21 листопада 2004 року, помітивши розбіжності між даними екзит-полів і офіційною інформацією ЦВК про підрахунок голосів у другому турі президентських виборів, українці повстали проти фальсифікації і брехні.

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, яку готували з 1998 року й мали підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте після таємної зустрічі Путіна та Януковича в Сочі українська влада відмовилася від підписання, а українці вийшли на Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності.

Фото Володимира ЗAЇКИ

Уже тиждень у всій країні триває інформаційна соціальна кампанія «ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ». Підготовлена Національним музеєм Революції Гідності за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації, вона покликана довести, що попри різні політичні погляди, українці вміють об’єднуватися задля обстоювання основних цінностей.

І жалюгідний вигляд має спроба сучасних реваншистів назвати прагнення до свободи державним переворотом. Наша історія — це революція в новітньому розумінні цього терміна, спрямована на захист демократичного врядування громадянських прав і свобод, демократизацію суспільства.

Фото з сайту rubryka.com

Другий рік поспіль Національний музей Революції Гідності з партнерами проводить науковий форум, який активізує і синхронізує зусилля різних інституцій та окремих учених для закріплення теми Революції Гідності в історичному дискурсі. Нинішня фокус-тема: «Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ — початку ХХІ століття». Ось думка одного з учасників дискусії викладача у Львівській бізнес-школі УКУ та Києво-Могилянській академії Михайла Винницького, який під час Революції Гідності був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва»:

«Із перспективи семи років я проти того, що ми дивимося на Майдан трагічно. Так, були жертви — це наші герої, яких треба пам’ятати. Але в нас історія перемоги. Треба монтувати нашу революцію у світовий контекст».

А сьогодні, у День Гідності та Свободи, всіх небайдужих закликають пов’язати синьо-жовті стрічки на одяг, рюкзаки, сумки чи автомобілі. Як тоді, коли все починалося.