Те, що сумнозвісні «соєві правки» вилізуть боком нашим сільгоспвиробникам, «Урядовий кур’єр» уже  прогнозував. На жаль, за останніми відомостями, так і вийшло.

Нагадаємо: норму про скасування експортного відшкодування ПДВ для сої та ріпаку з порушенням регламенту протягли до Податкового кодексу наприкінці 2017 року, але через численні протести аграріїв номінально скасували 30 серпня 2018-го. Саме номінально — не для всіх.

У парламент було внесено два законопроекти: 74032 та 7403-д. Якщо перший просто скасовував сумнозвісні правки, то другий авторства бюджетного комітету — лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують вирощену ними продукцію. Очевидно, що другий законопроект був не вигідний малим і частині середніх сільгоспвиробників, які не мають великих експортних партій своєї продукції та відповідної мережі логістики, але саме його ухвалили.

Експерти застерігають

Експерти вже тоді застерігали про очевидні наслідки такого половинчастого рішення, ухваленого на догоду великим вітчизняним виробникам олії: розвиток «чорного трейдерства» — тобто сировину скуповуватимуть за зниженими цінами у малих виробників, які не в змозі її експортувати, і продаватимуть великим. Хоч лобісти «соєвих правок» переконували, що їх ухвалення не матиме жодного впливу на аграрну галузь, це неминуче спричинило б падіння внутрішніх цін на сировину.

Так зрештою і сталося. Нині український малий та середній аграрний бізнес втрачає більш як 10 доларів на кожній тонні реалізованої сої внаслідок «соєвих правок», повідомляє генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

«Через невідшкодування ПДВ посередникам дрібні виробники соєвих бобів не можуть отримати справедливу ціну за свій урожай. Внутрішні переробники, користуючись тим, що дрібні аграрії не можуть самостійно експортувати продукцію, занижують закупівельні ціни», — додає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Пристрастей у цьому питанні додала Державна фіскальна служба. Просто-таки під ялинку аграріям 29 грудня 2018 року там оприлюднили індивідуальну податкову консультацію №5490/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. У ній зазначено, що навіть ті аграрні виробники, які виростили сою на власних або орендованих сільгоспугіддях і самостійно її експортували, все одно не мають права на відшкодування ПДВ з її експорту.

Як так, є ж хоч якийсь закон, де сказано інакше! На це у ДФС є таке пояснення: мовляв, у чинному законодавстві України нема визначення поняття «сільськогосподарське підприємство», отже ті самі підприємства, яких начебто не існує, повинні повернути до бюджету відшкодоване ПДВ за всі операції з експорту сої, здійснені після 1 вересня 2018 року.

Але у відомстві лукавлять: ще торік у жовтні вони зверталися із запитом до Міністерства фінансів, і там підтвердили, що поняття «сільськогосподарське підприємство» визначено у законодавстві як для юридичних, так і для фізичних осіб і аграрні виробники мають законне право на відшкодування ПДВ під час експорту сої та ріпаку. Однак у ДФС, як бачимо, проігнорували припис організації, якій підпорядковані.

Сільгоспвиробникам це загрожує чималими збитками. За розрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, це близько мільярда гривень. І це ще не все: якщо всі майбутні операції з експорту сої відбуватимуться без відшкодування ПДВ, виробники до кінця року втратять ще до трьох мільярдів.

Програти можуть усі

Навіщо це робиться? Є думка, що у такий спосіб викручування рук вітчизняні олійні концерни, які є головними натхненниками сумнозвісних «соєвих правок» і мають великий вплив у владних колах, намагаються забезпечити себе дешевою сировиною у поширений в Україні спосіб — за рахунок аграріїв.

Але цей розрахунок вкрай недалекоглядний, застерігає Тарас Висоцький. Адже без відшкодування експортного ПДВ прибутковість вирощування сої знизиться на 10%, що зробить її не вигідною для вирощування і призведе до істотного  скорочення посівних площ під цією культурою. Тоді нові заводи, які нині активно будують вітчизняні переробники, всупереч їхнім сподіванням, залишаться без сировини.

До речі, це не єдина ініціатива ДФС — на початку цього року там висунули пропозицію взагалі скасувати відшкодування ПДВ під час експорту олійної сировини. Така пропозиція спричинила негативну реакцію аграрної спільноти, аж до загрози масових протестів, і відомство похапцем від неї відмовилося, але щодо виконання чинного закону виявляє дивовижну нетямущість.

Щоправда, днями на захист сільгоспвиробників виступили народні депутати з Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. У листі-відповіді на звернення Українського клубу аграрного бізнесу за підписом голови комітету Ніни Южаніної зазначено, що сільськогосподарським підприємством вважається юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та здійснює операції з її постачання.

Тобто комітет підтримав позицію Міністерства фінансів України: для  реалізації пункту 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України можливо застосовувати поняття «сільськогосподарське підприємство». Лист містить прохання комітету до Міністерства фінансів надати узагальнювальну податкову консультацію із цього питання і відповідно до законодавства оприлюднити її. Якою буде реакція ДФС, чи дослухається вона цього разу до думки міністерства, що йому безпосередньо підпорядковується, — побачимо.