За даними науково-дослідного центру гуманітарних проблем Міністерства оборони серед учасників АТО психогенні розлади становлять майже 80%. Як допомагати бійцям? Адже раніше ми й думки не мали про війну, тож не дбали про підготовку військових психологів. Вихід запропонували фахівці із країн НАТО, які мають у цій справі значний досвід. У багатьох із них діють державні програми психологічної підтримки ветеранів воєн. Один із таких міжнародних проектів Wounded Warrior Ukraine реалізують за участі українських громадських і волонтерських організацій.

— Мета проекту — створити власну максимально ефективну модель, акумулюючи досвід країн, які мають велику практику відновлення душ і здоров’я бійців. Потрібно також використовувати програми, які психологічно допомагають воїнам ще до того, як вони потрапляють у зону бойових дій, — розповів координатор організації «Центр бійця» Євген Вишенський.

Звичайний формат «лікар — пацієнт» у разі бойового стресу серед військових часто не спрацьовує. Фото з сайту kuryer-if.info

Модель психологічної допомоги, яка пройшла апробацію часом і довела свою ефективність, презентувала на тренінгу психотерапевт із Данії Дітті Марчер, яка є співавтором методики для роботи з шоковою травмою і посттравматичною стресовою реакцією, рекомендованої ООН для застосування у «гарячих точках». Упродовж 20 років Дітті Марчер співпрацювала з миротворчими силами ООН, організацією «Лікарі без кордонів» на Близькому Сході й країнах колишньої Югославії.

За її словами, звичайний формат «лікар — пацієнт» у разі бойового стресу серед військових часто не спрацьовує.

— Іноді бійці після спілкування з психологами кажуть: «Вони ще більш хворі на голову, ніж я». Більшість із них узагалі не хочуть говорити з психологами. Натомість прагнуть поділитися пережитим із тими, хто також був там, хто може підтримати спільними спогадами. Ми зрозуміли, що потрібна інша модель, яка б навчила воїнів самотужки долати свої психологічні проблеми, — зазначила Дітті Марчер.

Її методика грунтується на принципах бодінаміки, сучасного методу тілесно-орієнтованої психотерапії (докладніше про цей метод наша газета писала 29 січня минулого року в статті «Чи можна, випрямивши коліна, допомогти душі, що зігнулася?»)

Саме за цією методикою організували тренінг із психопрофілактики бойового шоку. Директор і засновник проекту Wounded Warrior Ukraine Роман Торговецький підкреслив, що така практика для бійців, які зможуть вилікувати свої психотравми і надалі допомагати побратимам, дієвіша за навчання психологів і психотерапевтів.

Тренінг Дітті Марчер — це пілотний проект навчання українських військових основам психопрофілактики бойового шоку, само- і взаємодопомоги. Він складається із чотирьох модулів. Перший з них уже відбувся, в ньому взяли участь 25 бійців добровольчих батальйонів, Національної гвардії, прикордонних військ.

Боєць добровольчого батальйону «Київщина» Андрій Козінчук, психолог за фахом, вважає таку форму роботи дуже важливою.

— Нині професійний психолог із двома освітами, з десятками сертифікатів більшість часу витрачає лише на те, щоб встановити контакт з бійцем, який його не сприймає. Я пішов воювати, щоб допомогти нашим хлопцям. Дуже важко знайти спільну мову з солдатами, якщо ти кабінетний психолог. А я перебував у тих самих умовах, що й вони, ходив з ними на завдання, тож вони мені довіряють, — поділився він досвідом.

За його словами, цей тренінг учасники сприйняли дуже добре.

— Я помітив після завершення разючі зміни у психологічному настрої хлопців. У них з’явилося осмислення того, що з ними відбувається. А коли ти це розумієш, з’являються внутрішні ресурси, — розповів Андрій Козінчук.

Утім, унікальність такого тренінгу не лише в цьому: ті 25 бійців, які усвідомили причини своїх психологічних травм і навчилися з ними боротися, повернулися до своїх побратимів, з якими воюють пліч-о-пліч.

— Вони поділяться з ними тими знаннями, які отримали на нашому тренінгу, а після закінчення повного курсу матимуть ефективний психотерапевтичний інструментарій. Я роками підтримую зв’язки із солдатами, які колись пройшли такий тренінг. Деякі з них і досі на службі. Коли вони підтримують своїх бойових товаришів, ті їм кажуть: «Дві години розмови з тобою дали мені більше, ніж чотири роки роботи з психологом». Наступного разу, коли приїду в Україну, привезу з собою одного з данських ветеранів, колишнього учасника нашого тренінгу. Ветерани різних країн підтримуватимуть одне одного, — пообіцяла Дітті Марчер.

Автори проекту сподіваються, що цей досвід допоможе не лише військовим, адже в нашій країні кількість людей, які потребують психологічної реабілітації, зростає. Адаптації потребує не тільки боєць, а і його дружина, діти, друзі, суспільство загалом. Тож у планах організаторів — тренінги для волонтерів і психологів. Можна виграти війну, але не виграти мир. Наше завдання — виграти не тільки війну, а й мир.