Нинішні тарифи на електроенергію змушують споживачів замислитися, як платити менше. Більшість іде шляхом економії — замінює лампочки на енергоощадні, купує побутову техніку з низьким рівнем споживання електроенергії тощо. Однак останнім часом спостерігаємо тенденцію іншого способу зекономити — встановлення домашніх вітро- та геліоелектростанцій. Їх власники можуть забезпечувати електрикою свої садиби, а надлишок виробленого ресурсу продавати енергокомпаніям за «зеленим» тарифом. Такі тарифи чинні в Україні з 2013 року, і їх розміри періодично переглядають. Ось і нещодавно для виконання законодавства у сфері стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила «зелені» тарифи на електричну енергію для приватних домогосподарств та суб’єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року (див. таблицю щодо приватних домогосподарств). Прес-служба НКРЕКП звернула увагу, що нові «зелені» тарифи вже набрали чинності.

Дохід — у перспективі

Вочевидь, що далі, то більше українців цікавитиметься такою інформацією. Зокрема, як повідомила «Урядовому кур’єру» заступник начальника управління — начальник відділу методологічного забезпечення управління регулювання роздрібного ринку електроенергії НКРЕКП Ірина Осовик, про популярність домашніх сонячних та вітроелектростанцій у приватних садибах свідчить те, що їх кількість щороку зростає більш ніж удесятеро. Офіційної статистики їх встановлення у 2016 році ще немає, але навіть на око, кажуть фахівці, видно, що нині темпи їх встановлення збільшились у рази.

Утім, дохід від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, ймовірно, буде лише у перспективі, адже спочатку потрібно окупити домашній вітряк чи сонячну батарею. Бо вони недешеві. Їх вартість різна, залежить від потужності, інших характеристик, та й купити потрібно не лише, приміром, сонячні панелі, а й інвертор, який коштує приблизно скільки само, пояснює Ірина Осовик.

Тож окупність таких електростанцій — від 6 до 13 років. Крім того, до геліостанції ще потрібно придбати акумулятор, щоб мати електрику не тільки вдень, а й уночі. А ці прилади доводиться міняти кожні 3—5 років. Тому плата за домашню енергетичну незалежність чимала. Але люди йдуть на це не лише через високі тарифи. Один чоловік розповів, що, мовляв, у нього грошей небагато, але щотижня вимикають світло, три місяці сидів без електрики, тож змушений був поставити собі станцію. І вона себе виправдовує.

Геліоколектор для ОСББ

Також, за словами Ірини Осовик, нині сонячні та вітрові електроустановки стають дедалі популярнішими серед членів садових товариств. На Київщині частина цих людей живе постійно на дачах, і вони насамперед забезпечують електрикою свої «володіння». Хоч є й такі, хто приїжджає, як правило, на вихідні, а електроенергія виробляється, надходить у мережу, і власник установки отримує за це кошти.

А ще, зауважила посадовець НКРЕКП, уже є навіть випадки встановлення альтернативних електростанцій на дахах багатоповерхівок. Така тенденція ще тільки зароджується, однак набиратиме обертів. «Якщо у мешканців квартир є можливості використовувати дахи і люди погоджуються, а ОСББ або ЖЕК дають дозвіл на встановлення такої системи, то її можна встановити, — каже Ірина Осовик. — Ми це дозволяємо, є відповідна процедура. Як правило, це потужні станції, що дають змогу повністю забезпечувати електроенергією будинок, а також частину скидати в мережу».

Потрібно укласти договір

Утім, встановити домашню електростанцію — ще півсправи. Як перейти на «зелений» тариф?

Ірина Осовик пояснює, що ст. 15 Закону «Про електроенергетику» дозволяє власникам генеруючих установок, які вони встановили у своїх приватних домогосподарствах, укладати договір про купівлю-продаж такої енергії з енергопостачальними компаніями та продавати різницю між спожитою і виробленою електроенергією енергопостачальним компаніям відповідно до затверджених НКРЕКП тарифів.

— Після встановлення такої станції людина може звернутися із заявою до енергопостачальної компанії, — пояснює Ірина Осовик. — Потрібно надати схему підключення цієї установки та відповідну технічну документацію. Зауважу, спочатку потрібно встановити генератор, а потім уже йти писати заяву. А не навпаки, як дехто робить. Так-от, після отримання заяви енергетики облаштовують вузол обліку, який рахує різницю між спожитою та виробленою електроенергією. Цей вузол складається із самого приладу обліку, модема й автоматичних вимикачів. До речі, на кожний вид енергії має бути свій вузол обліку, адже електрика, згенерована геліоустановкою, рахується за одним тарифом, а вітрогенератором — іншим. За облаштування вузла обліку також потрібно заплатити. Детально порядок, за яким усе можна зробити, зразки заяви тощо виписано у постанові НКРЕКП №170 від 27. 02. 2014 р. № 170 або в новій редакції — це постанова НКРЕКП №229 від 25. 02. 2016 р.

Можна заробити тисячі гривень

До речі, найбільше домашніх електростанцій встановлюють жителі Західної України — Закарпаття, Прикарпаття. Можливо, так люди, які були за кордоном на заробітках, вкладають гроші й забезпечують енергонезалежне майбутнє для себе й дітей. Жителі Київщини також активно долучаються до цього процесу. Навіть у кількох приватних будинках столиці вже встановлено такі генератори. А ось у південних областях активність щодо цього невелика.

Цікаво, а скільки ж можна заробити на «зелених» тарифах? Ірина Осовик навела приклад. В одному із західних регіонів чоловік встановив у приватному будинку дві такі станції. За місяць він спожив лише 46 кіловатів електроенергії, а вироблено її було понад 2 тисячі кіловатів. Тож заробив більш як 18 тисяч гривень на різниці.

За кордоном, до речі, «зелені» тарифи для приватних домогосподарств чинні вже давно. У нас же вони тільки набирають популярності. Не в останню чергу людей до цього підштовхує збільшення тарифів. Тож, вочевидь, енергонезалежність окремо взятих домогосподарств зростатиме.

ДО РЕЧІ. 30 червня НКРЕКП спільно з Міненерговугілля України та з провідними фахівцями енергетичної галузі розробила нову Концепцію максимально спрощеного та прозорого порядку приєднання електроустановок (об’єктів) до електричних мереж. Упровадження концепції забезпечить досягнення стратегічних цілей:

максимальне спрощення порядку приєднання електроустановок до електричних мереж та зменшення кількості процедур для замовника з п’яти до однієї;

♦ліквідація та недопущення корупційних зловживань на ринку послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж;

♦покращення позиції України в рейтингу Світового банку Doing Business за показником «Підключення до системи електрозабезпечення».

Цю концепцію можна впровадити шляхом внесення відповідних змін до Закону «Про електроенергетику» або шляхом удосконалення (уточнення) проекту закону «Про ринок електричної енергії України» (реєстраційний номер 4493).