Науковці в пошуках ефективних ліків від коронавірусу дійшли несподіваного висновку: захистити від цього небезпечного захворювання може звичайне яблуко. Виявляється, яблука не тільки багаті на вітамін С, інші корисні вітаміни, пектини й амінокислоти, а й здатні зміцнювати імунітет. Доведено, що споживання лише одного яблука на день захистить і від грипу та застуди.
В яблуках знайшли молодильну речовину біотин. Тому провідні лікарі світу наполегливо рекомендують щодня вживати яблука. Розробили вже навіть річну норму споживання їх на душу населення — 45 кілограмів. Стільки людина має з’їдати і ягід. Вони теж сприяють зміцненню імунітету. При цьому бажано надавати перевагу органічним дарам садів і ягідників.
Про те, наскільки такою якісною вітамінною продукцією будуть забезпечені цього року полтавці, «Урядовому кур’єру» розповів голова правління асоціації розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини Віталій Цінченко.
Вижити допомагають кооперативи
— Віталію Петровичу, кілька попередніх років в Україні було перевиробництво яблук, садоводи навіть залишали частину врожаю на деревах. Чи не призвело це до вирубування садків?
— Ні, до цього не дійшло. Тому хоч цього року яблука й гірше зав’язалися, їх буде достатньо для потреб місцевого населення. Вистачить і ягід. За останні 3—4 роки члени нашої асоціації посадили 50 гектарів малини, тільки торік зібрали її близько 90 тонн. Чимало ягід заморозили й продали в Нідерланди по три євро за кілограм. У своїх виробників нідерландці її купують по п’ять. Та ми й цьому раді.
— Де ви таку кількість малини зберігали, вона ж швидко псується?
— У міжрайонному логістичному центрі із заморожування продукції ягідництва, який збудували в Диканському районі коштом кількох кооперативів із Решетилівського, Диканського та Гадяцького районів. Цьогоріч плануємо цей холодильний комплекс переобладнати, збільшивши його потужність до 150 тонн, тому що обсяги вирощеної продукції збільшуються.
— Чи працює на Полтавщині обласна програма розвитку садівництва?
— Так. Згідно з нею можна отримати на закладення малинників 500 тисяч гривень пільгового кредиту, який треба повернути протягом п’яти років. За ці кошти можна закласти п’ять гектарів малини, яка вже на третій рік починає плодоносити. А за два роки можна й позичку повернути, ще й якийсь прибуток отримати.
— А на яку державну допомогу розраховуєте цього року?
— Обсяги допомоги від держави садоводам зменшили, обіцяють компенсувати 80 відсотків без ПДВ вартості саджанця, тобто фактично оплатити половину його вартості, і 30 відсотків витрат на створення шпалер і зрошення. Небагато, проте це істотна допомога. Зараз нам дуже не вистачає оборотних коштів. Пільгових кредитів під 5,7 і 9 відсотків річних ніхто із садоводів асоціації не отримав, хоч зверталися до багатьох банків. Обіцяють, що будуть якісь спрощені умови кредитування, невідомо тільки коли.
— Що ви вирощуєте крім малини?
— Усього потроху. Поки розмірковуємо над тим, які ягідники ще закласти, щоб наш холодильник був постійно завантажений, бо малина достигає лише в серпні—вересні. Домовилися з голландцями, що вирощуватимемо для них ще й полуницю, якої в Україні перевиробництво, а європейці купуватимуть її в нас за значно вищою ціною.
— Дивно, що голландці купуватимуть українську полуницю. Хіба в них її не вистачає?
— Річ у тому, що вони вже так хімізували свої ґрунти, що вирощувати органічну полуницю, та й будь-яку іншу органічну ягоду їм просто ніде. Тому змушені пристати на нашу пропозицію. А ми робимо так: викорчовуємо старі садки, де 30—40 років не ступала нога людини, а отже, не вносили хімію, і на їхньому місці закладаємо ягідники. Вирощена на такій землі ягода органічна й чиста.
— Уже липень, а ціна на ягоди на ринках майже не падає.
— Винувата погода. В області навіть у травні ще подекуди були заморозки, які зіпсували зав’язь. Проти заморозків ми безсилі. Тому цього року не доберемо десь 30—40 відсотків смородини, 60—70 відсотків черешень. Окрім того, через надмір дощів у травні та на початку червня черешня не має товарного вигляду. Тому вона й дорога. Може, хоч груші й сливи вродять краще. Та абрикоси. Але їх у нас вирощують мало.
Ягода українська, а смакують нею європейці
— У нас вдома в саду на черешнях листя наче іржею взялося, сохне, обсипається, молоді гілки майже не ростуть.
— Ви про паршу забули. А ці хвороби впливають і на закладення врожаю на наступний рік.
У каталозі хімічних препаратів, які рекомендують для захисту садів і ягідників, у радянські часи було кілька рядків усього, а нині їхній список займає томи. Тому маємо грамотного агронома, який у цьому розбирається й може надати господарствам асоціації кваліфіковану й своєчасну консультацію щодо термінів обробки садів і ягідників та їхнє підживлення. Як правило, обробляємо їх майже одночасно, бо наші господарства невеликі. Немає сенсу закладати більше 5—10 гектарів малини, адже для збору врожаю з одного гектара потрібно залучити 10—15 сезонних працівників, а з десяти — 150. А їх зараз важко знайти.
— Вашим господарствам треба, мабуть, самим готувати для себе кадри.
— Ми й готуємо. За сприяння директора Решетилівського професійного аграрного ліцею імені І. Г. Боровенського заснували в цьому навчальному закладі робітничу спеціальність «садовод», майбутні садоводи проходять на базі господарств асоціації виробничу практику. Крім того, допомогли їм посадити на їхній території гектар яблуневого саду, стільки само смородини й три гектари малини. Заклад уже планує придбати невеликий холодильник, щоб заморожувати в ньому вирощений ліцеїстами урожай. Поки що в групі навчається 15 осіб, після закінчення навчання ми їх працевлаштуємо.
— Які, на вашу думку, перспективи галузі на Полтавщині?
— Усе залежатиме від того, наскільки багатітимуть наші земляки. Якщо пенсіонер отримує дві тисячі пенсії, то він піде в магазин і купить собі хліба, молока чи кефіру, а не кілограм малини або смородини. З’являться у людей кошти, купуватимуть вони нашу продукцію, відповідно збільшуватимемо й площі насаджень садів та ягідників. Усе взаємопов’язано. Та поки що ми змушені орієнтуватися на закордонного покупця.
— Чи легко зараз садоводам взяти землю в оренду?
— Приблизно останні п’ять років це було майже неможливо зробити. Виводили одну культуру і на її місці закладали іншу, ту ж малину. Так не слід робити. Має бути, як у рослинництві, сівозміна. Коли ми закладали шість гектарів малини, то за два роки перед цим посіяли на тому полі гірчицю. Вона нейтралізує личинку хруща, яка з’їдає мичкувате коріння саджанців. І є гарним попередником.
— Цього року на городах і в садках у Полтаві багато личинок не тільки хруща, а й жука-оленя та капустянки.
— Змінився клімат. Тому перед тим, як закласти органічний ягідник, потрібно зорати поле на значну глибину, рано навесні посіяти на ньому гірчицю, а як вона зацвіте, обробити метаризином (бактерії) і переорати. Вона стане сидератом (органічне добриво) і відлякуватиме личинок хруща та інших хробаків. А після того, як висадили малину, її необхідно ще двічі чи тричі обробити цими бактеріями.
Незважаючи на проблеми, про які я розповів, останнім часом садоводам працювати стало легше й цікавіше. З’являються нові сорти, нові методи обробки, механізація. Може, ви помітили, навіть у Полтаві біля багатьох будівель з’явилися екзотичні садки. Біля СБУ і в Сонячному парку посадили японську вишню — сакуру. Як вона красиво цвіла! І ось ми хочемо в цьому році спробувати закласти розсадник сакури. Щоб полтавцям було чим прикрашати парки й сквери. Нехай квітне садами наша красуня Полтава.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Віталій ЦІНЧЕНКО. Народився 30 липня 1958 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив Полтавський будівельний інститут. Працював у нафтогазодобувній промисловості, займався підприємницькою діяльністю. З 2007 року — у садівництві.
Голова правління асоціації розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини, яка об’єднує 30 господарств.