Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке в більшості з нас асоціюється з давньою та середньовічною історією — кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, випадки торгівлі людьми — цілком сучасні реалії, чиє існування має потужне економічне під∂рунтя. До того ж ця проблема глобальна, адже, як свідчить практика, постраждати від торгівлі людьми може будь-хто незалежно від віку, статі, походження, освіти і рівня достатку.

Не замовчувати проблему

За даними представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ), в Україні, розпочинаючи з 1991 року, від торгівлі людьми потерпіли понад 160 тисяч людей. Це перетворює нашу державу на одного з найбільших постачальників підневільної робочої сили у Європі й інших країнах світу. Але щоб потрапити в залежність від експлуататора, не обов’язково їхати за кордон. За статистикою МОМ, 6% постраждалих від торгівлі людьми потрапили в рабство в межах України. Найбільше від цієї проблеми потерпають діти.

Як розповіла «Урядовому кур’єру» голова правління черкаської благодійної організації «Від серця до серця» Наталія Несват, траплялися випадки торгівлі людьми не лише під час виїзду за кордон, а й на території цілком здавалося б «благополучної» Черкащини. Так, у жінки, яка влаштувалася на роботу, «роботодавці» забрали пенсійну картку й інші документи. Щоб повернути їх, довелося звертатися до впливових людей.

Продаж власної дитини, відправлення дівчат у секс-рабство, насильне утримання чоловіка, щоб відібрати в нього житло, — такі факти відомі відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми головного управління Нацполіції на Черкащині. На жаль, лише одиниці з них стали предметом розгляду в суді. Чи не тому люди бояться говорити про проблему, часто приховують, що стали жертвами експлуатації? Але про це треба говорити вголос. Саме так намагаються діяти органи виконавчої влади разом з освітянами, громадськими організаціями, що продемонстрували під час цьогорічного відзначення Всеукраїнського дня боротьби з торгівлею людьми, коли в області відбулися повномасштабні інформаційні заходи.

За даними МОМ, основними країнами, де українці стають жертвами торгівлі людьми, є Російська Федерація (49%), Польща (14%), інші країни ЄС (13%), Туреччина (11%). Всупереч традиційному погляду, що в таких ситуаціях йдеться зазвичай про сексуальну експлуатацію, останні роки доводять протилежне. З усіх зафіксованих МОМ випадків експлуатації на сексуальну припадає лише 5%, а 93% — трудова експлуатація. Для порівняння, у 2007 році на сексуальну експлуатацію припадало 52% випадків, 45% стосувалося трудової експлуатації.

Менший ризик стати жертвою торгівлі людьми в розвинених країнах, де висока правова база. Наприклад, у Німеччині, адже там більші шанси отримати офіційну роботу. Коли їдуть працювати в Туреччину, Індонезію, це підвищує відсоток потрапляння в рабство. Треба говорити студенткам про те, що коли вони їдуть на роботу танцівницями, імовірно, робота не буде пов’язана з танцями.

Лектори йдуть у школи

Активна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення різних категорій, сталий соціальний і економічний розвиток регіону, співпраця з громадськими організаціями, реалізація відповідних обласних програм можуть ефективно протидіяти торгівлі людьми. Такі складові успішної боротьби з цим явищем назвали учасники «круглого столу», який недавно відбувся в Черкаській облдержадміністрації. Як зазначали учасники обговорення, в області триває спільна робота центрів зайнятості й відповідних структурних підрозділів обласних і районних державних адміністрацій у цьому напрямі. Приміром, у центрах зайнятості проводять тематичні семінари. На них уже встигли побувати приблизно 10 тисяч осіб. У навчальних закладах, зокрема в тих, де молодь здобуває професійно-технічну освіту, розповідають про ризики роботи за кордоном самі учні.

— Студенти більше дослухаються до своїх однолітків, — розповідає заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Валентина Ткаченко. — Тому вирішили залучити до цієї роботи активну молодь. Для цього відібрали майже 50 таких лекторів у шести навчальних закладах Черкас. Надалі плануємо долучити до такої освітньої роботи й інші навчальні заклади області.

Попередити й запобігти торгівлі людьми має на меті відповідна обласна програма, над якою працювали спеціалісти ОДА спільно з юристами.

— Працюючи над змінами й доповненнями до програми, намагалися врахувати кращі напрацювання, які є в Україні, та рекомендації міжнародних фондів та організацій, — додає перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль. — Програму винесемо на розгляд депутатів обласної ради на найближчій сесії. Одним із важливих шляхів подолання проблеми торгівлі людьми є профілактична робота, і це записано в програмі.

Окрім молоді, ще одна вразлива категорія — внутрішньо переміщені особи. Нині в області їх нараховують майже 16 тисяч. Держава в межах бюджету допомагає переселенцям, але зрозуміло, що вони хочуть мати гідну зарплату. Тому досить легко реагують на привабливі оголошення. Через соціальні органи переселенців на Черкащині широко інформують про небезпеку трудового рабства, проводять індивідуальну роз’яснювальну роботу. Щоправда, її ефективність потрібно значно підвищувати. Адже проблемі краще запобігти, ніж потім боротися з наслідками.