У чиновницькому середовищі Ужгорода один за одним вибухають скандали, причому не місцевого масштабу. Перший, два місяці тому, був пов’язаний з іменем першого заступника міського голови Іштвана Цапа, якого прокуратура звинуватила в зловживаннях із землею та отриманні багатотисячного хабара. Чиновник одяг шкуру невинної овечки, сподіваючись на поблажливість правоохоронців, але не вийшло. Тривають слідчі дії.

Наступною не менш резонансною новиною стало повідомлення про шалені преміальні, які виписувала собі в. о. директора департаменту міського господарства Ужгородської міськради, начальник відділу з благоустрою Оксана Пайда. Маючи за плечима лише рік державної служби, чиновниця отримувала премії, обсяг яких у багато разів перевищував зарплату. Зокрема, 700% преміальних пані Оксана отримала взимку, коли Ужгород замело снігом. Активності міських комунальників у прибиранні снігу, очищенні тротуарів від льоду тоді бракувало: сотні людей потрапили до травмпункту після падіння.

Міський голова Богдан Андріїв пояснив 700-відсоткову премію Оксані Пайді тим, що це винагорода за підсумками року. Загалом за минулий рік в. о. директора департаменту отримала у вигляді зарплат і преміальних 170 тисяч гривень (є декларація). Із цього можна дійти висновку: чиновниця так невтомно працювала, що місто аж блищало підметеними вулицями, розчищеними тротуарами, влітку радувало розкішними клумбами, взимку — посипаними доріжками.

Незацікавлений ужгородець з легкістю спростує цю інформацію, особливо згадавши епопею з відновленням покриття вулиць: їх після зими потрібно наново ремонтувати, неначе перед цим в асфальт не закатали мільйони гривень. Загалом департамент міського господарства торік освоїв майже 100 мільйонів гривень — більше, ніж будь-коли раніше. Це стало можливим завдяки змінам у формуванні бюджету в умовах децентралізації.

Наприкінці минулого року автор цих рядків надіслав департаменту інформаційний запит про витрачання коштів на роботи з благоустрою. Тоді надійшла куца відповідь: мовляв, кошти витрачають за результатами тендерів. Але... Спочатку депутати міської ради, а згодом правоохоронці взялися доводити: тендери відбувалися непрозоро, як того вимагає однойменна програма, використовували хитромудрі схеми, які дозволяли взагалі їх не проводити.

У міській прокуратурі відкрили аж чотири кримінальні справи, пов’язані з виконанням робіт комерційними структурами, які не пройшли через тендерні процедури або з порушеннями їхніх умов. Замовником робіт виступав департамент міського господарства і той самий департамент контролював якість їхнього виконання. До приймання не залучали незалежних експертів, громадськість. Наслідки цього вже відомі: з приходом весни повернулися з ремонтами на ті самі вулиці, які лагодили восени. Бюджетні кошти витрачають із мінусом в ефективності.

А нещодавно міськвиконком прийняв рішення надати службову квартиру... прокуророві. Можливо, це не вплине на розслідування зловживань із державними коштами, які веде прокуратура Ужгорода, але наводить на роздуми. Хоч житлоплоща нині має приписку «службова», окремим рішенням виконкому її можна перевести в приватну власність. Звідти вже й до корупції недалеко. Схожі квартирні кульбіти міська рада вже демонструвала, то що завадить повторити їх? До слова, в Ужгороді є люди, які у черзі на отримання житла стоять по півстоліття, є й не забезпечені житлом багатодітні сім’ї. Їм нічого не світить, а тут справа вирішилася так швидко.

На цьому б і крапку поставити, адже кримінальні справи розслідують, дані за ними узагальнюють. Доступу до них журналісти не мають. Але питання про захмарні премії, які виписують собі чиновники, використовуючи гроші платників податків, — наші з вами! — не дає спокою. Згадуючи непоодинокі приклади отримання незаслужених виплат держслужбовцями у всій країні, адресуємо українським парламентаріям вимогу: обмежте можливості спритників наживати капітали за державний кошт, встановіть планку, вище за яку чиновник у преміюванні самого себе піднятися не зможе. Закон не дозволить!