Ще кілька років тому українці полюбляли робити покупки в кредит. Це стосувалось як побутової техніки, так і нерухомості. Щоправда, після різкого здорожчання валюти не всі змогли виплачувати ці кредити. Як наслідок, деякі речі тих, хто не зміг виплачувати кредит, в судовому порядку потрапили на електронні торги арештованим майном. Головною проблемою таких торгів тривалий час було те, що в результаті продажу арештованого майна здебільшого позичальник залишався і без речі, й із чималою заборгованістю за неї. Адже речі продавали на торгах, про які знала обмежена кількість людей, і реалізовували за заниженими цінами.

Чи змінилася ця ситуація із запровадженням системи електронних торгів СЕТАМ та як не купити неякісне майно, в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповів генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор ВИШНЬОВ.

Генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор ВИШНЬОВ.УК: Проблема аукціонів арештованого майна зводиться до того, що в результаті торгів часто людина залишається і без майна, і з боргом.

— На розв’язання цієї проблеми й було спрямовано реформу Мін’юсту, завдяки якій засновано електронну систему торгів. До 2014 року все продавалося на прилюдних торгах. Тоді в кожній області були власні торговельні організації, щоправда, інформація про те, що, де і коли продають, була майже секретною. Оголошення про ці торги друкували в маловідомих виданнях, потрапити на них було непросто. А навіть ті, хто знали про торги, не могли їздити областями в пошуках потрібного товару.

Після запровадження електронних торгів доступ до них отримали всі охочі. Тепер торги проводять на сайті ДП «СЕТАМ», всі оголошення розміщені там, тому будь-хто, маючи доступ до інтернету, може зайти за посиланням і подивитися, що торгується чи коли буде торгуватись і за якими правилами. Також можна ознайомитися з порядком реалізації. І навіть не будучи зареєстрованим на певні торги, можна подивитись, як відбувається процес реалізації в режимі онлайн. Щось приховати просто неможливо. Адже щоб це зробити, потрібно втручатися в програмне забезпечення.

Від ялинки до заводу

УК: Що нині можна придбати на СЕТАМ?

— Будь-яке майно, яке передають нам органи виконавчої служби для реалізації. Для нас немає великого значення, що саме виставляти на торги: чи звичайні канцелярські вироби, чи величезні майнові комплекси тощо.

УК: Можете назвати найнезвичніші лоти?

— На торгах можуть бути представлені дуже цікаві об’єкти: морські судна, торговельно-розважальні комплекси тощо. Щоправда, трапляються й курйозні лоти на кшталт саморобних тачок чи ялинок. Звичайно, таке майно не має великого попиту.

УК: Що ж найбільше цікавить відвідувачів аукціону?

— За моїми спостереженнями, автомобілі. На них подають багато заявок, і саме за них точаться серйозні баталії, особливо в останні хвилини торгів. Цікавляться покупці й електронікою — побутовими товарами.

Також не можна сказати, що не має попиту нерухомість.

УК: Хто обстежує майно і визначає його вартість?

— Це робить незалежний суб’єкт оцінної діяльності, якого залучають органи Державної виконавчої служби. Ми до оцінки майна не маємо стосунку. Арештоване майно доволі специфічне, тому його вартість подекуди нижча за ринкову.

Якщо майно не було реалізовано на перших торгах, то воно підлягає уціненню, й державний виконавець щодо кожного лота вирішує, на яку суму знизити його вартість. Якщо чогось не продали на перших торгах, то на повторні його виставляють з уцінкою до 30%, проте в ситуації з іпотекою — до 25%, і вже на треті торги надається максимальна знижка до 50%. Але 50% — це гранична межа.

З нашого досвіду, чим нижчу ціну лота виставляємо на початку аукціону, тим більше учасників ним цікавиться, а в процесі торгів вартість такої речі значно зростає.

Уникнути неприємностей

УК: Нещодавно набув розголосу неприємний випадок, коли людина на аукціоні придбала машину з великими дефектами.

— Знаю про ту ситуацію. Автомобіль було арештовано кілька років тому. До цього він вже побував на штрафмайданчику ДАІ, потім його передавали так званим торговельним організаціям, які раніше реалізували арештоване майно і щодо діяльності яких чимало запитань, і лише згодом перейшов до СЕТАМ.

Ми продавали автомобіль у тому стані, в якому отримали. Інформація з описом була на сайті. Тобто людина, яка його купувала, володіла інформацією про майно. Нині компетентні органи проводять перевірку за цим фактом. Усі передачі від одного суб’єкта до іншого фіксуються, і всі акти передачі майна є.

УК: Що робите для того, щоб подібне в майбутньому не траплялося?

— Немає фактів, які свідчили б про те, що за час нашого зберігання майна його стан погіршився. СЕТАМ відповідає за зберігання та реалізацію майна, щоб воно було в тому стані, в якому ми його отримали. Можу запевнити, що наші склади безпечні. Якщо йдеться про автомобілі, які приймаємо на зберігання, то їх опломбовуємо, щоб у майбутньому до нас не можна було висунути претензій, мовляв, продаємо некомплект чи щось зникло.

УК: Що ви порадили б покупцям, аби уникнути неприємностей і вдало зробити покупки на СЕТАМ?

— Майно, яке у нас зберігається, арештоване і здебільшого було у вжитку, тому звертаємося до всіх: приїдьте подивіться на річ, щоб потім уникнути претензій. Адже потрібно зрозуміти, що абсолютно всі дефекти неможливо описати, хоч ми й намагаємося це робити. Наприклад, якщо йдеться про автомобіль, у якому є дефекти лакофарбового покриття, то це свідчить, що є подряпини, тому бажано на власні очі оцінити, наскільки вони серйозні. Алгоритм дії такий: ви обираєте майно, зідзвонюєтесь із нами і приїжджаєте його оцінити, а вже потім приймаєте рішення про купівлю.

УК: Яку плату за свої послуги бере СЕТАМ?

— За продаж арештованого майна передбачена винагорода розміром 5%. За реалізацію активів неплатоспроможних банків — градація, яка залежить від вартості активу, це може бути від 5 до 0,5%. Проте є обмеження максимальної винагороди. Якщо продаємо якийсь дуже дорогий об’єкт, то максимум отримаємо 500 тисяч гривень винагороди. Тобто якщо ми навіть продамо об’єкт за мільярд, то отримаємо 500 тисяч. Звісно, це певна складність для нас. Адже продаж великих об’єктів пов’язаний з витратами на пошук клієнтів. Тобто ми зацікавлені в тому, щоб серед наших покупців були фінансові компанії, зокрема закордонні. З ними потрібно працювати: буквально тягнути за руку, щоб вони виявили зацікавленість, ознайомилися з кредитною справою чи інформацією про лот і купили його. Це велика робота, яка вимагає значних зусиль, і ми не завжди можемо покрити витрати винагородою, яку нам пропонують.

УК: Чи маєте право торгувати активами неплатоспроможних банків?

— Із кінця грудня СЕТАМ був акредитований Фондом гарантування вкладів на реалізацію цих активів. Нині активно займаємося такою реалізацією. За трохи більш ніж три місяці продано майна на суму приблизно 70 мільйонів гривень.

У нас укладено договори з банками, які перебувають у стадії ліквідації, й фінансова установа за рішенням фонду виставляє той чи інший об’єкт на певний майданчик для реалізації. Ми отримуємо заявки, вносимо їх у систему і торгуємо.

Знешкодити атаки

УК: Скільки грошей вже вдалося вторгувати СЕТАМ?

— Нас визначено організатором торгів 25 жовтня 2015 року. За період роботи в 2015 році було продано арештованого майна на суму приблизно 180 мільйонів гривень. У 2016 році тільки у квітні продали на майже 120 мільйонів гривень. Намагаємося наш продаж активізувати і працюємо над залученням додаткових замовників послуг. Крім того, співпрацюємо з комерційними банками, плануємо це робити і з окремими юридичними особами.

УК: Деякі ЗМІ звинувачують СЕТАМ у нечесності. Йдеться про ситуацію, коли певний товар купує, скажімо так, «не та» людина, а потім система різко «зависає» і починають торги наново, щоб купили ті, «хто треба».

— У нас передбачено підстави, через які можна зупинити або припинити торги. Зупинені торги мають надалі поновити, а припинені припиняють назавжди. Підставами для припинення торгів можуть бути постанова виконавчої служби, рішення суду або технічні підстави.

У лютому, а я так розумію, йдеться саме про цей місяць, у нас відбувалося переналаштування системи — для подальшої співпраці з новими замовниками, а саме з Фондом гарантування вкладів, Фондом держмайна тощо. Річ у тому, що кожен замовник хотів мати власні правила торгів і виставляв певні умови, наприклад, гарантійний внесок для торгів у ДВС 5%, а у Фонду гарантування вкладів гарантійний внесок 10%.

У нас було ухвалено новий порядок реалізації арештованого майна, тому вносили зміни, щоб провести налаштування системи. Тоді учасникам деяких торгів було відправлено повідомлення про їх зупинення. Щойно все було додатково перевірено і налаштовано, ми поновили торги, нині про їх зупинку не йдеться.

УК: Але подібні випадки траплялись і в 2015 році…

— Одного разу нас атакували хакери, тож ми змушені були перенести торги. Тоді ми їх зупинили, перенесли на іншу дату, почали наново і довели до кінця. Після цього було знайдено рішення, які унеможливили подібне в майбутньому.

ДОСЬЄ «УК»

Віктор ВИШНЬОВ. Народився в м. Іллічівську Одеської області. У 2011 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, у 2013 році — Інститут післядипломної освіти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, отримав кваліфікацію політолог-міжнародник, перекладач англійської мови (магістр), економіст (спеціаліст).

Кандидат політичних наук. Автор публікацій з питань міжнародної безпеки у вітчизняних та закордонних наукових виданнях. Обіймав керівні посади на підприємствах аграрного, промислового секторів, сфери послуг. 

Ірина ПОЛІЩУК
"Урядовий кур'єр"