Представницький форум, який організував  Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, відбувся на Закарпатті минулого тижня. У дводенному засіданні взяли участь Консультативна місія ЄС в Україні, заступники профільних міністрів, голова Держмитслужби Владислав Суворов, представники профільних центральних органів виконавчої влади, проєктів технічної допомоги ЄС, іноземних консульських установ на Закарпатті, дипломатичних місій України в сусідніх державах, Міжнародної організації з міграції та громадських організацій.

Напрацювання цього заходу аналізує «Урядовий кур’єр». 

Для ліпшого розуміння проблем

За роки існування євроінтеграційного комітету нинішнього і попередніх скликань засідання в регіонах з таким широким складом учасників не було. Таке запевнення прозвучало з уст голови парламентського підрозділу Іванни Климпуш-Цинцадзе. Першого дня учасники відвідали конт-рольно-пропускні пункти на українсько-словацькому та українсько-угорському кордонах — «Ужгород — Вишнє Нємецьке», «Чоп — Захонь» та «Лужанка — Берегшурань». Ознайомлювалися з роботою митних підрозділів і здійсненням контролю та митного оформлення пасажирів і вантажів; вивчали і обговорювали плани реконструкції пунктів пропуску на кордонах із сусідніми державами; аналізували можливості поліпшення митної інфраструктури. 

Учасники виїзного засідання відвідали митні підрозділи Закарпаття. Фото з сайту facebook.com/ZAKcustomsUA

«Виїжджали безпосередньо до пунктів перетину кордону, щоб краще зрозуміти їхні проблеми, адже не все залежить лише від української сторони, — ділилася думками з журналістами голова Комітету Верховної Ради Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Побачили все — від невпорядкованості, недобудованості базової інфраструктури двох контрольно-пропускних пунктів до непогано облаштованого КПП «Тиса». Хоч і тут є ще над чим працювати». 

«Протягом двох років були різні пертурбації: митна служба то об’єднувалася з податковою, то роз’єднувалася, то переназивалася, то реструктуризувалася, то проходила десятки конкурсів. Тож було не зрозуміло, куди вона рухається, і це не допомагало вдосконаленню роботи», — додала голова парламенського комітету. 

Учасники засідання наголошували, що треба розбудовувати сервісні зони, впроваджувати електрон-ну чергу. А ще є нововведення, яке планує сама митниця, — електрон-ний квиток. Він стосується митних декларацій і перетину кордону з товарами. Через кілька місяців комітет заслуховуватиме керівників цієї загальнодержавної структури, який вигляд має її ініціатива і як працює в завершеному вигляді.

Фінанси неосвоєні, сканери не працюють

Від представників Закарпатської митниці лунали вже звичні наріканння про нестачу коштів на облаштування митних пунктів. Проте цього разу найшла коса на камінь. Бо виявилося, що на реконструкцію митного поста «Ужгород» з передбачених урядом на нинішній рік 126 мільйонів гривень дотепер освоєно… 7%. Є серйозна небезпека, що до кінця року всіх коштів так і не використають. 

Позитивні зміни на митному посту «Ужгород-автомобільний»

«Боляче дивитися на цей пункт, який з роками не змінюється в кращий бік, — констатувала голова парламентського комітету. —  І нині, попри те, що уряд надав чималу суму для вдосконалення його інфраструктури, стикаємося з тією самою сумною ситуацією. Сподіваюся, що нинішнє засідання комітету мобілізуватиме митників — змусить ефективніше працювати з підрядниками, щоб був очікуваний результат».

Виплив і парадоксальний до смішного факт. Виявляється, закуплені сканери, які стоять на кількох пунктах пропуску в межах Закарпаття, вже два роки використовують лише в тестовому режимі. Їх досі не здано в експлуатацію. Простоюють замість того, щоб стати бар’єром для контрабанди. Не підготовлено достатньо фахівців, які обслуговуватимуть ці високотехнологічні пристрої.

Транскордонна співпраця часто лише на папері

На засіданні комітету йшлося і про виконання Програми з транскордонної співпраці. З’ясувалося, що із 25 проєктів, зареєстрованих в Україні, виконано лише два, вісім перебувають на стадії реалізації, а всі інші — на нулі. Гальмує справу те, що виконавці не мають коштів, які б могли залучати до проєктів у вигляді співфінансування. Серед областей, які не отримали від держави жодних коштів, Закарпатська. Запланованих у проєкті бюджету на наступний рік 60 мільйонів гривень, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, недостатньо.

Проблемне питання для Закарпаття, наголосила голова комітету, — недостатня активність обох місцевих агенцій регіонального розвитку. Їх недавно очолили нові керівники й так і не визначилися, в яких напрямах діятимуть і що буде в основі їхньої роботи. Викликає занепокоєність і невизначена позиція представників органів місцевого самоврядування щодо того, в які галузі Закарпаття хоче залучити допомогу Європейського Союзу. 

«Пріоритезація, усвідомлення своїх завдань — важливий чинник успішності співпраці з ЄС, — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Це означає, що область не зможе використовувати наявний у неї потенціал».

Пріоритети законотворців

Завершальний день виїзного засідання комітету минув у Закарпатській обласній раді та облдерж-адміністрації. Учасники давали оцінку виконання плану заходів на 2020—2022 роки щодо реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року, говорили про перспективи — необхідність модернізації інфраструктури пунктів пропуску, збільшення їхньої пропускної спроможності тощо.

Парламентарії поставили завдання перед митниками і прикордонниками щодо вдосконалення їхньої роботи. Для себе ж визначили кілька пріоритетів у законотворчій діяльності. Серед них підготовка законопроєктів про криміналізацію відповідальності за контрабанду, надання митній службі можливостей займатися оперативно-розшуковою діяльністю, внесення змін до закону, який регламентує транскордонну співпрацю.

Ще одне завдання, яке комітет визначив для себе першочерговим, — проведення аудиту будівництва нових пунктів пропуску вздовж кордонів України. Тобто визначилися, що має бути спочатку, а що мусить почекати. 

«Маємо серйозні виклики з побудовою нових пунктів перетину. В ідеалі найкраще будувати такі пункти, які б використовували спільний контроль з митниками і прикордонниками суміжних країн. Це б давало значну економію коштів і для України, і для країни-сусіда. Якби так вдавалося, це означало б, що в нас з’явилися додаткові обопільні можливості розбудовувати пункти перетину кордону і сусідами», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Реконструювати наявні й будувати нові

Що на Закарпатті вкрай потрібно не лише розбудовувати та вдосконалювати наявні, а й будувати нові пункти перетину кордону, говорив на засіданні перший заступник голови облдержадміністрації Мирослав Білецький. В області вважають за необхідне спорудити чотири нові автомобільні КПП: «Дийда — Берегдароц» та «Велика Паладь — Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні, «Біла Церква — Сігету Мармацієй» — на українсько-румунському, «Соломоново — Чієрна» — на українсько-словацькому. А ще ніяк не дійде від обговорень до відкриття пішохідно-велосипедного пункту «Лубня — Волосате». Він єдиний на  українсько-польському кордоні в межах області.  Фігурує в національних і регіональних програмах будівництва та розвитку з 1990-х років, але використовують його лише для разових акцій — свят на кордоні тощо. Обговоренням перспектив варто покласти край, відкривши його для постійного користування.

Керівництво області звернулося до комітету з пропозицією, щоб парламентарії взяли під контроль питання внесення змін до чинних міждержавних угод, які стосуються чотирьох майбутніх пунктів пропуску.

Прозвучали завдання для обласної ради та облдержадміністрації. А саме: попрацювати із громадами, щоб вони розпочинали розроблення детальних планів територій для облаштування перспективних пунктів пропуску. Вони повин-ні знайти для цього кошти. Адже в минулі роки поблизу кордону дуже активно відводили ділянки, реєстрували їх як приватну власність. Тож нині розв’язання цих проблем лягає на плечі самих територіальних громад.

Консультативна місія — не спостерігач

Активну участь в організації й проведенні засідання брала Консультативна місія ЄС в Україні. Вона сприяла залученню експертів, котрі надали аргументовані висновки про роботу контрольно-пропускних пунктів та вдосконалення їхньої інфраструктури. 

«Місія намагається адаптувати свою роботу до кожного регіону. Інтегроване управління кордонами та боротьба з транскордонною злочинністю особливо важливі для цієї частини України. Ці напрямки серед пріоритетів і для ЄС, оскільки тісно пов’язані з безпекою Євросоюзу й безвізовим режимом, який зараз є реальністю для українців», — сказав голова Консультативної місії ЄС в Україні Антті Хартікайнен.

Усі учасники виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу відзначили своєчасність і важливість його проведення в Закарпатській області. Цей регіон, як відомо, межує з чотирма країнами Євросоюзу і повинен демонструвати зручність у перетині кордону, бути зразковим у здійсненні митних процедур, транскордонній співпраці.