Представники IT-ринку знову, як це було і за минулих років, заявляють, що на фірми галузі приходять непрохані гості та влаштовують маски-шоу з виїмкою серверів. Їх можуть забирати на тиждень чи кілька, що повністю паралізує роботу компаній.
За даними галузевих асоціацій інформаційного ринку, якщо в 2015 році таких відвідувань було понад 30, то за неповний 2016 рік — їх уже майже в півтора раза більше. Як відомо, минулого року «УК» звертався до цієї теми, адже український IT-бізнес дуже важливий для економіки держави та її світового іміджу — наших фахівців знають як одних із найкращих у світі. Чимало ЗМІ тоді звинувачували силові структури та Державну фіскальну службу (ДФС), які, на їхню думку, перешкоджають роботі компаній.
Проте виявляється, що все не так уже й однозначно, і «УК» намагався у всьому розібратися більш детально.
За словами одного з керівників компанії CEO SBT Systems Ukraine Дмитра Овчаренка, найдивовижніше в маски-шоу те, що ні один гучний обшук у роки незалежності України так і не завершився судовим покаранням:
«Це дає змогу експертам говорити про навмисне використання обшуків для тиску на бізнес. По суті, йде гра в одні ворота в кращих традиціях радянської каральної машини, а після вилучення техніки і величезних фінансових втрат від багатомісячного простою живого бізнесу звучить: «Вибачте, помилочка вийшла», — зазначає він.
Проте добре, з одного боку, що представників інформаційного бізнесу розуміють у Верховній Раді України. Більше того, можна з упевненістю сказати, що IT-шники мають там чимале лобі. Як вважає народний депутат, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, після маски-шоу силових структур із вилученням серверів Україна кожного разу має дедалі гірший імідж в очах цивілізованого світу, адже наших програмістів та інформаційні компанії знають повсюдно, і те, що сталося вранці, стає відомим у світі вже в обідню пору.
Більше того, народні обранці допомогли напрацювати та розглянути в першому читанні законопроект №3719 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні». Варто зазначити, що цей документ стосується не лише IT-бізнесу, а й усієї підприємницької спільноти.
У законопроекті для забезпечення додаткових гарантій законності під час проведення окремих слідчих дій, зокрема, пропонується: заборонити тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, дозволивши натомість слідчим здійснювати копіювання інформації; дозволити застосування спецпідрозділів під час проведення обшуків у суб’єктів господарювання винятково на підставі ухвали, отриманої слідчим у судді та лише у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також регламентується дозволяти обшук лише як виняткову слідчу дію, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб, у клопотанні про проведення обшуку передбачити обов’язкову аргументацію його необхідності та детальний опис предметів та осіб, яких планується відшукати.
Отже, нововведення захищають інтереси підприємців, і це, з одного боку, добре.
Це вже занадто…
Проте що з цього приводу думають силовики та інші фахівці?
«Моє ставлення до такої можливої заборони вилучення серверів в інформаційних компаній більше негативне, ніж навпаки. Адже законодавче врегулювання порядку проведення слідчих дій відбувається не тільки для захисту прав осіб, у яких проводяться обшуки, а й для досягнення мети кримінального провадження. Повна заборона вилучення серверів призведе до обмеження можливості доказів у певних категоріях кримінальних правопорушень. Зокрема копія інформації, що містилася на серверах, не може бути використана як доказ у межах кримінального провадження. Окрім того, копія інформації не зможе бути об’єктом проведення експертизи», — зазначає юрист ЮК «Центр конфліктології і права» Ігор Кравченко.
Такої ж думки дотримується радник міністра внутрішніх справ України, народний депутат Антон Геращенко. За його словами, справді, копіювання інформації із серверів не є доказовою базою в судах. «Але навіть не в тому справа. Вилучати саме сервери, а не робити копії в багатьох випадках просто необхідно, бо на оригіналах міститься вся основна інформація, яка може бути корисною в тій чи іншій справі», — зазначає він.
Щодо закидів представників інформаційної спільноти про те, що за ці роки практично так і не було доведено жодної кримінальної справи до суду, то він зазначає, що лише один із 20, а можливо, й один із 30 керівників IT-компаній потім пише заяви до прокуратури чи суду щодо незаконних дій силовиків. Останні пояснюють це тим, що, як правило, керівники фірм «домовляються» з перевіряючими або сплачують штрафи. Таким чином, як бачимо, айтішники теж часто не білі і пухнасті.
Представники IT-бізнесу на цій конференції взагалі пропонували до другого читання законопроекту внести доволі дивні речі. Щоб силовики, приміром, напередодні перевірки будь-якої компанії обов’язково попереджали про це її директора. Дехто з представників IT-спільноти взагалі за те, щоб вписати норму, що про це мають бути попереджені адвокати юридичної особи.
«Варто розуміти, що результативність проведення слідчих дій, а особливо обшуку, залежить від раптовості та оперативності його проведення. Попередження особи, в якої планують вилучити ту чи іншу річ, не сприятиме ефективному проведенню досудового розслідування.
Зміни до законодавства в частині проведення слідчих дій не можуть містити положення про абсолютну заборону проведення тих чи інших процесуальних дій слідчими. Справи бувають різними. І тому доцільність обмеження права власності учасників кримінального провадження має доводитися стороною обвинувачення в суді по кожній справі окремо», — зазначає Ігор Кравченко.
Мірилом виступить лише суддя
Не розуміє представників IT-компаній і керівництво ДФС. На його думку, фірми часто-густо переводять своїх працівників у статус приватних підприємців і ті сплачують фактично копійки до бюджету. Звісно, коли б весь бізнес працював на загальній системі оподаткування, то до казни держави надходило б набагато більше (можна навіть казати, що в десяток разів) коштів.
Юристи зазначають, що мірилом всього цього повинні виступати судді. Саме останні, якщо вони фахові, повинні або надати дозвіл, або відмовити в проведенні слідчих дій щодо тієї чи іншої компанії та вилучення сервера.
Начальник департаменту кіберзлочинності Національної поліції України Сергій Демидюк взагалі твердо заявляє, що ухвалений у першому читанні законопроект №3719, якщо його з поправками, про які говорять представники інформаційного бізнесу, прийняти в цілому, заподіє багато шкоди державі та громадянам. За його словами, є випадки, коли IT-компанії фактично слугують прикриттям для фірм або самі є активними учасниками розповсюдження дитячої порнографії чи мають зв’язки з бойовиками. Звісно, як каже пан Демидюк, силові органи не можуть на це не реагувати, тому обшуки за дозволом суду повинні тривати, якщо виникають серйозні підозри в цьому, адже ми живемо фактично у стані війни.
Від редакції. Насправді керівникам IT-компаній, за якими не водиться ніяких гріхів, нічого боятися таких перевірок. Інша річ, що перевірки мають відбуватися лише з дозволу суду. Є велика надія на те, що такі дозволи надаватимуть уже більш фахово та непідкупно: адже в країні, за даними МВС, звільнилися до 30% суддів різних інстанцій, і на їхні місця влада хоче залучити чесних спеціалістів. А щодо масок-шоу, то, безперечно, обшуки мають відбуватися більш цивілізовано.