У штаб-квартирі НАТО­ в Брюсселі відбувся 51-й благочинний ярмарок. Участь у ньому взяли дипломатичні представництва держав-членів і держав-партнерів Північноатлантичного альянсу, серед яких була і Місія України при НАТО.

Перший благочинний ярмарок НАТО організували напередодні різдвяних свят ще далекого 1968 року зусиллями дружин військовослужбовців, які проходили службу в штаб-квартирі Альянсу. Жінки об’єдналися в спеціальну групу, мета якої полягала у просуванні дружніх стосунків між членами міжнародного військового корпусу в Брюсселі. Завдяки продажу страв національної кухні й народних виробів на першому благочинному заході вдалося виручити майже 23 тисячі бельгійських франків, які передали в лондонський фонд «Врятуйте дітей». За деякий час група ініціативних офіцерських дружин перетворилася на неприбуткову організацію «Благочинний ярмарок НАТО» (NCB), яка вже масштабніше почала проводити різноманітні заходи для збору коштів, залучаючи до цієї потрібної справи працівників штаб-квартири НАТО й членів їхніх родин.

Кошти, зібрані від різдвяного ярмарку, розподіляють таким чином: 35 відсотків віддають на благочинні проєкти в Бельгії, 65 відсотків — в інші країни. Щоб звернутися по допомогу до NCB, благодійні фонди мають заповнити спеціальну анкету й надіслати її в Брюссель, де її розгляне спеціальна Благочинна рада НАТО. Ті з них, які відбирають, отримують грошові пожертви наприкінці грудня.

Нинішнього року кошти, зібрані від благочинного ярмарку НАТО, отримають шість бельгійських програм, серед яких програма з безкоштовної роздачі продуктів харчування для знедолених родин і допомога дітям з неблагополучних родин «Промінь надії». Щодо міжнародних проєктів, то їх Благочинна рада НАТО­ обрала 27. Серед них — підтримка мережі хоспісів у Чехії, угорська фундація для дітей, хворих на рак, бібліотека для людей з вадами зору в Туреччині, а також фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім» з України.

«Моя країна, яка лише п’ятнадцять років тому стала членом НАТО, пережила жорстокі, холодні й байдужі соціалістичні часи. А ми сповідуємо принцип партнерства й дружби, здатність співчувати і допомагати — ось що насправді об’єднує нас», — сказав під час церемонії відкриття ярмарку посол Румунії при НАТО Стеліан Стоян.

Охочих узяти участь у благочинній акції вже від самого ранку виявилося чимало. На щастя, просторий хол нового приміщення штаб-квартири НАТО, який тимчасово перетворився на сцену, ярмарок і ресторан водночас, зміг умістити всіх гостей і учасників.

Стенд кожної країни мав на меті здивувати й привернути увагу. Канадці торгували кленовим сиропом, греки — оливковою олією, іспанці — запашними джемами, італійці — косметикою та шовковими шалями. З охочих придбати швейцарські ножі вишикувалася черга. Користувалися попитом яскраві вовняні рукавички й шапки естонського лотка. Німеччина зробила зі свого прилавка різдвяну розкладку — залюбки розкуповували ялинкові віночки, новорічні прикраси, імбирні пряники. Не нудьгували й співробітники української місії при НАТО, бо вишиті рушники, сувенірні пляшки горілки, соняшникова олія неабияк привертали увагу гостей ярмарку. Грузинські дипломати розхвалювали національні вина і на брак охочих придбати їх не скаржилися.

Український павільйон привертав увагу відвідувачів вишитими рушниками, олією та сувенірними пляшками. А Німеччина зробила зі свого прилавка різдвяну розкладку. Фото автора

Після десятої години відкрився імпровізований ресторан, де можна було поласувати іспанською паельєю, хорватськими голубцями, які відрізняються від українських тим, що до фаршу додають в’ялену яловичину і квашену капусту, латвійськими канапками зі шпротами. Французи частували лаконічною сирною тарілкою з бокалом сухого червоного. А дружини американських військових напекли вигадливо та яскраво оздоблених капкейків. Тим часом на сцені одне одного зміняли виконавці: оркестр НАТО, танцювальні колективи з Польщі, Казахстану, Литви, хор з Німеччини, ансамбль а капела з Болгарії.

Тож завдяки організаторам і учасникам благочинний ярмарок НАТО цьогоріч бездоганно реалізував свої цілі: об’єднав людей, незважаючи на різні мови, віри та країни проживання, заради благородної мети — допомогти тим, хто цього найбільше потребує.