На сцену внесли прапори України, Чернівців і штандарт Петрівського ярмарку (який проводять тут з 1786 року!), що й стало сигналом до початку свята у місті. Засурмили труби, заграли скрипалі й закружляла в танці молодь. Та чому лише молодь, і старші пританцьовували доволі активно! Думаєте, ярмарок — це тільки місце зустрічі продавців із покупцями? Помиляєтеся. Сюди приходять поспілкуватися, дізнатися новини, подивитися, як минуле трансформується в сьогоденні, та й просто зануритися в неймовірний феєрверк емоцій.

Цього року на відкриття свята завітали не тільки майбутні першокласники Петрики та Павлики: прийшов привітати жителів міста й гостей Нестор літописець, а головні ворота охороняли лицарі у справжніх обладунках. Тільки, правду кажучи, суворими вони ставали, коли до воріт підходили вороги, а гостям усміхалися, навіть давали потримати свої мечі й щити, а все заради… вдалої фотографії. Поруч з ними дівчата ворожили на рунах, а трохи далі можна було оглянути ретро-машини. Також на ярмарку проводили майстер-класи, влаштовували концерти, благодійні акції, готували італійську пасту, пригощали й торгували шоколадом. Якщо колись на Петрівський ярмарок приводили на продаж худобу, то нині ґазди й ґаздині пропонували мед і медовуху, вино й сири, хліб і кондитерські вироби, сукні, сорочки й багато чого іншого.

Надійні охоронці ярмарку. Фото автора

Як і колись, ярмарок відкривають музики

Мамо, а я байкера люблю і за нього заміж іду

Яка цікава машинка, а можна її забрати додому?

Розмаїття розваг! Але найбільше запам’яталася не мистецька світлиця «Місце зустрічі», а неймовірне байк-шоу з нареченими. До блиску начищені байки, на вигляд брутальні хлопці, поруч з якими — тендітні дівчата у весільних сукнях. Здається, такий симбіоз не можливий, а подивившись на них, розумієш: прекрасна пара! Ось тоді мимоволі замислюєшся, як у світі поєднується чорне і біле, інь і ян, ніч і день. Так, годі філософського настрою! Час продовжувати подорож.

Ярмарок  ярмарком, а коли хочеться чогось екстремальнішого, тут можна було знайти й таке. Нині Чернівці відкривають для прихильників незвичайного дренажні тунелі. Їх побудували фахівці Київметробуду, про що свідчить напис над їх входом. Просто так потрапити сюди неможливо, тільки у складі групи й у супроводі екскурсовода. Одразу скажу: якщо зберетеся в тунелі, вдягайте зручний одяг, а каску з ліхтарем, рукавиці та гумові чоботи вам дадуть — правда, не завжди за розміром. Вирушаючи в цю подорож, потрібно знати: зробиш перший крок у тунель — вийдеш тільки з іншого боку, адже залізні ворота одразу закриваються.

Цю дренажну систему збудували для відведення ґрунтових вод з центральної частини міста. Нині з 58 свердловин функціонують тільки 15, саме через них стікає в тунель вода. Він проходить під колишньою резиденцією чернівецьких митрополитів і тягнеться від вулиці Нахімова до Сагайдачного. Колись у тунелі, який пролягає на глибині 40 метрів, провели електрику й проклали рейки для вагонеток. Весь маршрут проходить по воді, на бетонних стінах — чудернацької форми сталагміти.

Протяжність тунелю 1210 метрів, висота — трохи більш ніж 2 метри, тому одразу потрібно налаштуватися на довгу дорогу у світлі ліхтарика. Хвилин через 10—15 доведеться піднятися 14-метровою залізною драбиною, яка поєднує різні рівні тунелю. Спершу здається, що це надто складно, по ній неможливо піднятися, але поступово це вдається.

Мандруючи тунелем, у якийсь момент здається, що ти потрапив на зйомки фільму «Чужий» і ось-ось на тебе вискочить Воно. Але не хвилюйтеся, кореспондент «УК» перевірив: нікого в тунелі немає, він абсолютно безпечний.

За допомогу у підготовці матеріалу автор висловлює вдячність Чернівецькій міський раді та ГС РТ "Гостинна Буковина".

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»