Засідання оперативного штабу щодо надзвичайної ситуації в Балаклії на території військового складу Міноборони Прем’єр-міністр Володимир Гройсман проводив у межах робочої поїздки на Харківщину. Разом із ним оперативно відреагувати ухваленням рішень змогли віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична, представники силових структур.

Спочатку слухали інформацію відповідальних відомств про евакуацію людей з імовірної зони ураження від вибухів на військовому складі. Озвучені дані дали підстави главі уряду резюмувати: «Я хотів, щоб ми окреслили план дій на найближчі дні, щоб захистити людей, передовсім забезпечити надійний рівень їхньої безпеки і підготуватися до ліквідації наслідків вибухів боєприпасів. Найголовніше — це захист людей, які проживають на території, що може бути потенційно ураженою».

Тимчасового притулку потребують не лише люди, а й їхні домашні улюбленці. Фото УНIAН

Згідно з попередніми підрахунками, внаслідок вибухів на балаклійському військовому складі втрачено близько половини площі арсеналу. Розглядають дві версії причин цієї надзвичайної ситуації: диверсія і недбальство.

Захід відбувався за зачиненими для представників ЗМІ дверима. Результати й домовленості Прем’єр озвучив пізніше: «Ми оцінюємо площу ураження вже в 50% самої території бази. Усе оцінити буде можливо після спаду інтенсивності вибухів. Тільки тоді можна буде з’ясувати, які втрати, які причини виникнення надзвичайної ситуації й відповісти на запитання: «Чому так сталося?»

Усі сценарії можливого розвитку подій ретельно перевірятимуть. Глава уряду зауважив, що технічне забезпечення військового складу було на високому рівні. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Що стосується захисту складу, то технічно він був досить непогано забезпеченим, облаштованим, і тому це ще більше викликає запитань, що саме стало причиною. Тому що технічне забезпечення і оснащення було на досить високому рівні».

А мав він на увазі фактаж щодо роботи на території арсеналу необхідної кількості броньованої техніки. Потім звертав увагу на залучення співробітників Національної поліції, Національної гвардії, зокрема щодо здійснення патрулювання. Нині там працюють понад 550 осіб.

Уже за 3—7 діб, усе залежатиме від зменшення інтенсивності вибухів, відповідні служби розпочнуть розмінування й відновлювальні роботи. І тільки згодом встановлюватимуть причини надзвичайної ситуації. «Нам потрібно ще кілька днів. Ще раз наголошую, що ми будемо готові з розмінування, забезпечені будівельними матеріалами», — сказав глава уряду.

На нараді керівники інших областей отримали доручення надати необхідні матеріали для відновлення зруйнованих об’єктів. Про цифровий еквівалент можна буде говорити, коли небо проясниться від вибухів. Особисто Володимир Гройсман очікує від Харківської ОДА запиту на додатковий ресурс із резервного фонду державного бюджету. Кабінет Міністрів хоче його швидко задовольнити рішенням.

«Фактично ми готові. Зараз головне — звести до нуля інтенсивність вибухів, щоб не було загроз прилеглим територіям у радіусі 10 кілометрів, і найголовніше для нас зараз — робота з людьми, щоб ніхто не постраждав», — наголосив Прем’єр.

Уже під вечір у четвер він відбув до села Гусарівка. Там розташовано пункт збору жителів, евакуйованих балаклійців. У цьому куточку Харківщини Прем’єр опікувався життям людей, прохаючи рятувальників діяти в такий спосіб, щоб убезпечити життя і здоров’я громадян. «Це найбільший виклик для всіх служб. У момент переміщення маємо хоча б на мінімальному рівні задовольняти потреби людей», — додав він.

Відповідні служби здійснюють обхід містом і перевіряють, чи всі балаклійці виїхали з нього, звертаючи особливу увагу на тих, хто потребує особливої чи медичної підтримки.

Евакуйованим жителям Прем’єр озвучив фактаж. Мовляв, забезпечено 1,4 тисячі місць для тимчасового розселення людей. 1,6 тисячі місць з’являться найближчим часом. Заспокоював Володимир Гройсман вимушених евакуйованих словами про ухвалення рішень щодо відновлення зруйнованих через вибухи об’єктів, намір надати на цю потребу необхідні кошти.