ЗАВДАННЯ

Президент вимагає, аби влада розвивала економіку, створюючи нову виробничу базу та робочі місця
 

На засіданні Комітету з економічних реформ, присвяченому розвитку реального сектору економіки, Віктор Янукович розставив акценти із самого початку, назвавши рушіями ефективної національної економіки новостворену вартість, сучасне виробництво, продуктивну працю, справедливу заробітну плату та стабільні робочі місця.

«Кожен із присутніх розуміє: ключ від реального прогресу в економіці лежить у реальному секторі. Скільки створиш і заробиш, стільки і можеш розподілити. Це стосується і кожної родини, і будь-якого виробництва. Тому престиж праці завжди буде в основі успіху», — так він звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, представників уряду та Адміністрації Президента.

Замість імпорту — власне виробництво

На переконання глави держави, владі настав час проводити політику, яка б відповідала реаліям нинішнього часу. Віктор Янукович мав на увазі використання міжнародного наукового досвіду на створення мотивацій і умов для розвитку оборонного комплексу, авіаційної галузі, енергетичного машинобудування, гірничо-металургійного комплексу. Вітчизняному ж бізнесу слід взяти на себе частку відповідальності за подальший розвиток сучасного виробництва, збільшення внутрішніх інвестицій.

«Нам потрібен серйозний діалог влади та бізнесу щодо ефективної політики імпортозаміщення, розширення ринків збуту, нарощування потенціалу та можливостей внутрішнього ринку. Критики тут недостатньо — потрібен професійний підхід та розмова. Ми, на жаль, маємо значну частку виробництв із низькою доданою вартістю, високою ресурсоємністю, значною зношеністю основних засобів, — висловив незадоволення Президент. — Як наслідок — високий рівень залежності від становища на зовнішніх ринках, зовнішніх фінансових «вливань», слабка конкурентоспроможність більшості українських товарів за межами країни».

Для стрімкого зростання частки товарів з високою доданою вартістю необхідно швидшими темпами імпортувати сировинні товари. Це, на переконання глави держави, зумовлене змінами глобального конкурентного середовища, в якому українська економіка може втратити традиційні конкурентні переваги.

Щоб підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів, потрібно відкривати сучасні підприємства.
Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Потрібні нові ринки збуту

Ще один проблемний момент: джерела зростання, які базуються на нарощуванні низькотехнологічного й сировинного експорту та існують за рахунок дешевої робочої сили і економії на розвитку соціальної сфери, нині фактично вичерпані. Президент застеріг: «Прояви фінансово-боргової кризи у країнах Європи вже негативно позначилися на кон’юнктурі світового ринку і можуть призвести до скорочення попиту на основну експортну продукцію України». Тут вихід один: шукати нові ринки збуту, працювати з новими центрами зростання економіки, аби вітчизняна зовнішня політика грунтувалася на національних інтересах.

«Економізація зовнішньої політики — це те, що нам потрібно. Подальший розвиток економіки України визначатиметься спроможністю знайти відповіді на виклики модернізації саме реального сектору. Ставлю перед виконавчою владою ключове завдання: зробити головний акцент на розвитку реального сектору, створенні сучасної виробничої бази та нових робочих місць, — наголосив він. — Чесний підприємець і захищена власна справа, людина праці й стабільне робоче місце, насичений внутрішній ринок, справедлива заробітна плата, пенсія та соціальна допомога мають стати нормою для вітчизняної економіки і дати відповіді на запити суспільства».

Насамкінець Віктор Янукович заявив, що державні кошти мають працювати на економіку, тому влада зобов’язана їх ощадливо використовувати на всіх рівнях.

 

«Ми, на жаль, маємо значну частку виробництв із низькою доданою вартістю, високою ресурсоємністю, значною зношеністю основних засобів.  Як наслідок — високий рівень залежності від становища на зовнішніх ринках, зовнішніх фінансових «вливань», слабка конкурентоспроможність більшості українських товарів за межами країни».

Президент України
Віктор ЯНУКОВИЧ

 

Завдання для уряду

Підсумки засідання підбила вже на брифінгу перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова. За її словами, жодні соціальні ініціативи не можуть бути імплементовані й розвиватись, якщо вони не підтримані відповідним зростанням реального сектору економіки.

Тож у ході засідання учасники розглянули низку пропозицій, серед яких найважливішою є створення умов для посилення кредитування національної економіки. «Необхідно підготувати зміни до законодавства, що унеможливили б схеми, за якими в судах масово оголошуються недійсними кредитні договори чи заставні угоди», — сказала вона. За дорученням Президента Кабмін та Національний банк мають підготувати чіткий механізм стимулювання кредитних операцій та представити його найближчим часом. Окрім цього, потрібно ввести механізм підтримки експортної діяльності через роботу профільної кредитної установи, яка зможе забезпечити підтримку експорту, страхувати експортні кредити, надавати гарантії виконання покупцями своїх зобов’язань за зовнішньоекономічними угодами та видавати гарантії банкам-кредиторам за експортними кредитами.

Планується зменшити й тиск контролюючих органів на бізнес: заборонити проведення перевірок підприємств однієї сфери діяльності різними контролюючими органами, замінити регуляторний тиск різною фінансовою відповідальністю бізнесу за порушення.

Розблокувати ж аукціонну діяльність ринку землі несільськогосподарського призначення вдасться завдяки новому законопроекту. Він має встановити обмеження щодо підготовки, розгляду і затвердження документів стосовно землевідведення для здійснення житлового будівництва.

На підтримку національного товаровиробника в тендерних процедурах за участі державних коштів спрямована пропозиція про включення тимчасової конкурсної умови в державних тендерах щодо наявності в учасників власного сервісу чи виробництва в Україні. «Той, хто може продавати свою продукцію за державні гроші на основі держзакупівель, має сприяти створенню нових робочих місць», — наголосила Ірина Акімова.

Посадовець висловила думку, що 90% розроблених ініціатив можуть бути реалізовані до кінця цього року. Вже в травні на спеціальному розширеному засіданні уряду розглядатимуть стан виконання всіх завдань Національного плану дій на 2012 р., серед яких будуть й ініціативи, пов’язані з розвитком реального сектору економіки.