Чи можна в багатоквартирному будинку, збудованому без урахування сучасних вимог до заощадження тепла, досягти відчутної його економії? Як переконує досвід жителів десятиповерхівки на Митниці в Черкасах, яка належить ОСББ «Гагаріна, 39», можна. До того ж, зауважує директор ОСББ Олена Міняйло, енергоефективність заходів, що їх здійснили в цьому будинку за якихось два роки, досить висока. Як зрештою й економія коштів на теплозабезпечення.

Шкурка варта вичинки

Почали з простого: за згодою всіх мешканців будинку встановили лічильники тепла. Вже за перший рік завдяки чіткому обліку одержали значну економію. Потім організували капітальний ремонт даху, встановили нові вікна, двері та індивідуальний тепловий пункт. Завдяки цьому на наступний рік заощадили на опаленні від 15 до 20%. Однак і на цьому не зупинилися. Аби економія стала ще відчутніша, за порадою фахівців утеплили стіни. Не окремими клаптиками, як буває в деяких будинках, а комплексно. Термомодернізація дала дуже багато: якщо раніше в листопаді на нагрівання квартир використовували 90 гігакалорій тепла, то минулої осені лише 72.

Ви запитаєте, скільки коштували всі ці заходи? В ОСББ дали чітку відповідь: міський бюджет спрямував на це близько півмільйона гривень, а ще майже 200 тисяч у ремонт вклали самі мешканці будинку. Звичайно, справа термомодернізації досить копітка й не дуже швидка, але шкурка вичинки таки варта. Тепер в оселях десятиповерхівки тепло й комфортно, а витрачені кошти вже сповна окуповуються.

Як роз’яснили у відділі сприяння ОСББ департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, нині в місті діє програма підтримки ОСББ «Формування відповідального власника житла». Для її реалізації з міського бюджету спрямовано понад 13 мільйонів гривень. Завдяки цій програмі планують поліпшити стан житлового фонду міста, зокрема зменшити використання в будинках енергоресурсів. Зробити це прагнуть, впроваджуючи енергоощадні технології. Згідно з програмою, з моменту укладання кредитної угоди повністю відшкодовуються відсотки за комерційними кредитами. Це означає, що ОСББ можуть залучати позики за державною програмою «теплих» кредитів. Майже всі заплановані торік капітальні ремонти будинків, що входять до ОСББ, виконано. Нині в Черкасах 309 ОСББ, які об’єднують 320 будинків. 20 будинків торік утеплили, у 29 встановили 36 індивідуальних теплових пунктів. Також у 12 будинках замінили на нові 268 вікон та 79 дверей. Власники багатоповерхівок розраховують цьогоріч значно просунутися шляхом підвищення енергоефективності житла.

Проте, намагаючись самотужки розв’язувати комунальні проблеми, частина городян розвиває сумнівну індивідуальну «творчість» і в підвищенні енергоефективності житла. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що деякі громадяни, вкладаючи чималі кошти в хаотичну термомодернізацію своїх квартир, часом абсолютно не впливають на зниження енергоспоживання, а найчастіше навпаки, його примножують.

Як зауважують експерти з енергоаудиту, нерідко те, що в нас називають утепленням, виявляється простою зміною зовнішнього вигляду будівлі. Вони наполегливо радять: перш ніж утеплювати будинок, необхідно провести енергоаудит та отримати дані про економію після виконаних робіт. Утеплення, заміна вікон і дверей — це лише одна з частин термомодернізації. Насамперед потрібно проаналізувати проблеми, що існують у будинку, усунути можливі втрати тепла. Нині можна спостерігати, як люди масово утеплюють будинки пінопластом чи мінеральною ватою. Такі заходи далеко не завжди ефективні, адже монтажники часто порушують технологію утеплення, внаслідок чого воно стає малоефективним.

Монтажники під час утеплення будинків не завжди дотримуються вимог технології. Фото з сайту vmr.gov.ua

«Теплі» кредити вигідні

Норми, що врегульовують питання термомодернізації будівлі, встановлення засобів обліку й регулювання споживання енергетичних ресурсів, модернізації систем опалення, постачання гарячої води, вентиляції, кондиціонування та освітлення, використання місцевих відновлюваних, альтернативних джерел енергії та здійснення інших заходів з енергоефективності, передбачено законом «Про енергетичну ефективність будівель», який набуває чинності 23 липня нинішнього року. Європейський досвід доводить, що в результаті заходів з енергозбереження (утеплення, встановлення лічильників тощо) споживання енергоресурсів скорочується на 30—40%. За оцінками експертів, реалізація проектів термомодернізації житлових будинків дала б змогу щороку заощаджувати в Україні понад 30 мільйонів мВт/год, або приблизно 7 мільярдів гривень.

Фінансування державної програми часткової компенсації «теплих» кредитів на термомодернізацію і заходи з підвищення енергоефективності в житловому секторі цього року, за повідомленням голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, становитиме щонайменше 400 мільйонів гривень. Механізм фінансування «теплих» кредитів передбачає відшкодування 20% суми кредиту (але не більш ніж 12 тисяч гривень) для громадян у разі заміни газових котлів, 35% суми кредиту (але не більш як 14 тисяч гривень) на енергоефективне обладнання та матеріали для фізичних осіб, 40% тіла кредиту (але не більш ніж 14 тисяч гривень у розрахунку на одну квартиру) на енергоефективне обладнання й матеріали для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів. Громадянам, які одержують субсидію, компенсують 70% суми кредиту.

Місцеві органи влади також приєдналися до цієї програми і розробили власні програми з відшкодування населенню частини тіла кредиту або відсотків на реалізацію енергоефективних заходів. Це дає змогу населенню брати участь відразу в кількох програмах.

На Черкащині задля здешевлення «теплих» кредитів ухвалили обласну програму відшкодування частини відсоткової ставки для фізичних осіб та ОСББ/ЖБК на впровадження енергоефективних заходів. Реалізацію програми здійснюють шляхом надання субвенцій містам та районам області, де ухвалено місцеві програми. Субвенція становить 5% суми відшкодування місцевої програми. Впродовж минулого року черкащани залучили понад 80 мільйонів гривень для заміни котлів, встановлення сучасних енергоощадних вікон та утеплення будинків. Загалом ОСББ, ЖБК й пересічні громадяни використали понад 3300 «теплих» кредитів. Більшість із них залучили для проведення енергоефективних заходів. 167 кредитів на понад 3,6 мільйона гривень використали саме для заміни котлів.

«За обласною програмою підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв, яку продовжили до 2020 року, з місцевих бюджетів відшкодовано частку відсоткової ставки за «теплими» кредитами на 628 тисяч гривень», — розповів заступник голови облдержадміністрації Сергій Овчаренко.

Із січня нинішнього року в Україні починає працювати Фонд енергоефективності. Він має стати посередником між споживачами комунальних послуг, фінансовими установами, які готові вкладати гроші в енергоефективні проекти, розробниками новітніх енергоефективних технологій та державою.