За дезінформаційними кампаніями, які поширюють на території ЄС окремі ЗМІ й соціальні мережі, стоять величезні фінанси й серйозні геополітичні інтереси. Тому Євросоюз має виробити витривалу систему опору гібридним атакам і запровадити відчутне покарання для тих, хто за ними стоїть. Про це йшлося на засіданні підкомітету Європарламенту з питань протидії іноземному втручанню, на яке євродепутати запросили верховного комісара ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля. Їх цікавило, як у Єврокомісії планують стримувати гібридні загрози, головні носії яких — Росія та Китай.

Російська дезінформація взялася за вакцинаційну кампанію. Соціальними мережами ширяться матеріали фейкових експертів про шкідливість антикоронавірусних вакцин, нібито вони не дають жодних результатів, а затверджених у ЄС вакцин не вистачає для швидкого й ефективного вакцинування населення. Росія робить це для того, щоб дискредитувати вакцини, сертифіковані в ЄС, і протиставити їм російську вакцину «Спутник V», яку Кремль використовує як геополітичну зброю, намагаючись нав’язати її європейським країнам. Окремі євродепутати хотіли знати, які конкретні кроки робить Єврокомісія, щоб запобігти цим дезінформаційним атакам. Інші вказували на те, що така боротьба потребує значних фінансових ресурсів та вироблення окремого механізму санкцій проти відповідальних за організацію дезінформаційних кампаній.

Євросоюз не має достатніх ресурсів для протидії таким гравцям, як Росія та Китай зокрема у їхній дезінофрмаційній атаці на вакцинацію, визнав Жозеп Боррель. «Це війна. Маємо навчитися вести її, знайти необхідні інструменти. Порівняно з тим, що є у наших супротивників, ми маємо дуже мало», — констатував головний дипломат ЄС. Він зазначив, що просив у Єврокомісії розширити мандат для протидії гібридним атакам Китаю, але його ресурси дуже невеликі.

На пресконференції, яка відбулася після засідання підкомітету, його керівник французький євродепутат Рафаель Глюксман підтвердив, що засоби, які має ЄС у своєму розпорядженні для захисту власних демократичних інституцій, дуже слабкі й нечисленні. Тому режими, які атакують європейські демократії, особливо Китай і Росія, знають, що вони не відповідатимуть і не платитимуть за ці напади.

«У європейських інституціях є розуміння загрози, яка існує, але коли йдеться про те, як із нею боротися, ніхто не може дати чіткої відповіді», — визнав Рафаель Глюксман. За його словами, підкомітет найближчим часом виробить доповіді й підготує резолюцію, в якій представить набір заходів для захисту демократії. Він сформує рекомендації із приводу того, як змусити відповідати тих, хто запускає в дію дезінформаційні кампанії.

Доповідачка підкомітету латвійська євродепутатка Сандра Калнієте зауважила, що фейкові новини у соціальних медіа — це лише вершина айсберга.

«У його основі заховано величезні гроші, які працюють для геополітичних інтересів. ЄС має негайно розробити систему опору закордонному втручанню», — наполягає вона. Сандра Калнієте розповіла журналістам, що у доповіді зосередить увагу на питаннях закордонного фінансування європейських політичних партій та діяльності онлайн-платформ, які підтримують фейкові акаунти. Вона пообіцяла представити заходи, завдяки яким європейські країни можуть посилити інституційну і громадську стійкість до дезінформаційних кампаній.

На запитання журналістів про новий санкційний механізм, який стосуватиметься організаторів гібридних атак, Сандра Калнієте відповіла, що ЄС «потрібні санкцій, які вразять серце корупції в Москві і тих, хто ухвалює політичні рішення». За її словами, ті санкційні механізми, які має у своєму розпорядженні ЄС, дуже складні й неоперативні. А наприклад, новий санкційний механізм, ухвалений ЄС торік у грудні, спрямований проти причетних до порушень прав людини, не містить можливості карати за причетність до корупції.

«Якщо ми справді хочемо захищатися, зупинімо «Північний потік-2», оскільки він робить Європу дедалі більш енергетично залежною від Росії», — заявила Сандра Калнієте.

Вона скептично оцінила санкції, якими ЄС покарає Росію за справу Навального. Оскільки під їх чинність підпадуть лише чотири особи. «Ці санкції такі слабкі, бо під час обговорення у Європейські раді не було єдності й політичної волі», — констатувала євродепутатка. Вона наголосила, що всі знають, які країни захищають проєкт «Північний потік-2» і виступають за діалог з Росією, — це Франція і Німеччина.

Рафаель Глюксман теж вважає, що країни-члени ЄС мають самі дати собі відповідь на запитання: що для них важливіше — економічна вигода чи стійка демократія та незалежність?