Банківське майбутнє, а особливо перспектива поновлення масового кредитування основи нашої економіки — малого та середнього бізнесу (МСБ) завжди хвилюють українське суспільство. Що ж вимальовується на цьому важливому ринку на початку осені 2017 року? Як банки виживатимуть та чи надаватимуть кредити МСБ, які матимуть попит? На які ризики наражаються керівники таких підприємств, отримуючи різноманітні позики від фінансових установ?
Банкірам добре, підприємцям — не дуже
Здебільшого експерти зазначають, що кредитування МСБ набуде поширення не раніше, ніж за два роки. Проте й сьогодні є певні потуги комерційних і державних банків щодо цієї важливої справи.
Банкіри впевнені, що основна причина тупцювання на місці — кількарічне неухвалення закону №4529 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стимулювання кредитування в Україні)». Попри чимале банківське лобі у Верховній Раді, цей документ після спроби його ухвалення в першому читанні в листопаді 2016 року так і залишився законопроектом.
Документ захищає права банкірів, проте обходить увагою кредитоотримувачів. Так, згідно із законопроектом, збільшується кримінальна відповідальність юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадян України за недостовірні документи, які вони надали для отримання кредитів у банках. Також значно пришвидшується розгляд судових позовів щодо банків і позичальників, однак стосовно останніх це пропонують робити дуже швидко.
Як часто й буває з нашими законодавчими актами, деякі статті закону містять так званий рекомендаційний характер. Наприклад, фінансові установи згідно з цим законопроектом можуть застосовувати валютний курс, який був чинним на час видачі кредитів. Зрозуміло, що таке трактування також дуже не вигідне для МСБ.
Ось чому і науковці у Верховній Раді, і небанківські депутати перешкоджають ухваленню цього законопроекту. Без документа, який би захищав інтереси не лише банків, а й їхніх позичальників — фізичних або юридичних осіб, не може бути подальшого просування до масовішого кредитування МСБ.
Чи заважає державний сектор?
За словами голови правління ПАТ «Ідея банк» Михайла Власенка, нині український банківський сектор залежний від дій державних фінансових установ. Адже їхня частка становить 52%. Експерт упевнений в тому, що так буде не дуже довго, і на найбільші державні банки України чекатиме приватизація, а потім і широке залученя іноземних інвестицій та поновлення масового кредитування.
Однак, приміром, кандидат економічних наук президент компанії «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін зазначає, що переважання державного банківського сектору над приватним майже ніяк не впливає на ефективність кредитування МСБ: «Це скоріше нейтральний факт. Навпаки, держава може підтримати підприємства МСБ певними програмами кредитування».
Усе-таки державні банки дуже впливові на ринку і фактично роблять усю фінансову погоду. Проте вони проблемні в сенсі повернення кредитів від різних компаній, зокрема й досить великих.
Тут треба лише згадати кредит Укрексімбанку розміром 160 мільйонів доларів, який свого часу отримав олігарх Курченко. Також доволі цікаві приклади надання Ощадбанком кредитів різним компаніям, які потім дуже швидко ставали проблемними.
Однак з огляду на те, які банки сьогодні активно кредитують МСБ, стає зрозуміло, що на перших місцях у цих рейтингах — саме державні фінансові установи (див. таблицю).
Нині у сфері надання коштів для подальшого фінансування (кредитування) МСБ в Україні існують програми, які дають змогу здешевити надання позик банками. Ці програми чинні у межах співробітництва з різними іноземними фондами та структурами — такими, як Німецько-український фонд, Фонд WesternNIS, Європейський інвестиційний банк та інші.
Що робити підприємцеві, який щойно розпочав діяльність? Дуже рідко можна отримати фінансування за рахунок іноземних грантів або так званих крапкових програм, проте все це не розв’язує проблеми фінансування для таких бізнесменів. У найближчому майбутньому це питання буде дедалі актуальнішим з огляду на скорочення працівників державного сектору України згідно з підписаним меморандумом з МВФ. До того ж банки мають потребу в очищуванні своїх активів. Частково це питання дасть змогу вирішити ухвалений кілька місяців тому Закон «Про фінансову реструктуризацію». Експерти впевнені, що підходи, закладені в цьому документі, довели ефективність у країнах Південно-Східної Азії після кризи 1990-х років.
Пильність над усе
Не можна не сказати і про чималі ризики, які докучають кредитоотримувачам МСБ. Як зазначає юрист ЮК «Центр конфліктології і права» Марина Суткович, гнучкі й привабливі на перший погляд умови банків можуть містити підводні камені. «Наприклад, окрім відсотків, договір кредиту може передбачати платежі за його управління у відсотках суми позики, платежі за послуги банку тощо. Вони протиправні, адже Цивільний кодекс визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Останні вже є платою за користування коштами банку, за послуги, які надає фінансова установа», — зазначає вона.
Юрист упевнена, що великий ризик — зміна банком відсоткової ставки, хоча відповідно до закону цей показник змінювати в односторонньому порядку заборонено. «Наприклад, може надійти повідомлення, що ви маєте платити не 12, а 22% річних. Якщо ваш рівень доходу не дає змоги погасити кредит, банк нарахує пеню, штраф чи інші види відповідальності, які передбачено договором. За час так званої паузи суми можуть так збільшитися, що важко буде їх оплатити. Часто розміри штрафів перевищують саме тіло кредиту».
Юрист зазначає, що, на жаль, підприємці ще більш незахищені, ніж прості позичальники — фізичні особи. На правовідносини за участі фізичних осіб поширюється Закон «Про захист прав споживачів», який гарантує пересічному позичальникові фінансової послуги захист як більш слабкій стороні. Цей закон встановлює, які умови обов’язково мають бути у договорі, а яких бути не може (збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього закону). Порушення вимог закону — підстава для визнання договору недійсним.
Бізнесменам МСБ потрібно бути обачнішими. Фізичні особи — підприємці та підприємці, які мають бажання організувати роботу у формі повного чи командитного товариства, відповідають не лише в межах заставленого майна, яке надавали як забезпечення виконання кредитного договору, а в межах всього свого майна, якщо такої застави недостатньо.
Від редакції.Отже діяльність в Україні підприємств МСБ, які поки що не можуть отримати тривалий і дешевий бодай мікрокредит (приміром 10 тисяч доларів), справді вкрай важка. Проте вихід є — допомога міжнародних фінансових інституцій, різні програми вітчизняних банків тощо, наприклад, програми «Кредобанку», який за 2016 рік видав кредитів МСБ на суму майже 1,5 мільярда гривень.
Поштовхом до кредитування небанківськими фінансовими установами є ухвалена нещодавно Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2020 року. Цей документ пропагує використання МСБ так званих векселів — розписок, які значно спрощують отримання грошей та роблять цей процес для обох сторін (кредитоотримувача і кредитодавця) безпечним.
Активізація і спрощення банківського кредитування з продовженням їхніх строків та істотним зменшенням відсоткових ставок, найімовірніше, відбудеться за два роки. Тоді можемо чекати на бум розвитку середнього і малого підприємництва.
Ми в Google+