БРАВО!

Юні циркачки вибороли для України два призових місця з трьох можливих

Міжнародний фестиваль циркового мистецтва в Монте-Карло, найпрестижніший у світі для артистів арени, відбувся уже в 37-й раз. А запроваджений у його рамках кілька років тому аналогічний фестиваль для юних виконавців «NewGeneration» нічим не поступається дорослому. Адже перемогти в ньому — все одно, що отримати «Оскар» у кіноіндустрії.

Ольга Євтушенко, Анжела Карчевська, керівник студії Надія Стародуб та еквілібристка
Тетяна Бєлова з нагородами, які здобули в Монте-Карло. Фото автора

Конкуренти здавалися недосяжними

Саме в цьому конкурсі підкорили вершини майстерності три школярки з ялтинського народного цирку «Парад надії»: Тетяна Бєлова за ручний еквілібр здобула друге місце, а Анжела Карчевська та Ольга Євтушенко за еквілібр із хула-хупами в дуеті удостоїлися третього. «Я й досі не вірю, що Україні, представленій лише нашими номерами, так пощастило, — розповіла тренер дівчат та керівник циркової студії Надія Стародуб. — Коли ми туди їхали, я мріяла хоча б про одне призове місце». У таких мрій було підгрунтя: оскільки відбирають на цей конкурс на різних циркових фестивалях по всьому світу, туди потрапляють кращі з кращих. 

«Чекаючи свого виходу на сцену, дивилася виступи конкурентів. Перша думка, що промайнула в голові, — ой-ой-ой, такий рівень! Навіщо ми сюди приїхали? — згадує 14-річна Тетяна. — Але змусила себе зібратися думками про те, що не маю права зганьбити свого наставника — Надію Федорівну». А ось Ольга та Анжела злякатися не встигли, бо своїм номером «Діджеї» відкривали фестиваль. Та й, урешті-решт, у кожної дівчинки за плечима вже були серйозні виступи на конкурсах в Україні, Росії й загалом у Європі.

Тетяна представляла Україну на фестивалі молодіжного цирку Європи у Вісбадені. Тоді 11-річне дівча виграло «срібло» у доросліших суперників. Потім був прекрасний виступ у Москві, в цирку імені Юрія Нікуліна: саме там вона й отримала путівку до Монте-Карло від господарки свята принцеси Монако Стефанії. А в листопаді минулого року тендітне дівча привезло з Китаю «бронзу». Як згадує пані Надія, для всіх це був шок, адже китайці дуже сильні в акробатиці. «Ця «бронза» для нас все одно, що «золото», — наголосила керівник гуртка. Ольга й Анжела до Монте-Карло потрапили після київського конкурсу, де теж отримали запрошення. Але до того, як вони стали дуетом, неодноразово виступали на різних конкурсах поодинці, зокрема Анжела — на дитячому цирковому Євробаченні у Женеві.

Тетяна Бєлова неодноразово під час свого виступу зривала аплодисменти вибагливого глядача

Можна посперечатися і з діагнозом

Закінчилося свято, згасли вогні циркової арени — дівчата повернулися з перемогою в Ялту. І знову наполеглива праця по чотири-п’ять годин на добу. Тетяна й Ольга до студії ходять уже 7 років, Анжела — 5. Їх сюди привели мами, тільки мотивація в кожної була своя. «Я малою була занадто активною, вдома мене було забагато,  — усміхається Анжела. — Тому мама вирішила, що свою енергію мушу витрачати з розумом». Тетяна, побачивши дівчинку зі студії на концерті, сказала мамі, що хоче виступати так, як вона. Батько Анжели, дізнавшись, куди її відвели, категорично заявив: «У моїй родині клоунів не буде». Зате тепер не просто змирився з думкою, що донька мріє стати артисткою цирку і планує вступити до Київської циркової академії, а ще й сам виготовляє для неї реквізит.

«Батьки — найголовніша наша опора, — констатує Надія Федорівна. — Спонсорів у нас немає, вартість квитків на наші концерти  символічна, та й бувають вони вкрай рідко. Щоб пошити дорогі костюми, нам треба виступати півтора року». Сценічне вбрання маленького актора в середньому коштує 1500 гривень, і це ще не обшите різними блискітками та камінцями. А для виступів потрібно мати кілька костюмів, та й наші юні артисти ростуть. Дуже часто, готуючи дітей до фестивалів, батькам доводиться і фонограму робити, і партитуру писати власним коштом.

Попри це, охочих ходити до студії чимало. Надія Федорівна опікується майже сотнею дітей. У її групі є і чотирирічні артисти. «Відмовити батькам і дітям дуже важко, — розповіла керівник циркової студії. — Я навіть узяла колись до себе в секцію дівчинку з діагнозом ДЦП, але в легкій формі. Вона погано розмовляла, мала й інші вади. А нині ця дівчина навчається в цирковій академії, і вступила туди з першого разу. Стала краще говорити, її можна зрозуміти, і цьому посприяли гімнастичні вправи. Здається, їй уже навіть зняли цей діагноз». 

Надія Федорівна зауважила, що не ставить за мету готувати всіх вихованців в артисти — це надзвичайно важка праця. Вона просто радіє, що може відірвати дітлашню від вулиці.