Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко розпочав брифінг щодо продовження у 2016 році Державної цільової програми енергоефективності та виплат держави на відшкодування «теплих» кредитів на сорок хвилин пізніше від запланованого часу.
Він пояснив представникам ЗМІ, що цьому заходу передувало засідання Кабінету Міністрів, проведене в закритому режимі. На ньому міністри розглядали першочергові заходи, серед яких програма «теплих» кредитів та енергоефективність. Окрім цього, члени уряду надали 500 мільйонів гривень державних субвенції зі Стабілізаційного фонду на підтримку закладів професійно-технічної освіти, внесли зміни до постанов, які дають змогу купувати обладнання об’єднаним територіальним громадам.
Уряд також ухвалив постанову щодо продовження програми з енергоефективності. Її віце-прем’єр вважає ефективною, адже наприкінці 2015 року надавали приблизно 1000 кредитів на день від трьох державних банків країни.
Луцьк б’є рекорди
До процесу вдалося долучити й органи місцевого самоврядування. 39 регіонів уже передбачили кошти на компенсацію відсотків за кредитами, чим заощадили чималу суму. Наприклад, луцьке ОСББ «Явір 2011» отримало рекордний кредит на утеплення багатоповерхового будинку — 1,9 мільйона гривень через Укргазбанк. Тепер там плата за квадратний метр на опалення не перевищує 7 гривень. «Ці кошти сплачують з інвестиційної складової», — пояснив віце-прем’єр.
На 2016 рік, щоб продовжити програму з енергозбереження, Кабмін передбачив 700 мільйонів гривень та 169 мільйонів гривень перейшло з минулого року. З них 69 мільйонів планують спрямувати на компенсацію тіла кредиту. «На придбання негазових котлів компенсація буде на рівні 20%, на утеплення будинків та за наявності індивідуальних кредитів — 30%, для ОСББ — 40%. Якщо кредит братиме субсидіант, то він отримає 70% відшкодування тіла кредиту, — розставив акценти Геннадій Зубко, додавши, що до програми вже долучилися 204 ОСББ. — Цього року додатково слід зробити так, аби люди, які залучають у банках кошти, могли проводити ефективні заходи з тепломодернізації будинків. Нам потрібно внести зміни до відповідної постанови, разом із проектними інститутами напрацювати пакет документів із термомодернізації будинків та визначити, що можна максимально зробити». Окрім цього, планують напрацювати методичні рекомендації з утеплення індивідуальних будинків і багатоповерхівок. Економія становитиме 50%.
Ідеться про 800 мільйонів гривень
У такий спосіб віце-прем’єр почав розповідати про намір наповнити Фонд енергоефективності донорськими коштами та зробити з нього потужну машину із залучення інвестицій від міжнародних організацій для виконання проектів модернізації інфраструктури. Наша сторона разом з урядом Німеччини та Європейським Союзом розробила фінансову модель Фонду енергоефективності, у межах якого Україна цьогоріч розраховує отримати 800 мільйонів гривень.
Він також наголосив, що, не інвестуючи в енергоефективність, Україна змушена щороку витрачати додатково мільярд гривень на виплату субсидій для населення на сплату житлово-комунальних послуг. А в міру реалізації енергоефективних заходів у країні заощаджені на субсидіях кошти повертатимуться в галузь вже у вигляді ефективних інвестицій. «Залишки від субсидій повертатимуться до бюджету, їх спрямовуватимуть на енергоефективні заходи», — додав він.
А на потребу Державного фонду регіонального розвитку на енергоефективні заходи закладено в бюджет майже 3 мільярди гривень. Мільярд — на підтримку територіальних громад, 1,9 — на соціально-економічний розвиток. «Цей рік важливий, щоб зробити прорив у напрямі збереження енергії та зменшення споживання газу, активно долучатися до роботи, щоб зекономити кошти, направити один раз на термомодернізацію і не витрачати їх кожного опалювального сезону, — сказав урядовець. — Ми рухаємося за національним планом енергоефективності. Фонд енергоефективності компенсує частину тіла кредиту, а міжнародні фінансові організації, які співпрацюють із комерційними банками, надаватимуть кошти на тіло кредиту».
За словами Геннадія Зубка, для повного успіху потрібно ухвалити законопроект про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, про житлово-комунальні послуги, які зможуть закрити питання комерційного обліку.
З 1 січня чинний закон про метрологічну діяльність, однак парламентаріям ще слід визначити перевірки для проведення облікового обладнання.
Загалом в уряді оцінюють ринок енергоефективності у 2—3 мільярди доларів. Там вважають за потрібне розширити перелік надавачів послуг, щоб «теплі» кредити видавали не лише державні, а й комерційні банки.
Наостанок Геннадій Зубко заявив, що у 2015-му надали субсидій на 18 мільярдів гривень, а на цей рік закладено 34 мільярди. Мета одна: повернути субсидії в бюджет та спрямувати заощаджені кошти на заходи термомодернізації.
Ми в Google+