Факт, яким устигла посмакувати місцева преса, вражає. Учасник АТО Олег Савранський разом із вагітною дружиною перезимував у збудованій власноруч землянці. Прес-служба Черкаської облдержадміністрації повідомила офіційно: «Із Новоселиці Катеринопільського району в зоні АТО воювали 13 чоловік, нині вдома перебувають семеро. З кожним у селі є порозуміння. Натомість з Олегом його знайти поки що не вдається».

Пропозиції «не підійшли»

За словами керівника обласного Центру допомоги учасникам АТО Олександра Тимошенка, ще кілька місяців тому на одному із засідань центру в районі він разом із головою Катеринопільської РДА Ольгою Ніколенко спілкувався з Олегом.

— Тоді Олег Савранський звернувся до районної влади з єдиним проханням — допомогти провести освітлення до землянки, — розповіла керівниця району. — Проте це суперечить вимогам, встановленим енергетиками. Натомість сільрада запропонувала Олегові різні варіанти вирішення питання з житлом, зокрема й кошти для ремонту в будинках, та він на жоден із них не погоджувався.

Далі в повідомленні для ЗМІ розповідається, що в Новоселиці ще торік у вересні учасникові АТО пропонували окрему ділянку для забудови, кошти для ремонту або в будинку його рідної бабусі (де він прописаний), або ж у будинку, що належить його дружині Ользі, які розташовані в Новоселиці. Фінансову допомогу (30 тисяч гривень) для першочергових ремонтних робіт у приміщенні готова була надати сільрада, вирішили підтримати коштами й жителі села. Чоловікові пропонували варіант із соціальним житлом, що в приміщенні колишнього дитячого садочка. Придбати для Олега будинок зголосився навіть депутат обласної ради. Та чоловік не погодився. До того ж у Ватутіному є трикімнатна квартира, яка належить матері Олега. Натомість чоловік обрав життя в землянці, яку й досі відбудовує.

За словами голови райдержадміністрації Ольги Ніколенко, нині Катеринопільський РЕМ здійснює роботи із забезпечення електропостачання до будинку дружини Ольги, що поряд із землянкою. Водночас на останній новоселицькій сходці селяни разом із представниками місцевої та районної влади вкотре спілкувалися з Олегом Савранським. Компромісу з ним, зазначила Ольга Ніколенко, поки що не знайшли, однак спробують якомога швидше владнати питання, враховуючи інтереси кожної зі сторін.

Суперечлива ситуація з вирішенням житлового питання змусила Олега Савранського разом із вагітною дружиною перезимувати в землянці. Фото з інтернет-ресурсу

Чи припиниться конфлікт?

Це погляд на проблему з одного боку. Однак слід подивитися на неї й очима самого «героя» конфлікту. Олег Савранський, проти якого так агресивно налаштовані деякі жителі села, кілька років тому проживав у Ватутіному на Черкащині. Працював техніком-механіком. Знайомі кажуть, що має золоті руки. Коли розпочався Майдан, поїхав до Києва: возив шини, бив бруківку. З початком воєнних дій на сході України пішов до військкомату в Києві. Сказали чекати, оскільки він не мав військової спеціальності. Потім звернувся в навчальний центр Національної гвардії. Почув те саме. Повернувся на Майдан. Знайомі порадили звернутися в батальйон «Айдар». Там теж приймали не всіх, але його взяли.

Брав участь у боях, зачищав місто Рубіжне, неодноразово потрапляв під обстріл. Охороняв 32?й блокпост біля Новосвітлівки. Улітку 2015-го, відслуживши рік, демобілізувався. Одружився і приїхав з Олею в її рідне село Новоселицю. Батькова хата для проживання стала непридатною — стіни з тріщинами, вікна вибиті. Один з орендарів, до якого звернувся, щоб надав землю під будівництво, відмовив. «Сказав, — розповідає Олег, — що вільна земля з’явиться в селі не раніше 2019 року, а доти такі айдарівці, як я, вже сидітимуть у тюрмах».

Звернувся до голови сільради Павла Прокопенка. Просив допомогти знайти житло й отримати землю. Натомість сільський голова запропонував допомогу на ремонт хати дружини. Дім з дня на день впаде, адже розійшовся фундамент. Другий варіант — жити в колишньому дитячому садочку, але там треба робити ремонт, а приміщення вже оформлене на дитину-сироту. Третій варіант, який сім’ї сподобався, виявився теж тимчасовим: там можна було пожити тиждень-два.

Разом із дружиною вирішили оселитися на її батьківщині, тут і будуватися. Головне — узаконити межі й оформити на себе землю, яка біля хати. А поки що Савранський (оскільки немає прийнятних, на його думку, варіантів) вирив у яру землянку й перезимував там із дружиною. У землянці все обклав каменем, підлогу вистелив плиткою. Є санвузол. Електрику провів від сусіда-дачника. Однак односельці нерідко приходять до нього сваритися. Обіцяли навіть загорнути землянку бульдозером. Мовляв, самозахоплення землі. Він же заборонив викидати в яр сміття, розорав ділянку, на якій раніше сусіди коня пасли.

Після матеріалів у місцевій пресі про те, що воїн-айдарівець живе в землянці, у Новоселиці скликали сільські збори. Окрім жителів Новоселиці та журналістів, були тут і волонтери, й айдарівці, і катеринопільська самооборона, і поліція, і представники райдержадміністрації. Сільське керівництво хотіло врегулювати конфлікт, однак вразили заяви деяких односельчан на кшталт: хай забирається від нас; чого він село ганьбить; я весь вік у колгоспі проробила, то мені ніхто хати не дав, а він, бачте, хоче з усіма зручностями.

Що ж, кожен має право на власну думку, кожен може вільно її висловлювати. Але чи доречна вона в цій ситуації? Чи завтра не пошкодують ті, хто так агресивно налаштувався проти вчорашнього воїна, який не шкодував життя, аби захистити Україну? Може, ліпше було б ще й ще раз спробувати знайти спільну мову із сім’єю, якій ніде жити, а дружина при надії?

На жаль, соціальної напруги в селі цей захід так і не зняв. Окремі учасники залишали збори з погрозами. Після завершення зібрання приїхав командир роти Олега Олександр Кононко з Києва. Він підтримав свого побратима. Недавно стало відомо: Савранським таки надали землю під власне господарство і закрили кримінальні справи, порушені проти Олега. Однак упевненості, що на цьому конфлікт припиниться, чомусь немає.