«Без води ані туди, ані сюди», — весело співав характерний персонаж однієї з радянських комедій 30-х років минулого століття, хазяйновито сидячи на діжці зі своїм товаром. Та нині він заспівав би іншої — скажімо, щось на кшталт: без обліку води — ані туди, ані сюди. І це, здавалося б, чудово. Адже нам з усіх усюд доводять, що сплачувати слід лише за спожиті послуги. І на це спрямовано всю державну політику з енергоефективності та ощадливого використання ресурсів. Ось де, за задумом комунальників, мають звучати фанфари й оплески вдячних абонентів.     

Втім, бажання плескати в долоні виникає далеко не завжди. Були періоди, коли заповнювати квитанції ми вчилися мало не щомісяця, бо кожна нова кардинально відрізнялася від попередньої. Складно, але освоїли й розібралися. Так само, як і самостійно вносити показники: або безпосередньо на квитанції, або через кол-центр Київводоканалу чи Київенерго в автоматичному режимі, спілкуючись із оператором, чи через сайти.

Людський чинник і величезні масиви інформації можуть організувати ложку дьогтю в будь-якій добрій справі. Сталося так і з вашим покірним слугою. Випадок, звичайно, особистий. Але життєвий досвід і практика спілкування з людьми переконують: зовсім не поодинокий.

Аби не бути голослівним, наведу свої звернення до ПАТ «АК «Київводоканал». Їх буде подано в лапках, аби не збивати з пантелику читачів. «У квитанції за квітень було неправильно вказано показники лічильників холодної та гарячої води. ХВП поточні 3275, попередні 3225 (у березні вони становили 330,5 і 322,5 відповідно). ВГВ: поточні 73, попередні — 88 (!!!). Через цю плутанину мені нарахували неіснуючу заборгованість.

Завдяки вправним діям операторів кол-центру показники вдалося зафіксувати на реальному рівні. Дякую. АЛЕ: у квитанції за травень знову прописано неіснуючу заборгованість, що виникла внаслідок попередньої плутанини з показниками.

Я сумлінно сплачую за надані послуги чітко за реальними даними домашніх лічильників. Тож при формуванні квитанції за червень прошу врахувати реальну ситуацію, скасувавши ефемерну «заборгованість».

Звернувся через офіційний сайт організації я за порадою згаданих операторів. Вони переконували, що письмове звернення буде легше опрацювати. А ось таку відповідь отримав на свою електронну адресу: «Доброго дня! Стосовно нарахувань та перерахунку звертайтеся в розрахунковий департамент ПрАТ «АК «Київводоканал» за адресою: пр-т Героїв Сталінграда, 14ж. Пн. — Пт. з 8-00 — 19-00. При собі Вам потрібно мати усі квитанції з 2015 року з чіткими відбитками про сплату та паспорти на лічильники».

Усе нібито й нічого. І відповіли, й порадили, і адресу центру обслуговування надали. Біда лише в тому, що на сайті vodokanal.kiev.ua чорним по білому читаю іншу інформацію: «графік роботи Центру: з понеділка по четвер з 8:00 до 17:00, у п’ятницю до 16:00».

Це змусило ще раз скористатися електронним шляхом, надіславши черговий лист із нотками обурення: «Скажіть, будь ласка: чому помилки обліковців вашої структури, допущені без моєї участі, я повинен виправляти за рахунок власного робочого часу державного службовця і в такий складний спосіб, доводячи, що я, вибачайте, не верблюд? Адже вказаний вами центр працює до 17-00, а мій робочий день триває до 18?! Невже не можна передати всі дані до бухгалтерії, звірка яких триватиме лічені хвилини? У чому мене й запевняли в контакт-центрі. Інакше для чого в такому разі вони взагалі існують?»

І якою, на вашу думку, була мені відповідь? Так, аналогічною попередній, мабуть, просто скопійованою.

Днями витягнув із поштової скриньки нові квитанції на оплату послуг ЖКГ за липень. І знову дивуюся накрученим зі стелі боргам за холодну воду, які перевищують шість сотень гривень. Вище я вже вказував, що випадок цей явно непоодинокий, а заборгованість киян за надані послуги чомусь на скорочується. Тож напрошується висновок, що чималу частину боргу, якими вдало маніпулюють комунальники, м’яко кажучи, намальовано за чиїмось бажанням.

Мій окремий випадок, звичайно, непростий, але й не патовий. Треба лишень віднайти час і піти на поклон до згаданого ЦОС. Та, мабуть, я цього не робитиму, а сплачуватиму за реальними місячними показниками, які оператори кол-центру ретельно вносять до квитанцій. А як бути тим, хто недобачає або, скажімо, через вік не в змозі опанувати хитросплетіння комунального спрута?

До слова, в моїй платіжці за гарячу воду вже від Київенерго цього разу також допущено помилку на півкуба. Хоча в так званій жеківській від ГІОЦ КМДА дані вказано правильно, як я й передавав операторам. Дрібниця, скаже хтось…

Можливо, але саме через такі неоковирності складається враження, що відповідні міські служби мають нас, даруйте, за ідіотів. Мовляв, може, хтось і клюне, сплатить химерні «борги». Або ж пошиється в дурні вже на перспективу. І тоді абонента можна буде зачепити на новий гачок. А щоб позбутися його, доведеться вигнутися в дугу й стати верблюдом. Хоч і в переносному значенні.