Чому нам важливо щороку бути у Франкфурті? На це запитання вичерпну відповідь журналістам дав президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін під час прес-конференції з нагоди представлення концепції нашого національного стенду на форумі, який проходитиме з 11 по 15 жовтня. Скажемо найголовніше: Франкфурт — це політика, це можливість культурної експансії, це посил світові, що ми розвиваємося, нам є що сказати, ми невід’ємна частина світового культурного процесу, прагнемо стати повноцінною європейською державою, а не залишатися додатком тоталітарної, а отже, вкрай небезпечної Росії. Тож із нами можна мати справу.
Тому й не дивно, що повноцінно представляти себе на цьому форумі Україна почала тільки два роки тому — в 2014-му на це не було ні сил, ні коштів. Та саме Майдан і війна викликали сплеск інтересу до нашого стенду, головною ідеєю якого стали ті драматичні події.
(1).jpg)
Він і сам змінився кардинально: від колишнього провінційного вигляду, який радше відлякував відвідувачів, не лишилося й сліду — дизайнерів надихнув український модернізм. Значно додалося й площі — 100 квадратів. Завдяки цьому торік, за словами керівника літературних програм Мистецького Арсеналу Оксани Щур, стенд зумів привернути особливу увагу. Тож зрозуміло, що цього року до нас ставитимуться прискіпливіше, очікуючи на чергову новизну. Тому концепцію почали готувати завчасно, а до підготовки взялися всім миром. Серед організаторів — міністерства культури і закордонних справ, Мистецький Арсенал, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство у Франкфурті, Форум видавців у Львові й багаторічний учасник виставки Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. Головним слоганом програми став «Зрозуміти Україну, зрозуміти Європу». Адже українська культура протягом століть перебувала в європейському контексті, поділяючи засадничі західні цінності. Тож у пору нинішньої тісної інтеграції на державному рівні варто наголосити на історичній тяглості цього процесу.
Під час літературних дискусій на стенді та майданчиках форуму, в яких братимуть участь і молоді, й досвідчені письменники, а це — Катерина Калитко, Андрій Курков, Остап Сливинський, Наталя Сняданко, Катерина Бабкіна, Оксана Забужко, йтиметься і про непросте сьогодення країни, і про глобальні проблеми. До їх обговорення долучатиметься історик та публіцист Ярослав Грицак.
Мабуть, не оминути ці теми і на прем’єрному заході під смачною назвою «Ранкова кава», учасниками якого, зокрема, стануть міністр культури Євген Нищук, генеральний директор Мистецького Арсеналу Леся Островська-Люта, програмний директор Форуму видавців у Львові Софія Челяк, генеральний консул у Франкфурті Алла Польова та представники західних інституцій. Але передовсім з іноземними колегами говоритимуть про конкретні проекти українського книжкового ринку.
Не в останню чергу успішність роботи національного стенду забезпечить збільшення фінансування. До вагомих результатів торішнього форуму можна віднести й те, що він надихнув українське МЗС посилити свою участь у ньому. Тоді ухвалили рішення про проведення Року німецької мови в Україні, який недавно стартував, і навзаєм — у Німеччині. Цим подіям на форумі присвячено поетично-музичний проект «Ті, хто бачив їх разом» у виконанні письменниці, сценариста та драматурга Катерини Бабкіної і композитора, музиканта Антона Байбакова.
Однак ярмарок — це передовсім бізнес-напрям, головним результатом якого для нас має бути підписання контрактів на продаж прав видання українських книжок за кордоном. У цьому зв’язку Олександр Афонін застерігає, що не варто тішитися мріями щодо купи підписаних угод. «Це, передовсім, розмова очі в очі. А сам процес підписання триває впродовж року. Але такої кількості перемовин досі не було». Поки що зиск мають зарубіжні партнери — втричі за останні три роки зросла кількість прав, які купують наші видавці для перекладу українською мовою.
Тож цілком логічно, за словами директора Українського інституту книги Тетяни Терен, зробити опитування учасників національного стенду, щоб зрозуміти результат участі в ньому. Загалом це 17 видавництв, серед яких «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Либідь», «Фоліо», «Видавництво Старого Лева», «Смолоскип», «Кальварія». Представлять і книжки, які посіли лідерські позиції на конкурсах упродовж кількох останніх років.
Насамкінець. Гадаю, ми всі зрозуміли, що витримати агресію очевидну і добре приховану зможемо лише за підтримки міжнародного співтовариства. Тож повинні не шкодувати ні сил, ні фінансів, аби донести йому правду про свої помисли і мрії, раз у раз пояснювати свою позицію з тих чи тих питань. Тобто стати зрозумілими, відкритими, цікавими. Подібні заходи і на власних теренах, і поза кордонами роблять це швидко і природно, відкривають широкий шлях до діалогу і порозуміння, зводять нанівець усі наклепи ворога.
Ми в Google+