Достатньо десяту частину українських земель використати під природне землеробство, щоб отримати річний бюджет держави. У цьому переконаний садівник-винахідник Володимир РОЗУМ. Технологію природного землеробства він популяризує на всіх рівнях: від найвищих владних кабінетів до занять для школяриків у всій Україні.

— Самі бачите, наскільки складно купити високоякісні продукти харчування. Знищені хімією поля, засилля шкідників, здавалося б, не дають змоги виростити екологічно чистий урожай. А робота на землі може бути легкою і приємною. Власними руками виростити екологічно чистий урожай здатні навіть діти. Щоб мати всі необхідні овочі, людині достатньо обробляти ділянку розміром 2х3 метри. Потрібно лише відновити родючість ґрунту, а це легко зробити за рік-два навіть на найбідніших землях.

— У чому полягає ваша технологія відновлення ґрунту?

— Головне завдання — не виростити плоди, а виплекати родючу землю. Що таке родюча земля? Сукупність ґрунтової біоти, тобто корисних мікроорганізмів, черв’яків, комах, грибниці тощо. Біота живить корені рослин, це запорука високих урожаїв.

Щоб біота заселилася й розмножилася, достатньо викопати невеликий рівчак, обабіч якого нагорнути два ряди гребенів землі по 30—40 сантиметрів завширшки. Рівчак заповнити гілками, листям, падалицею, бур’янами, сіном чи травою — виходить такий собі аналог лісової підстилки. А на гребенях-грядках саджу овочі. Детальну схему можна знайти в інтернеті.

У рівчаку накопичується волога і розмножуються корисні мікроорганізми. Вони приваблюють черв’яків, які живлять і розпушують ґрунт. Земля за рік-два перетворюється на родючий чорнозем. Висаджені обабіч рову овочеві культури корінням беруть із цього рівчака, як із годівниці, все, що потрібно для розвитку. Рослини самі регулюють, скільки і яке живлення їм потрібне, тому не беруть надміру й у городині з таких грядок ніколи не буває надлишку нітратів.

Оранка здирає гумус, наче шкіру з тіла

— Чим найбільше шкодять традиційні способи обробітку ґрунту?

— Глибока оранка робить на городі біду. Це головна причина того, що за останні 90 років вміст гумусу в наших ґрунтах знизився у кілька разів. Додайте до цього ущільнення ґрунту під колесами важкої техніки, гори добрив та пестицидів, випалювання сонцем і вивітрювання не захищених мульчею ділянок — ось і маємо нинішню катастрофу із ґрунтами.

Зверніть увагу: нинішні агрономи ніколи не говорять про роль грибниць чи черв’яків у родючості ґрунту. Тільки й чути, що вкидають азот, фосфор і калій у землю. Дооралися до того, що через такий обробіток в атмосфері планети зібралася критична кількість вуглекислого газу.

Якщо мислити глобальніше, то вся наша планета — це жива динамічна система, живий організм, який складається з великої кількості природних систем або органів. Як у людському тілі найбільший орган — шкіра, так і в тілі Землі найбільшим орган — ґрунт — поверхневий шар гумусу, який забезпечує родючість і підтримує життя на планеті. Той ґрунт, який людина так активно здирає глибокою оранкою.

Відновлення мертвих, хворих, виснажених і заражених ґрунтів у теплих грядках моєї розробки дає змогу запустити природні процеси з відновлення біогумусу — найкращого і найефективнішого природного добрива.

— Тобто добриво виростає саме, не потрібно його вносити? А як же поширений стереотип: не внесеш добрив — не буде врожаю?

— Так склалося впродовж уже майже останніх 100 років, що удобрення орієнтується саме на рослину, а не на тип ґрунту під нею. А я стверджую, що ґрунт фермер чи садівник повинен підготувати так, щоб будь-який вид рослин зміг там знайти необхідні йому поживні речовини. І саме грядки моєї розробки здатні найкраще виконати таку роль. Їх варто створювати навіть на тих городах і в садах, де є родючий чорнозем. Адже в них закладено механізм постійного поповнення мінеральними та іншими поживними речовинами, винесеними з урожаєм. І родючість землі рік у рік не зменшуватиметься, а навпаки, зростатиме.

Грибниця живить корені овочів і дерев

Важливо врахувати, що 98% рослин на планеті існують завдяки симбіозу між рослиною і грибом, який називають мікориза. Це симбіотичне співжиття рослини із грибом шляхом росту коренів рослини з міцелієм гриба та утворенням внаслідок цього єдиної мікоризно-кореневої системи рослин.

— У теплих грядках вашої конструкції працює мікориза?

— Так, вона з часом заселяється там сама або її можна вносити за допомогою спеціального препарату з мікоризою чорного трюфеля, розробленого науковцями Львівського лісотехнічного університету, чи додаючи трохи лісової підстилки.

Органічна грядка Розума — своєрідний ярмарок обміну поживними речовинами між коренями рослин і мікоризними грибами, які заселили рівчак з органікою. І так мікориза підвищує в багато разів здатність коренів рослин добувати воду і поживні речовини. Чисельність хвороботворних мікроорганізмів значно зменшується. А на ґрунтах, де застосовують тільки мінеральне живлення, такого симбіозу грибокореневої системи немає.

Важливо, що мікориза, заселивши всю об’єднану системою теплих грядок ділянку, вступає в симбіотичне співжиття одночасно з усіма однорідними рослинами, постачаючи їм усім вологу і поживні речовини. Тож мікориза виконує функції кровоносної системи, яка об’єднує всю спільноту рослин — кущів, дерев — в один мегаорганізм.

— Така технологія працює навіть в умовах, коли через глобальне потепління дедалі більше посушливих днів?

— Так, на моїх грядках розроблено способи, як зменшити або й подолати ці негативні наслідки від нестачі вологи залежно від виду ґрунтів, місцевих кліматичних умов. Доказ цього — досвід моїх колег з вирощування врожаїв в арабських країнах в умовах пустелі, серед пісків. Додавши до технології теплих грядок Розума екологічно чисте підживлення та бентоніт (сполуку на основі глини), вони отримують до 16 урожаїв за рік.

— Ваша тепла грядка дає змогу розв’язати ще одну проблему — спалення сухого листя та інших відходів восени, після збирання врожаю?

— На жаль, люди це спалюють і собі ж завдають подвійної шкоди: забруднюють атмосферу і втрачають добрива. А все перераховане можна закласти у грядки Розума. Ця тепла грядка — своєрідний утилізатор органіки, яка виросла на навколишній території, на противагу її спаленню чи вивезенню на смітник, і перетворення на чорнозем.

До речі, замість спалювання непотрібної деревини ми практикуємо перетворення її на біочар — обвуглення за бездимною технологією. Він працює як ефективний стимулятор родючості, відомий ще в часи цивілізації майя. Під час виробництва біочару не те що не виділяється вуглекислий газ, а навпаки, поглинається з атмосфери і надовго консервується як біодобриво. Тож це цілком екологічна технологія, здатна зменшити вміст вуглекислого газу в атмосфері.

— Яку екологічну альтернативу пропонуєте хімічним засобам захисту рослин?

— Таких способів багато. Я розробив спосіб, який дає змогу без хімічних речовин позбутися рудих, так званих іспанських слимаків. Достатньо їх заманити всередину органічної доріжки теплих грядок і за допомогою простої технології залишити там перегнивати як добриво.

Кожен клас обробляє свою грядочку

— Розкажіть про ваш проєкт із навчання школярів екологічного землеробства.

— Років із сім тому я запропонував директорові школи в моєму селі Плебанівка на Тернопільщині посадити з дітьми город на 10 сотках пришкільної ділянки. Її поділили між 1—8 класами, і кожен клас рік у рік вирощує певні культури — від зелені до ягід чи дерев. Найбільше дітей тішить, що все чудово росте без догляду. Їм пояснили, що все це забезпечує майже казкова живність, яка працює навіть без поливів, коли влітку всі на канікулах. Бо ж головне для дітей — зрозуміти принцип вирощування.

Тепер мій метод перейняли й інші школи. Організовую навчання для педагогів мережі обласних позашкільних еколого-натуралістичних центрів на базі національного екоцентру МОН. Для дітей грядки — це ігровий майданчик. Сподіваюся, з таким досвідом їм ніколи навіть на думку не спаде використовувати міндобрива й іншу городню хімію. Ми запланували приїзд в Україну шведської екоактивістки Грети Тунберг. Хочемо, аби вона побачила, що в Україні її ровесники в багатьох школах відновлюють родючість ґрунтів, навчаються природного землеробства.

— Де ще використовуються грядки за вашою технологією?

— Теплі грядки Розума — це вже не тільки для вирощування екологічно чистих овочів і фруктів з одночасним оздоровленням землі та підвищенням її родючості. Ці грядки поєднали всі перспективні напрацювання природного землеробства, представлені в пермакультурних проєктах, родових маєтках, екопоселеннях, на дачних і присадибних ділянках. На Київщині на базі екосадиби «Лісова казка» всі охочі можуть навчитися цієї технології на семінарах. Використовують її, до речі, в багатьох монастирях. Застосовуються у садах, лісозахисних смугах, теплицях і парниках, виноградниках тощо.

Ми з колегами підрахували: якщо за такою природною технологією вирощувати врожаї на 10% сільськогосподарських земель, то можна отримати прибуток обсягом річного бюджету України. А щоб забезпечити овочами й садовиною одну людину, достатньо обробляти сотку землі.

Нині теплими грядками Розума зацікавилися профільні аграрні інститути садівництва, виноградарства, картоплярства, а в ботанічних садах ім. О. Фоміна та ім. М. Гришка уже закладено різні види таких грядок.

У навчальні програми з назвою «Пермакультурне екологічне землеробство на основі теплих грядок Розума» мої напрацювання вводять українські університети. І це лише початок різнопланової наукової співпраці.

Надія МАКУШИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир РОЗУМ.  Народився 1952 р. у смт Бережани Тернопільської області. Закінчив Львівський політехнічний університет, працював інженером на комбайновому заводі в Тернополі. Після 50 років зацікавився аграрною галуззю, закінчив спеціальні курси в Харкові, запатентував п’ять винаходів у царині природного землеробства. Найпопулярніший з них — унікальна технологія вирощування овочевих, плодово-ягідних та сидеральних культур на так званих теплих грядках Розума.

Працює в Києві, реалізує проєкти в різних регіонах України.