Якщо для будь-якого водія нині ключове питання, чи дорожчатиме найближчим часом бензин/дизпальне/газ, то для паливного ринку загалом це реформа збору з роздрібного обороту підакцизних товарів (так званого роздрібного акцизу), до групи яких входить і пальне. Річ у тому, що цей ринок впевнено прямує у тінь, бо роздрібний акциз швидко навчилися не платити, а тому це змушує дедалі більше гравців переходити на «темний бік». Це спричиняє занепокоєння місцевих громад, які отримують роздрібний акциз і вже добре відчули його магічний вплив на розвиток регіонів.
Логічно, що першими озвучили проблему профільні асоціації нафто- і особливо газотрейдерів, які почали пропонувати шляхи виходу зі скрути. Саме зі скрапленим газом ситуація загострилася до краю. Якщо в ціні бензину і дизельного пального роздрібний акциз становить приблизно 5% (0,042 євро за літр, або 1,2 грн/л), то для вдвічі доступнішого за ціною пропан-бутану навесні 2016 року він становив понад 15%.
Втрати для місцевих бюджетів
Саме це й спричинило лавиноподібне зростання кількості нелегальних газозаправних станцій.
Розрахунки «Консалтингової групи А-95», які спираються на зіставлення даних Державної фіскальної служби про сплату роздрібного акцизу і обсяги фактичного продажу бензину, дизпального і пропан-бутану, доводять, що місцеві громади недоотримали за підсумками 9 місяців цього року майже 1,5 мільярда гривень, або 30% очікуваного обсягу коштів. Погодьтеся, це чимало. За підсумками ж усього 2016 року, переконують аналітики, ця цифра зросте щонайменше до 2 мільярдів. Якщо цей податок існуватиме й у подальшому, місцеві бюджети через прогресуюче зростання тіньового сегменту ринку отримуватимуть дедалі менше коштів.
Проблема дошкулила й Київській міськдержадміністрації: її голова Віталій Кличко написав листа на ім’я Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, в якому поскаржився на втрати столиці через ухиляння від сплати роздрібного акцизу з нафтопродуктів. «Є проблеми в адмініструванні цього податку в частині роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що призводять до втрат для місцевих бюджетів, — ідеться у листі. — За оцінками фахівців у галузі нафтопродуктів, сумарні втрати місцевих бюджетів з цього джерела в 2016 році становлять 1,7 мільярда гривень. Для бюджету Києва такі втрати оцінюються в обсязі 222,6 мільйона. При цьому в органів місцевого самоврядування немає інструментів контролю за недобросовісними платниками».
Як приборкати проблему
На такий перекіс на ринку звертає увагу й Антимонопольний комітет, який теж спрямував листа Прем’єрові, Міністерству фінансів, а заодно й на адресу Комітету ВР з питань податкової та митної політики із проханням ліквідувати цей збір і перенести його в базову ставку акцизного податку на нафтопродукти. Існування роздрібного акцизу, на думку фахівців АМКУ, «створює дискримінаційні антиконкурентні умови на ринку, що є додатковим аргументом неефективності його подальшого існування». Одностайні з ними і в Державній фіскальній службі. Її голова Роман Насіров ще влітку зазначав, що «нині є чимало проблем з адмініструванням роздрібного акцизу». За словами Романа Насірова, «в бізнесі АЗС немає 5% маржі, націнка зазвичай встановлюється на рівні 2%. Тому 5% роздрібного акцизу для компаній — це величезні гроші, і, природно, бізнес намагається цей податок обходити». Тож його стягнення на місцевому рівні дуже проблематичне: ДФС не має фізичної змоги проконтролювати абсолютно весь обіг бензину на кожній з 6,5 тисячі вітчизняних автомобільних заправок.
Тож щоб знайти компроміс, який би влаштував усіх і дав змогу місцевим бюджетам отримувати кошти, було створено робочу групу, до якої ввійшли нафтотрейдери, фахівці ДФС, Антимонопольного комітету, профільного міністерства, народні депутати, представники Асоціації міст України. «Розв’язанням цієї проблеми став пакет законопроектів, які виправляють недоліки, допущені під час впровадження згаданого податку, — пояснює «Урядовому кур’єру» директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. — Зокрема пропонують ліквідувати роздрібний акциз, пропорційно збільшивши ставку базового акцизу на нафтопродукти і скраплений газ на 42 євро на 1000 літрів. Тобто йдеться про зміни до Податкового кодексу. Одночасно слід ухвалити зміни до Бюджетного кодексу, в яких передбачити механізм розподілу коштів у місцевих бюджетах, спираючись на касову звітність автозаправних станцій. Так ціна на нафтопродукти і пропан-бутан не зміниться — зміниться лише місце збирання податку, але завдяки ефективнішому контролю за сплатою основного акцизу на кордоні й у місцях виробництва буде забезпечено повноту зборів і відповідно подальших надходжень до місцевих бюджетів».
Із таким підходом погодилися в Асоціації міст України, яка спочатку виступала проти, бо боялася втратити й ті гроші, які — завдяки роздрібному акцизу на нафтопродукти — має нині. Та врегулювання питання значною мірою залежить від позиції Міністерства фінансів, яке тривалий час нібито підтримувало консолідований підхід, а потім виступило проти об’єднання роздрібного й основного податків на пальне, вважаючи, що це може призвести до втрат місцевих бюджетів. При цьому у відомстві також відкидають варіант розподілу податку на пальне з центрального бюджету між місцевими. Головний аргумент Мінфіну проти об’єднання роздрібного і основного паливних податків — «неможливість визначення єдиного методологічного підходу до розподілу субвенцій в розрізі майже 11 тисяч місцевих бюджетів».
У законопроект щодо змін до Податкового кодексу, затверджений урядом 26 жовтня 2016 року, цей блок питань не потрапив, повідомили «УК» у профільному комітеті парламенту, та нині «Мінфін проводить консультації з ДФС і Держказначейством щодо того, чи можливе впровадження запропонованого нами перерозподілу коштів на технічному рівні з урахуванням норм Бюджетного кодексу щодо прямих міжбюджетних відносин між державним і місцевими бюджетами».
ТОЧКА ЗОРУ
«Треба знайти, як розщеплювати кошти у місцеві бюджети»
Ніна ЮЖАНІНА,
голова Комітету Верховної Ради
з питань податкової та митної політики:
— Метою введення роздрібного акцизу на тютюнові, алкогольні вироби і нафтопродукти була компенсація місцевим бюджетам частини доходів від податку на доходи фізосіб, які було перерозподілено в центральний бюджет. Хоч насправді податку на роздрібний продаж немає в жодній іншій країні. Що ж до України, то цей податок відіграв вагому роль у місцевих бюджетах. Тільки цього року, приміром, доходи від нього плануються на рівні майже 10 мільярдів гривень. А наступного — уряд планує зібрати вже 11,4 мільярда.
Але не можна не помічати, що існування роздрібного акцизу призвело до того, що питома вага цього податку у вартості нафтопродуктів дуже зросла: у вартості бензинів — до 6%, а газу — до 13%. Тож цей податок на кожному літрі пального становить приблизно 1 гривню 20 копійок. Зрозуміло, що це стимулювало підприємців заощаджувати на його сплаті, продаючи пальне неофіційно, без використання касових апаратів. За оцінками експертів, тіньовий ринок нафтопродуктів досяг 20%, скрапленого газу — перевищив 40%.
Саме тому парламентський Комітет з питань податкової та митної політики ось уже впродовж останніх шести місяців обстоює потребу скасування роздрібного акцизу. Щоб вирішити це питання, ми звернулися до Міністерства фінансів, оскільки просто внесення змін до Податкового кодексу не дає змоги розв’язати проблему загалом. Адже передусім слід передбачити механізм, як гроші, зібрані в державний бюджет від роздрібного акцизу, будуть розщеплюватися на місцеві бюджети. Скажімо, можна здійснювати перерозподіл коштів, зібраних з кожного літра, в місцеві бюджети на підставі даних з касових апаратів на кожній заправці за кількістю проданих там літрів. Це стимулюватиме офіційний продаж палива, тому що саме від нього залежатимуть надходження цього податку до місцевих бюджетів.
Ми в Google+