Порти Великої Одеси завершили 2014 рік з доволі непоганими показниками. Більш ніж на 9%, порівняно з 2013-м, зросла перевалка вантажів у порту «Южний». Найпотужніша гавань країни, обробивши понад 47 мільйонів тонн, встановила свій новий рекорд. Плюс 7% показав Іллічівський порт, на 6,1% (до понад 24,5 мільйона тонн) збільшили перевалку й в Одеському морському торговому порту (ОМТП). Начальник його адміністрації Михайло Соколов пояснює це зростання тим, що Одеса перебрала на себе частину вантажопотоку із портів анексованого Криму. Утім, шукати позитив у такій ситуації не випадає.

Коли повернуться контейнерий туристи

Саме з поточною нестабільністю Михайло Соколов пов’язує «колосальні втрати за нашими стратегічними напрямками — обробка контейнерів і круїзне судноплавство». Круїзний бум, який він анонсував ще у мирному 2013-му, відкладається на невизначений термін: із 159 запланованих на 2014 рік суднозаходів відбулося всього 32. На 2015-й спочатку була 91 заявка, але круїзні оператори нині кажуть про 30. При цьому начальник адміністрації ОМТП зауважує, що у портових зборах частка круїзерів зовсім невелика — всього 3%. Тож від їх втрати страждає не стільки виторг, скільки імідж міста і його гавані.

«У середньому в Україні падіння в обробці контейнерів — 15%, — каже Михайло Соколов. — Це дуже багато». В ОМТП це падіння виявилося навіть більшим від середнього по країні — майже 18%. У чому причина? Через багаторічне руйнування вітчизняної індустрії ми давно перебуваємо у ситуації, коли все, що вивозимо з країни, — насипне: чи то зерно, чи чорний метал. Сировина, одне слово. А те, що завозимо, — у контейнерах: техніка, обладнання, товари народного споживання. Так от, усіх цих високотехнологічних товарів почали завозити менше, зокрема й через помітне зменшення купівельної спроможності населення. Зменшення імпорту за підсумками 2014-го — ті самі 18%. А потік чорних металів на кордон не вщухає. В ОМТП він додав цілих 87%. Щоправда, тут далося взнаки ще й кримське перенаправлення.

Утім, портовики не втрачають надії на те, що українці знову зможуть купувати імпортні товари в колишніх обсягах, а там хтозна — може, й самі щось відправлятимуть за кордон, і не тільки насипом, а й у контейнерах. Михайло Соколов каже, що є підстави розраховувати на контейнерне пожвавлення вже у поточному місяці: «Формуються нові альянси, і я сподіваюся, що пасьянс контейнерних ліній складеться на нашу користь». Тому контейнерні інфраструктурні проекти тут і не згортають.

Фото автора

Інвестиційна пауза,а не колапс

Ключовою подією 2014 року в ОМТП називають введення в експлуатацію нового контейнерного термінала «Карантинний мол». Цей об’єкт, розташований на території понад 19 га, може обробити чверть мільйона умовних контейнерів на рік, а це понад половина всього торішнього контейнерообігу. Адміністрація порту будує термінал на паритетних засадах з німецькою компанією-інвестором ДП «ГПК Україна».

Михайло Соколов особливо підкреслює, що, попри нинішню складну ситуацію в країні, інвестори не втрачають довіри до порту і продовжують вкладати свій капітал у розвиток його інфраструктури: 13 великих приватних стивідорних компаній і менші партнери, що працюють на території порту, торік інвестували 640 мільйонів гривень, а в 2013-му — 432 мільйони. Звісно, якщо зважити на інфляцію, зростання матиме не такий масштабний вигляд, але, з огляду на поточну нестабільність, і його можна вважати неабияким досягненням. «Єдине, що в Одеському порту розмов про концесію немає, — зауважує Михайло Соколов.— Немає компаній, котрі цікавилися б державно-приватним партнерством на основі договорів концесії».

Саме концесію розглядали як основний спосіб співробітництва держави з приватниками під час реформи портів, що стартувала у червні 2013-го. Цей механізм передбачає тривалу масштабну співпрацю без наступного відчуження держмайна. Так-от, про нього нині немає розмов не лише в Одеському, а й будь-якому іншому порту держави. Першою ластівкою тут мав стати порт «Южний». Нині це єдиний концесійний проект, що його розглядає Міністерство інфраструктури. Та й то без поспіху. «Краще один раз зробити правильно і прозоро, ніж потім мати додаткові ризики для тієї чи іншої концесії, надто у час, коли інвестиційний клімат не зовсім сприятливий», — вважає начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку Одеської облдержадміністрації Олександр Ілько.

В Мінінфраструктури кажуть, що цього року порт «Южний» навряд чи передадуть у концесію. «Не думаю, що порт «Южний» — це місце, де ми тренуватимемося в концесії, — каже заступник міністра Володимир Шульмейстер. — Я не певен, що ми доведемо цей порт до концесії, особливо цього року».

Крапку наче ніхто не ставить, проте кома змінює її на невизначений термін. «Це порт, — каже урядовець, — у який держава вклала величезні кошти — і в днопоглиблення, і в інфраструктуру. Тому щойно ми зрозуміємо, що інвестиційна ситуація в Україні сприятлива для того, щоб залучати сюди інвесторів, коли зрозуміємо, що інтерес до порту «Южний» виявляє багато учасників ринку, що забезпечить ринкову ціну під час реалізації плану концесії, тоді ми й продовжимо йти в напрямі концесії».

Виваженість і прагматизм мають переважати в реалізації масштабних економічних проектів. Надто ж у країні, котра свого часу в приватизаторському запалі практично повністю втратила свій торговий флот.