1 листопада 2018 року російський прем’єр Дмитро Медведєв підписав постанову про запровадження «спеціальних економічних заходів» щодо 322 громадян і 68 компаній з України. «Підписаною постановою запроваджено спеціальні економічні заходи щодо фізичних і юридичних осіб України, які передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії», — йдеться в  документі.

Серед тих, хто потрапив під санкції, — представники Адміністрації Президента, керівники органів виконавчої влади, судді Конституційного Суду, народні депутати, політичні діячі, підприємці — власники великих вітчизняних компаній, юристи й правозахисники, діячі культури.

Реакція з українського боку — від офіційної до іронічної — не забарилася. Президент Петро Порошенко, який до списку не потрапив, адже туди зазвичай не вносять керівників держав, зауважив: на його думку, за невеликим винятком, це список дуже достойних людей — народні депутати, більшість членів коаліції та уряду.

«Перебування в цьому списку — як якась державна нагорода. Принаймні, це так сприймається. Дуже ображені ті, хто до переліку не потрапили. Та замість того, щоб брязкати зброєю на фронті чи запроваджувати санкції, Росії треба зробити дуже просту річ: піти геть з України, забрати свої війська, зброю, відновити територіальну цілісність. Тоді буде мир, і не треба буде запроваджувати жодних санкцій».

А Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив: «Російські санкції — це свідчення некомпетентності й безсилля путінського режиму. Алогічний, безсистемний список із помилками у прізвищах нагадує агонію. У мене вони викликають лише сміх, адже я ніколи не мав і не маю жодного бізнесу, грошей чи майна на території країни-агресора. Тож вони не що інше, як переведення паперу. Переконаний, що Україна має посилити санкції як на російський бізнес в Україні, так і на тих, хто, прикидаючись українцями, насправді представляє в Україні російські економічні й політичні інтереси. Це особливо актуально напередодні президентських і парламентських виборів у нашій країні, на які Росія намагатиметься впливати і грішми, і контрольованими телеканалами».

Голова Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов коротко і ємко висловився на своїй сторінці у Фейсбуці: «Налякали їжаків голим задом! На мою думку, це єдиний можливий коментар».

Ретельніше й витонченіше добирала слова перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко: «Я давно нев’їзна в РФ, тому мені їхні списки не цікаві. Приємно бути в одному списку з достойними (у більшості) людьми. Ключове моє завдання — робити все, щоб українські й світові санкції проти РФ посилювалися. І як казав колись Віктор Черномирдін: «Напугали бабу туфлями на каблуках». Вважаю, що політики, які не потрапили до цього переліку, мають поставити собі запитання: а що ж вони роблять в українській політиці?