У ввійськовій прокуратурі Центрального регіону новий керівник. Наприкінці грудня її очолив генерал-майор юстиції Олег Сенюк. За плечима у військового прокурора понад 18 років роботи у правоохоронних органах. Про перші підсумки на новому місці та про законодавство, яке могло б допомогти охороняти закон у військах, Олег СЕНЮК розповів «Урядовому кур’єрові».

— Яка специфіка Центрального регіону для військового прокурора?

— У центрі важче, бо ближче до керівництва. Жартую. Насправді тут досить велика концентрація підприємств оборонної промисловості, тут центральні органи військового управління. У прокуратурах регіону 10 гарнізонів, тобто всього півтори сотні прокурорсько-слідчих працівників, з них 52 офіцери пройшли службу на сході. Я вже виїжджав у деякі з гарнізонів. Упевнився, що наші підрозділи на місцях налагоджують ефективну взаємодію з органами військового управління.

До речі, Центральний регіон для мене не новий. Свого часу працював тут на посаді слідчого в особливо важливих справах, а в подальшому — начальника слідчого відділу. Тепер маю честь очолювати орган, який стоїть на сторожі законності й протидіє корупції в семи областях: Київській, Вінницькій, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській та Сумській.

Військовий прокурор Центрального регіону України Олег СЕНЮК: «Ми повинні обстоювати права людей, які захищають нашу країну»

— Що вже вдалося? Які в заліку результати роботи за перші місяці?

— Ми не женемося за резонансом. Проте якщо сьогодні не впіймати за руку на дрібному хабарі, завтра апетит зросте. Тому військова прокуратура Центрального регіону затримує на гарячому ласих до наживи держслужбовців різних рангів.

Командир однієї з військових частин на Черкащині, наприклад, вимагав у солдата гроші за документи на звільнення по закінченні контракту, інакше погрожував звільнити його за порушення умов контракту.

Виявити хабарника — часто запобігти іншому злочину. Наприклад, військові прокурори урятували ліс на Житомирщині від знищення — впіймали працівника лісгоспу, який за гроші був готовий не помітити вирубування. У цій області затримали начальника управління Державного екологічного нагляду, якого винагородили документами на право власності на чотири земельні ділянки садівничого кооперативу вартістю понад 120 тисяч гривень. За це посадовець обіцяв не нараховувати штраф за незаконне вирубування лісу.

З початку року військова прокуратура викрила і задокументувала 23 факти хабарництва. Серед любителів незаконного збагачення — державні службовці та військові посадові особи. У правопорушників вилучено хабарів на суму 40 тисяч 300 доларів США та 93 тисячі 200 гривень. Утім, ці суми — не головне. Чиновники-корупціонери й недбалі службовці дорого обходяться державі, а наше завдання — ці кошти повернути.

— Які саме збитки для держави вам вдалося компенсувати від початку року?

— Ми повернули майна й коштів на суму 27 мільйонів гривень. Для порівняння: це втричі більше, ніж закладено для забезпечення всіх 150 прокурорсько-слідчих працівників військової прокуратури Центрального регіону за цей період. Завдяки прокуратурі регіону суд скасував рішення Київради, і ми повернули в держвласність 2 гектари землі у військовому містечку №147 у Дарницькому районі Києва вартістю понад 22 мільйони гривень. І робота триває.

— Тобто військова прокуратура, крім злочинів у військовій сфері, опікується й державними фінансами?

— Саме цієї функції повноцінно нам і не вистачає. У Верховній Раді кілька років лежить законопроект, який надає військовій прокуратурі право перевіряти, як витрачають кошти для армії, відстежувати рух бюджетних коштів для оборонної промисловості. На мою думку, маємо контролювати закупівлі, якість товарів і ремонту техніки, харчування наших вояків. Ці повноваження у нас забрали. До прикладу, у США є аналог військової прокуратури з повноцінними функціями. Це корпус військових адвокатів Advocate General’s Corps US. Жодна закупівля в американській армії не проходить без їхнього відома та контролю. В Україні ж під час бойових дій на сході кожна копійка, яка годує нашу армію, також має бути на контролі.

— Наскільки скорочення повноважень прокуратури обмежило можливості органу?

— Нас зареформували. До прикладу, ми не можемо у зв’язку зі змінами до Конституції офіційно представляти в суді інтереси військовослужбовців, атовців чи членів їхніх сімей навіть в особливий період. Не думаю, що представники центрів безоплатної правової допомоги поїдуть на передову допомагати солдатові, в якого проблеми. Це робота для військових прокурорів, які постійно там перебувають. Ми повинні обстоювати права людей, які захищають нашу країну.

Є нагальна потреба у наданні органам військової прокуратури права виконувати окремі функції нагляду за додержанням законів саме у сфері обороноздатності держави.

У доповіді Верховного комісара ООН з прав людини в Женеві ще у 2015 році українській стороні запропонували дозволити Головній військовій прокуратурі здійснювати загальний нагляд над військовими та правоохоронними органами. На мою думку, саме зараз у цьому є потреба суспільства. Це одна з необхідних умов поліпшення ситуації з правами людини в нашій державі.

— Чи є шанси, що військовій прокуратурі таки повернуть повноваження?

— Чекаємо на ухвалення законопроекту про державне бюро військової юстиції, ініціатором якого був головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Цей орган мав би виконувати ті функції, які, по суті, забрано у військової прокуратури. На мою думку, для злагодженої роботи мають функціонувати військова прокуратура, військова поліція і військові суди. Оскільки не кожен цивільний суддя знає специфіку військових злочинів, приміром дезертирства, самовільного залишення військової частини, невиконання наказу. Тут потрібно розумітися на спеціалізованих нормативних актах — статутах ЗСУ.

— Наскільки складно тримати на контролі стан законності у військах?

— Це вдається робити лише завдяки професійно підготовленому колективу військових прокурорів. Тільки в 2019 році ми склали і направили до суду 151 протокол про військові адміністративні правопорушення. 93 протоколи розглянуто в судах: 75 осіб оштрафовано, 15 заарештовано на гауптвахту. Це також вдається робити завдяки співпраці з оперативними підрозділами, які нам довіряють, оскільки ми не допускаємо просочування інформації.

Андрій КІСЕЛЬОВ,
заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру
національної безпеки України,
для «Урядового кур’єра»

У військовій прокуратурі Центрального регіону працює телефон «гарячої лінії»: (044) 286 37 89, куди можна повідомляти інформацію про правопорушення. Наша адреса в Києві: вул. Петра Болбочана, 8.

ДОСЬЄ «УК»

Олег СЕНЮК.  Народився 1979 року у Львові. Навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю «правознавство».

Розпочав професійний шлях у прокуратурі Галицького району Львова, працював в апараті прокуратури Києва, на оперативних та слідчих посадах у Службі безпеки України, був керівником у військових прокуратурах Харківського й Дарницького гарнізонів, очолював військові прокуратури Західного регіону та АТО.

23 серпня 2017 року указом Президента України йому присвоєно військове звання генерал-майор. 8 серпня 2018-го Генеральний прокурор підписав наказ про призначення Олега Сенюка заступником Головного військового прокурора України. 

21 грудня 2018 року призначений військовим прокурором Центрального регіону України.