СОЦІУМ

 У який дошкільний заклад  - приватний чи державний  - краще віддати дитину?

Пошук садка - головний біль для більшості батьків. У державних закладах вільні місця не завжди є, та й умови перебування там дитини частенько не відповідають вимогам батьків. Інша справа - приватні. Вартість їхніх послуг назвати помірною важко - щомісяця від $100 до 500. Чи варта приватна дошкільна освіта таких грошей, дізнавався "Урядовий кур'єр".

Вікові обмеження

Віддавати дитину до дитячого садка чи ні, а якщо віддавати, то в якому віці - питання, яке хвилює багатьох батьків. Щоправда, зазвичай воно вирішується самим життям. Приміром, на сімейний бюджет вплинула криза, тому мати змушена повертатися на робоче місце. Якщо ж із грошима все нормально, тоді батьки максимально відтерміновують запис до дошкільного закладу. Дехто і взагалі притримується думки, що не варто малечі ходити до садка до трьох років, а то ще підхопить там якийсь вірус.

- Коли доці виповнилося два роки, я повернулась на роботу, - розповідає піар-менеджер Наталія Толкачова. - Спочатку ми з чоловіком хотіли віддати Іринку до дитячого садка, але більшість щеплень малій не робили, тому вирішили найняти няньку. Та й взагалі, думаю, що дитині ходити до садочка не обов'язково.

От тільки психологи запевняють, що перед тим, як записувати дитину до школи, необхідно, аби вона походила до дитсадка. На думку спеціалістів з дитячого виховання, одного року загалом достатньо, щоб психологічно, соціально й фізично підготувати дитину до нового життєвого етапу. Проте робити це можна за умови належного виховання і навчання вдома. Але нехтувати відвідуванням садка в жодному разі не можна. А до його вибору варто підходити виважено. Більшість батьків починають шукати достойний дитячий заклад чи не з народження маляти.

Тут на допомогу мамам і татам приходять їхні знайомі й друзі, які порадять, до якого закладу краще віддати дитину. Допоможуть у нелегкій справі пошуку й матусі з сусідніх дворів. Вони обізнані в багатьох питаннях, тому якщо щось неладне десь трапилось, це не залишиться поза їхньою увагою.

Другий спосіб - Інтернет. На спеціалізованих сайтах є не тільки перелік дошкільних закладів, а й відгуки батьків. Щоправда, тут так само можуть бути й неправдиві коментарі, написані власноруч співробітниками певного закладу. Особливо старанно "клепають" позитив працівники приватних садків -там від наявності відвідувачів залежить зарплата вихователя. Проте якщо відгуки прочитати уважно, чесно написані розпізнати можна.

Наступний етап пошуку - екскурсія до закладу. Досвідчені мами радять не звертати особливої уваги на зовнішній вигляд приміщень, а сконцентруватися на спілкуванні з майбутньою вихователькою, бо саме від неї залежить не тільки успішна адаптація дитини на новому місці, а й бажання ходити до садка. Трапляється, що у зовні непоказних закладах працюють справжні професіонали з виховання.

Перед тим, як обирати садок, батьки для себе мають визначити, що саме вони хочуть дати дитині - щасливе дитинство чи серйозний багаж знань. А вже відштовхуючись від цього, починати пошуки ідеального, на їхню думку, закладу.

Дорогі знання

Якщо на першому місці - навчання, тоді варто сконцентрувати увагу на приватних садках із серйозною навчальною програмою. Приміром, в одному зі столичних приватних дошкільних навчальних закладів батькам запропонують авторські розробки навчальних програм. Поки дитина в ньому перебуватиме, вона вивчатиме дві іноземні мови (зазвичай англійську і ще якусь), грамоту з читанням, живопис, математику та логіку, довколишній світ, а також вчитиметься музики, хореографії, займатиметься фізкультурою з елементами східної гімнастики. Розвиватиме мовлення, акторську майстерність.

Щоправда, таке задоволення коштує чимало. Щомісячна вартість харчування і навчання - 4900 грн. Плата береться незалежно від того, відвідує дитина заклад чи ні. Хоча всі пропущені заняття відпрацьовуються з учителем в індивідуальному порядку і безкоштовно. Проте ще є такий нюанс як щорічний внесок у розмірі 9 тис. грн. Ці гроші йдуть на закупівлю всього того, що буде необхідно дитині упродовж року, -книжки, іграшки, подарунки.

Хоча є приватні садки, в яких вартість перебування коштує 800-1000 грн. От тільки батьки розповідають, якщо за місяць платити приблизно 1000 грн, за ці гроші не варто очікувати чогось надзвичайного. В такому випадку відмінностей між комунальним і недорогим садочком небагато. Єдиний суттєвий момент - кількість дітей в групі. У комунальних закладах в одній групі по 25-30 дітей, а в приватних - приблизно 15. Проте слід врахувати, що навіть якщо і записано в групі 30 осіб, одночасно ходить не більше 15. Адже хтось хворіє, хтось залишився з бабусями-дідусями вдома. Така сама ситуація із відвідуванням і в приватних закладах.

- Офіційно за дитсадок за квитанцією на місяць я плачу 165-170 грн, - розповідає молода мама Ганна Цвєткова. - Проте до цієї суми ще потрібно додати 50 грн на чай, туалетний папір тощо. Раз на рік попросять здати 400 грн на ремонт. Щоб мені не було "накладно", вихователь порадила здавати щомісяця стільки, скільки можу. Хоча маю сказати, що ці гроші справді витрачають на ремонт приміщень. У кімнатах стоять пластикові вікна, і стіни охайні - видно, що їх недавно фарбували. Та й іграшки теж хороші. Щодо харчування, мене дитяче меню в принципі влаштовує. І дочка каже, що годують їх смачно. Найголовніше: дитина хоче ходити до садочка, а це вже заслуга вихователя.

Складнощі адаптації

Насправді якщо маля категорично відмовляється вранці збиратись у садок - це сигнал, яким не можна нехтувати. Психологи твердять, що питанню адаптації дитини на новому місці повинні приділяти увагу не тільки батьки, а й вихователі. Мама трирічного Павлика Марія Пшонкіна розповіла, що коли свого сина вперше відвела до дошкільного закладу, забрала його в сльозах. Малюк плакав і вмовляв батьків не відводити його туди і не лишати там самого.

- Я кілька днів поспіль приводила сина в дитсадок, а коли забирала, він постійно плакав, - розповідає молода мама. -Потім мене попросили зайти до дитячого психолога, який є в цьому закладі. І він мені порадив - звісно, якщо є така можливість, - ще потримати дитину вдома. Хлопець ще просто не готовий до тривалої розлуки з батьками. А якщо такої можливості немає, потрібно якийсь період приводити Павлика на кілька годин, аби він звик. І з кожним днем збільшувати тривалість перебування в садку. Ось так поступово дитина звикне до нової обстановки і все буде гаразд.

Батьки повинні уважно поспостерігати за дитиною. Не зайве буде і поговорити з малям та розпитати, що йому в закладі подобається, а що - ні. Ну і, звісно, пояснити, що тато й мама мають ходити на роботу, а дитина - в садок. Якщо в закладі вихователі уважні й доброзичливі, вони ставитимуться до малечі так, що вона в садок ходитиме із задоволенням.

КОМПЕТЕНТНО

Тамара ПАНАСЮК,
начальник відділу дошкільної освіти Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту:

"Стережіться нелегальних дитсадків"

- На жаль, сьогодні розповсюджується досвід відкриття нелегальних дошкільних навчальних закладів. У даному випадку на сторожі мають бути батьки, бо в такому разі відповідальність за якість надання освітніх послуг вони повністю беруть на себе.

Поки що найбільше проблем із дошкільними навчальними закладами в Тернополі, Харкові, Ужгороді, Кам'янці-Подільському, де на сотню місць по 140-156 дітей. Наше міністерство підтримує розвиток альтернативних типів закладів, проте вони повинні функціонувати лише в правовому полі, відповідно до законодавчих і нормативних документів. Державною цільовою програмою розвитку дошкільної освіти до 2017 року передбачено внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" в частині типів дошкільних навчальних закладів. Розглядатиметься питання створення закладів сімейного типу і корпоративних закладів на базі організацій.

Окрім того, ми запланували переглянути програми підготовки й перепідготовки фахівців із дошкільної освіти. Вищі навчальні заклади також будуть проводити реформи у навчанні наших студентів для роботи в дошкільних навчальних закладах, оскільки постійно змінюються методики й підходи. Та й запити самих батьків щороку зростають. І це правильно, тому що вони мають відповідати вимогам сьогодення. Тож фахова підготовка повинна бути відповідною.

ТОЧКА ЗОРУ

Наталія РЕЗЕНЧУК,
начальник відділу дошкільної освіти
Головного управління освіти і науки КМДА:

"Важливо будувати нові заклади"

- Сьогодні в Києві здобувають освіту понад 89 тис. дітей дошкільного віку, торік ми фіксували 85 тис. На таке збільшення вплинули не тільки ріст народжуваності та міграція населення, а й підвищення попиту дошкільної освіти серед батьків. Показник охоплення дітей п'ятирічного віку в Києві і торік був достатньо високим і складав 92%, на сьогодні 95%, тому прийняте державне рішення про обов'язкову дошкільну освіту в Києві не було для нас проблемним питанням. Наразі лише 1,5 тис. дітей п'ятирічного віку здобувають дошкільну освіту вдома, інші діти перебувають в наших дошкільних закладах.

Тому один із важливих моментів - будівництво нових сучасних дошкільних закладів. До 1 вересня 2011 року планується ввести в дію чотири такі новобудови. Два садки - у Дарницькому районі по вулицях Гмирі і Григоренка, а також на вулиці Осінній та в мікрорайоні Вигурівщина-Троєщина.

На І Всеукраїнському з'їзді працівників дошкільної освіти Міністерство освіти і науки оголосило так званий "хрестовий похід" на повернення дитячих садків, які раніше не використовувалися за призначенням. Проблема в тому, що нині ці приміщення передані різним державним установам -податковим адміністраціям, пенсійним фондам, службам роботи для молоді, центрам зайнятості тощо. Та щоб вони їх звільнили, їм необхідно спочатку знайти нові.