепер. Погодьтеся: це з огляду на вкрай низьку якість нинішнього будівництва дуже хороша новина для людей, які вкладають кошти у зведення будинків.

Проте інвестори-фіз­особи також можуть брати участь в укладанні таких договорів між забудовником і страховиком як третя сторона. Тоді від страхових випадків компенсацію матимуть не лише архітектори, проектувальники та монтажники, а й звичайні інвестори. Однак це справа віддаленого часу. Такі угоди можуть укладати вже після здачі будинків в експлуатацію та приймання їх обслуговуючими компаніями — між власниками осель і, приміром, керівниками ОСББ. Проте це інша тема  розмови.