ЗАБЛОКУВАННЯ АВТОМАГІСТРАЛІ

Жителі Львівщини перекривають траси, вимагаючи ремонту доріг міжобласного
та місцевого сполучення 

До Євро-2012 головні автошляхи Львівщини (ті, що ведуть до українсько-польського кордону) оновили, а от про решту забули. Аби привернути увагу влади до цього питання, громадськість почала перекривати автошляхи. Напередодні зателефонував колега з Луцька, який повертався з Прикарпаття дорогою через Рогатин—Бібрку, оминувши об’їзною Львів. Проїхавши чималу відстань, не втримався й оцінив стан львівських автошляхів коротко: «жах!». Виняток — хіба що магістральні. «Їх оновили, проте обабіч залишились купи будівельного мотлоху, незавершені ділянки, — продовжив він. — Але хоч їхати можна».

Якщо «швидка» не доїде, турист тим паче 

Щодо внутрішніх автошляхів, то вони не витримують жодної критики. Після такої подорожі, каже досвідчений автомобіліст, авто доведеться ремонтувати. Обурення колеги не стало новиною.

Про те, що дороги зі Львова до Луцька, Тернополя, Івано-Франківська й Ужгорода (через Самбір—Старий Самбір—Турку) і до міжнародного пункту пропуску Смільниця—Кросценко на українсько-польському кордоні потребують капремонту, говорять не перший рік. Торік волинські депутати навіть зверталися до попереднього голови Львівської облдержадміністрації з проханням відремонтувати автомагістраль, що з’єднує обласні центри. Відтоді нічого не змінилося, а за морозно-сніжну зиму та дощову весну асфальтне покриття на ділянках від райцентру Радехів до межі Волинської області практично зійшло, і дорога стала небезпечною для автотранспорту й перехожих. Про дороги місцевого значення взагалі говорити не доводиться — благенькі «латки» рясні дощі швидко змили. Жителі райцентрів і сіл нарікають, що не можуть виїхати чи доїхати до своїх домівок, коли випадає будь-яка подорож: чи то до родичів, чи за покупками. Бо до деяких з них маршрутки й автобуси їздити відмовляються: бояться, що після такого рейсу доведеться транспорт на ремонт ставити.

Численні звернення, скарги результатів не дають. Доведені до відчаю дорожньо-транспортними випробуваннями люди знайшли спосіб привернути увагу влади (обласної та місцевої) — перекрили дорогу державного значення. Першими проти поганих доріг протестували жителі популярного гірськолижного курорту на Львівщині — селища Славського. Там разом зі снігом після зими зійшли залишки асфальту. Дорога перетворилася на суцільну смугу перешкод із чималими вибоїнами. Такою ані пройти, ані проїхати неможливо. Дорога, хоч і місцевого значення, але доволі завантажена.

Горяни кілька років терпляче чекали, але не дочекавшись, взялися туризм хоронити. Бо який любитель гірського відпочинку і Карпатського краю загалом, не кажучи вже про інвестора, захоче приїхати сюди? Брак надійного сполучення (три роки тому 8,2 км з 25 км  сяк-так відремонтували, витративши на заміну дорожнього покриття чималі кошти) ускладнює й без того нелегке життя горянам, унеможливлює швидкий доступ до віддалених сіл життєво важливих служб — медичної, пожежної тощо. Тож це може призвести до поступового вмирання популярного гірськолижного курорту.

Симптомів цього важко не помітити. Долати трасу з перешкодами  ризикують хіба що найзатятіші лижники та любителі гірського туризму. Решта — не екстремали. Вони обирають інші адреси для комфортного відпочинку. Через занедбані дороги Славське програє в конкуренції з іншими курортами, зокрема Івано-Франківської та Закарпатської областей, не кажучи про австрійські, польські та словацькі. А варто нагадати, що карпатське селище НОК України розглядає як один з головних претендентів на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року.

Благенькі «латки» рясні дощі швидко змили. Фото з сайту auto.vesti.ru

Ремонтників не дочекались, попри доручення Президента

Естафету горян підхопили жителі селища Великі Мости Сокальського району, перекривши автомагістраль державного значення. До протестувальників долучилися сільські громади із сіл Волиця, Бутини, Пристань та інших. Вони неодноразово зверталися у Львівську облдержадміністрацію за допомогою, позаяк через катастрофічний стан траси, яка перетворилась у суцільне бездоріжжя, перевізники відмовляються виконувати рейси до населених пунктів. Та жодної офіційної відповіді так і не отримали.

Хоч завтра готові перекривати автошляхи області жителі інших сіл, зокрема на Самбірщині та Старосамбірщині, через територію яких проходять дорога держзначення Львів—Самбір — Турка—Ужгород та автомагістраль, що веде до міжнародного пункту пропуску на українсько-польському кордоні Смільниця—Кросценко. Дорогу до Смільниці зі Старого Самбора дав доручення відремонтувати під час робочої поїздки до Львова Президент Віктор Янукович ще до початку  Євро-2012.

Що на згаданому відрізку дороги буде замінено дорожнє покриття до старту єврочемпіонату, повідомив ще на зустрічі «Польща та Україна напередодні Євро-2012» заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Губуцький. Про капремонт цього найкоротшого шляху до сусідніх європейських країн, звісно, не йшлося, а про елементарне латання ям (а вони сягають чималих розмірів та глибини!) та  заміну дорожнього покриття хоча б на найгірших відтинках траси. Євро-2012 минуло, а дорога, якою могли б їхати і їдуть, звісно, клянучи недолугість дорожніх служб, так і не дочекалася ремонтників.

— Хоча б засипали ями, бо дорога, наче після війни, — з ностальгією згадують місцеві старожили, «які то були панські довоєнні гостинці», — навіть повоєнні шляхи у кращому стані були!

Не кращі автошляхи золочівського й тернопільського напрямів. Давно не ремонтували дороги в напрямку до Івано-Франківська, Жидачева, Нового Роздолу. Щороку латають — лише гроші марнують, а користі жодної. Дощі таке покриття швидко «з’їдають». Яку кількість дорожнього покриття вдасться відновити цього року, говорити зарано. Львівщині, за підрахунками фахівців, на ці цілі потрібно понад 200 млн грн. Натомість за планом область має отримати 98 млн грн на ремонт доріг, повідомив на сесії Львівської облради начальник Служби автомобільних доріг Львівщини Тарас Сиротинський. Тому конкретизувати плани робіт, за його словами, зможуть, коли кошти надійдуть. Тоді й знатимуть, що витратять на «латання» ям, що — на капремонт, а що підрядники виправлятимуть власним коштом за неякісно проведений минулорічний ремонт.