Голова Федерації
профспілок України
Юрій КУЛИК

Останнім часом значно активізувався і поглибився діалог центральних органів виконавчої влади, зокрема Кабінету Міністрів, із профспілками. Чим живе сьогодні наймасовіше профспілкове об’єднання  країни — Федерація профспілок України, яким чином вона бере участь у соціально-економічному розвитку нашої держави, які її пріоритети у захисті прав та інтересів людей праці? На ці та інші запитання у розмові з кореспондентом відповів голова Федерації профспілок України Юрій Кулик.

Роботу — з  гідною оплатою праці

— Юрію Миколайовичу, відомо, що однією з найважливіших залишається проблема створення нових робочих місць і гідних умов праці, боротьби з безробіттям. Профспілки у цій сфері, вважаю, повинні грати провідну роль. Що робите  у цьому напрямі?

— Зазначу, що Федерація профспілок підтримує ідею роботодавців у вирішенні питання забезпечення умов для створення нових робочих місць через державну підтримку та розвиток вітчизняного виробництва, малого та середнього бізнесу, розширення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, створення сприятливих податкових, кредитних та митно-тарифних умов ведення бізнесу, виконання державних зобов’язань перед суб’єктами господарювання. Вважаю, що сьогодні всім повинна бути зрозуміла необхідність створення умов для модернізації та технологічного розвитку виробництва. А саме — модернізації та підвищення енергоефективності виробництва; стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, розвитку науково-виробничої кооперації тощо. Тобто всього, що у сучасних виробничих умовах даватиме поштовх до росту продуктивної праці.

— Говорячи про створення нових робочих місць, мабуть,  необхідно визначити тут пріоритети…

— Так, перш за все, нині вкрай необхідне визначення пріоритетних галузей економіки та пріоритетів розвитку економіки малих міст для реалізації інвестиційних проектів і програм, які фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та надання державної підтримки через запровадження особливих режимів інвестування, оподаткування та кредитування. Для цього, на моє переконання, слід ініціювати спільну розробку сторонами соціального діалогу проекту закону «Про стимулювання створення нових робочих місць в Україні», виважений розгляд питання про перегляд тарифних зобов’язань України, взятих на себе перед СОТ щодо доступу товарів на внутрішній ринок. Стимулюючими факторами для роботодавців у разі створення нових робочих місць мало б стати впровадження у чинне законодавство України норм про звільнення від оподаткування частини прибутку підприємств, спрямованого на створення нових робочих місць, зняття обмежень у Податковому кодексі стосовно віднесення на валові витрати на навчання та підвищення кваліфікації усіх найманих працівників, а не лише працівників робітничих професій.

— Якимось чином можна прискорити процес створення нових робочих місць?

— На мою думку, варто було б протягом року з моменту створення нового робочого місця дозволити роботодавцеві відносити фактичні видатки на оплату праці працівників, які зайняті на цьому робочому місці, на собівартість продукції, послуг з подвійним коефіцієнтом за умови, що таке робоче місце не буде ліквідоване протягом двох років. Це дасть змогу економічно стимулювати роботодавців, встановлювати гідну заробітну плату працівникові на новоствореному робочому місці, а також мінімізувати оплату праці у «конвертах».

— Нові робочі місця, гідні умови праці — це  чудово. Але болючою проблемою залишається рівень оплати праці. Що роблять для її розв’язання профспілки?

— Згоден, ця проблема дуже болюча. Її розв’язання потребує рішучих дій і спільних зусиль органів виконавчої влади, роботодавців і профспілок. Профспілки наголошують, що заробітна плата є не тільки основним джерелом для існування працівників — головних виробників національного доходу, а й суттєвим чинником забезпечення платоспроможності внутрішнього ринку. А відтак — джерелом наповнення місцевих і державного бюджетів за рахунок податків (податку з доходів громадян, ПДВ, акцизного збору), а також збільшення надходжень до Пенсійного та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування й економії видатків на житлові субсидії і допомогу малозабезпеченим. Треба пам’ятати, що багатою державою Україна зможе стати тільки за умови, що населення не буде бідним і від його зростаючих трудових доходів наповнюватимуться бюджети всіх рівнів. Основою середнього класу має стати людина праці.

Щоб було менше безробітних, треба стимулювати створення нових робочих місць. Фото Володимира ЗАЇКИ

Подбаймо про добробут громадян

— Що ж робити?

— Треба підвищувати добробут громадян та якість їхнього життя. Уряд прагне, щоб країна стала європейською державою, з розвинутою ринковою економікою, а головними пріоритетами європейської політики є економічна та політична стабільність, розвиток і зміцнення економічних та суспільних інституцій об’єднаної Європи. В Україні, на жаль, розміри основних державних соціальних стандартів та гарантій знову визначаються за залишковим принципом. І це у свою чергу позначається на штучному стримуванні розмірів оплати праці та інших доходів населення. Розмір мінімальної заробітної плати не досягає фактичного прожиткового мінімуму і є нижчим за межу бідності. Це загрожує не тільки зростанням соціальної напруги та протестних настроїв у суспільстві, а й подальшим скороченням тривалості життя українців. Усе це поширює бідність серед працюючого населення, а в подальшому і бідність серед пенсіонерів через низький рівень їх пенсійного забезпечення, а також провокує недофінансування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, місцевих і державного бюджетів. Низький рівень оплати праці є благодатним підгрунтям для подальшого розквіту тіньової економіки, що призводить до нівелювання, а подекуди і відсутності соціального захисту працюючих та стає загрозою дотримання базових прав та свобод людини.

— А ще в нас є затримка виплат і без того маленької зарплати…

— В умовах надзвичайно низької заробітної плати та високого рівня її тінізації затримка виплати зарплати ставить фактично на межу виживання працівників та членів їхніх сімей. Зважаючи на особливу соціальну значущість забезпечення конституційного права працівників на своєчасну винагороду за працю, ми тримаємо на постійному контролі питання захисту заробітної плати та вживаємо всіх можливих заходів впливу щодо повернення зарплатної заборгованості. Зокрема, на постійному контролі ФПУ перебуває прийняте урядом рішення щодо вжиття невідкладних заходів до щомісячного погашення заборгованості із виплати заробітної плати не менш як на 15%. Переконаний, що розв’язання та профілактика зазначеної проблеми можливі лише в разі економічної невигідності для роботодавця затримки заробітної плати. Гострою залишається проблема  неповернення заборгованої заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів через недостатність ліквідної маси майна підприємства. Керуючись нормами міжнародного права, ми наполягаємо на першочерговості виплати заробітної плати у разі неплатоспроможності боржника. У ФПУ вже розроблено відповідні законодавчі пропозиції та передано їх народним депутатам для внесення на розгляд Верховної Ради України.

— Не секрет, що в суспільстві існує негативна тенденція до поширення соціальної несправедливості. Яка тут роль уряду і профспілок?

  Україні гостро необхідна нова, добре продумана і прорахована політика зростання трудових доходів населення, і за рахунок цього скорочення існуючої несправедливої соціальної диференціації суспільства. В основі такої політики має перебувати випереджаюче зростання заробітної плати порівняно зі зростанням інших доходів населення. Необхідно подолати негативні явища, що накопичувалися в цій сфері роками. Для цього потрібне формування нової державної політики щодо умов розвитку трудових доходів населення, зокрема реформування оплати праці як основного джерела доходів працюючих. Це дасть змогу значною мірою реалізувати конституційні положення про соціальну державу, що забезпечує створення умов для гідного життя і вільного розвитку людини.

— У профспілок є конкретні механізми впровадження цих планів?

— Одним із них є колективно-договірне регулювання. Нині над новою редакцією закону України «Про колективні договори і угоди» працює група експертів, утворена з представників організацій роботодавців та профспілок. Ми плануємо запровадити систему Єдиної колдоговірної кампанії «Єдині цілі, єдині дії!». Цьому також сприятиме прийняття Трудового кодексу України, де вже передбачено новий механізм поширення угод, календарні строки проведення переговорів з укладення угод та колективних договорів. Ми повинні через механізми договірного регулювання ініціювати додаткові домовленості з роботодавцями — передбачати видатки на оплату праці,  професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу, створення умов працівникам для професійної та службової кар’єри.

— Що  важливе зробила Федерація для прискорення соціально-економічного розвитку України?

— Ми, зокрема, ініціювали розроблення «дорожньої карти» входження України до двадцятки найбільш розвинених країн світу, як це задекларовано програмою Президента Віктора Януковича «Україна для людей». У проекті єдиної інформативно-аналітичної бази «Дорожня карта входження України до ТОП-20» запропоновано відповідні кроки щодо цього, розглянуто варіанти прогнозів розвитку економіки та окремих її секторальних напрямків, запропоновано план дій та етапи реформ. Задля цієї мети необхідно використати всі можливості, наявний науковий, технологічний, природний та людський потенціали. Ми сподіваємося залучити до цієї роботи наших соціальних партнерів — урядову сторону і сторону роботодавців. Річ у тому, що наша країна увійшла в такий час змін, коли світова архітектура буде змінюватись щороку. Україна — країна з великими можливостями, має колосальний потенціал і досить обнадійливі геополітичні позиції. Держава зобов’язана закласти сучасні підвалини стабільного економічного розвитку в довгостроковій перспективі, а профспілки готові їй в цьому допомогти.

Олексій ПЕТРУНЯ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Юрій КУЛИК. Народився 13 квітня 1949 року у м. Запоріжжі.  Має вищу освіту. Розпочав свою трудову діяльність на журналістській ниві. Працював у комсомолі.  З 1980 р. на профспілковій роботі. У подальшому перебуває на державній службі,  головний редактор журналу «Вісник податкової служби України», на керівних посадах в Адміністрації Президента України, Кабінеті Міністрів України. З 2005 року обіймає керівні посади у Федерації профспілок України. 11 листопада 2011 р. Радою ФПУ обраний на посаду голови Федерації.