Після проросійської окупації Донецька 2014 року адміністративним центром цієї прифронтової області стало промислове місто Краматорськ, що лежить у її центральній частині. На цей статус претендував і Маріуполь, де працюють окремі управління облдержадміністрації. Однак не тільки ця обставина дає змогу місцевим жителям називати своє місто «не першим, але й не другим» на Донбасі. Адже Маріуполь рік у рік активно розвивається, навіть попри економічну блокаду РФ великого морського торговельного порту. А це негативного позначається на роботі тутешніх підприємств-годувальників, серед яких порт і два металургійні комбінати. Не став винятком і 2021 рік, за підсумками якого тут з’явилося багато нових інфраструктурних об’єктів, що підтверджують амбітні плани місцевої влади щодо статусу міста №1 Донецької області. А найважливіших торішніх досягнень називають 21.

Безконтактні тролейбуси і розумна зупинка

Оскільки у приморських містах усі дороги ведуть до моря, місцеві люди та гості Маріуполя насамперед звертають увагу на реконструйований новий пірс та зону відпочинку поблизу нього. Об’єкт відкрили до Дня Незалежності, і він став гарним подарунком у вигляді зручного і комфортного місця для прогулянок та відпочинку на узбережжі. До послуг охочих відвідати це місце на Приморському бульварі  тепер є альтанки, шезлонги, столики та чепурний зелений газон.

На жаль, сумні реалії населених пунктів на узбережжі — брак зручного шляху до самого моря. Відтепер у Маріуполі таких проблем поменшало, бо восени вдалося відновити дорогу до моря із Приморського парку: місцеві активісти, використавши потужний кран, зняли ворота тощо, які загороджували прохід. Відтепер вільним і коротким шляхом на морський берег вже користуються пішоходи та велосипедисти, а в перспективі така сама можливість з’явиться і для автомобілістів.

Безперечно, важливі успіхи в розпочатому оновленні комунального транспорту. Навесні на міські маршрути вперше вийшли безконтактні тролейбуси: 11 машин з автономним ходом до 20 кілометрів. Пасажири вже встигли оцінити нову техніку, яка має поступово замінити маршрутки. А ще до послуг людей розумна зупинка, що теж має автономне освітлення. Такий об’єкт на вулиці Купріна обладнано сонячними батареями, які вдень заряджаються, а в темну пору освітлюють зупинку.

Практику використання сучасних технологій підтверджує і цифрова лабораторія, відкрита у Центрі розвитку стартапів «1991 Маріуполь». Цю майстерню оснащено цифровими інструментами виробництва, серед яких 3D-принтер, 3D-сканер, лазерний та вініловий різак, вишивальна машина, набори мікроконтролерів і комп’ютери з програмами 3D-моделювання. Майстерня доступна для всіх охочих, які можуть тут попрацювати, використовуючи різноманітні матеріали: метал, дерево чи пластик. 

Серед нових культурницьких об’єктів насамперед привертають увагу школа бандури та живопису і бібліотека ім. В. Стуса. Ці заклади, де організували навчальні курси для дітей і дорослих, відкрили при храмі Святого Петра Могили та соборі Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ. А ще відвідувачі приходять, щоб побачити постійну експозицію предметів національного вбрання та козацького побуту «Нація».  

Комфортний відпочинок маріупольцям та гостям міста гарантує реконструйований парк ім. Гурова, де запрацювали симпатичні каскадний та пішохідний фонтани, нові сцена і дитячий майданчик, є освітлення й ілюмінація. У парку замінили плитку, встелили газон, встановили зручні лавки і навіть облаштували зону для барбекю.

Світла «Ніч музеїв» і похмурі токсичні сутінки

Кількість нових об’єктів у Маріуполі — 21, поза сумнівом, умовна і прив’язана до минулого 2021 року. Та якщо йдеться про новинки, які найчастіше згадують, у повному переліку ще й такі: центри масової вакцинації населення у всіх районах, сквер Героїв Чорнобиля, служби пасажирських перевезень та доставки їжі, речей чи медикаментів із магазинів і аптек Uber та Glovo, новий енергонезалежний годинник у центрі міста, зона відпочинку в Лівобережному районі, три нові мурали, проєкт реставрації у старій частині міста «Життя дверей має значення», майданчик для вигулювання та дресирування псів, нові скульптури, серед яких Фіолетова хвиля (зчитавши телефоном QR-код, можна почути характерні звуки міста: шум моря, роботу порту та металургійних підприємств, сміх на дитячих майданчиках), коробчаста розмітка на небезпечному міському перехресті та роздільне огородження на вулиці Набережній. А на десерт ще й фірмовий торт «Маріуполь», рецепт якого розробила і вже запатентувала місцева жителька.

І навіть цей чималий перелік позитивних змін і зрушень буде далеко не повним, оскільки в місті торік знайшли можливості, щоб завершити ремонт і реконструкцію 26 шкіл, чотирьох дитячих садків і кількох різних відділень у міських лікарнях і басейну «Нептун». А серед культурних подій важливо згадати «Ніч музеїв» і те, що відшукалося дуже багато охочих, аби відвідати Художній музей і побачити картини Архипа Куїнджі, Марії Примаченко та інших митців.

Подальший розвиток Маріуполя у всіх сферах відчутний і міг бути ще швидшим, однак його гальмують серйозні об’єктивні причини. Серед них проблеми різного масштабу. Планетарного — COVID-19. Всеукраїнського — гібридна війна, що тривалий час тримає місто в облозі на суші й на морі. Існує вже хронічна суто місцева проблема — забруднення довкілля двома потужними металургійними підприємствами української міжнародної гірничо-металургійної компанії Метінвест. Отож серед топвтрат і невдач 2021-го маріупольці без вагань називають те, що вони прожили цей тривалий період без екологічної програми — плану модернізації комбінатів «Азовсталь» та ім. Ілліча.

Попередній екологічний документ ухвалювали ще восени 2012 року, коли маріупольці масово вийшли на мітинги протесту проти стабільного забруднення довкілля. Програма, що передбачала модернізацію застарілого обладнання й істотне зменшення токсичних викидів, завершилася ще 2020-го. Проте обіцяні позитивні зміни, на які сподівалися люди, так і не відбулися. Тому Маріуполь залишається містом №1 у рейтингу найбрудніших не тільки на Донеччині, а й в Україні. Хоч, зрозуміло, це аж ніяк не те лідерство, до якого тут наполегливо прагнуть.