Міністерство освіти надіслало до Ради Європи лист, де заявило про намір спрямувати на експертизу до Венеціанської комісії статтю 7 «Про мову навчання» Закону «Про освіту». Про це міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила під час зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом.

Лілія Гриневич планує на початку жовтня провести переговори з Генеральним секретарем РЄ Турбйорном Ягландом, які також буде присвячено експертизі та імплементації цієї статті. «Треба розуміти: пункт 4 статті 7 передбачає, що в базовій і старшій школі один чи кілька предметів можуть викладати мовою Євросоюзу, — пояснила Лілія Гриневич. — Співвідношення, які закладатимуть у різних класах, буде прописано на рівні базового навчального плану, який затверджує Кабінет Міністрів спільно з Держстандартом». Українська сторона готова вести щодо цього консультації. Проте в будь-якому разі всі ухвалені з цього приводу рішення мають враховувати передусім інтереси наших громадян незалежно від походження.

У розмові з румунським колегою Лілія Гриневич наголосила, що в Україні існують цілі мовні анклави — території, де населення спілкується виключно мовою меншини, а діти не мають жодної змоги спілкуватися державною мовою. «Це негативно впливає на результати ЗНО цих випускників з української мови», — переконана міністр. Цього року понад 54% учнів, які навчаються у школах з румунською мовою викладання, не склали ЗНО з українською мови, тобто навіть не подолали порога склав/не склав. Тобто ці випускники не змогли вступити до українських ВНЗ, не зможуть потрапити на державні посади чи в органи місцевого самоврядування. «Але найгірше — ми створюємо мовне гетто, і  громадяни, які там проживають, не можуть вільно комунікувати з рештою населення нашої країни», — зауважила Лілія Гриневич.

У повідомленні прес-служби МОН наголошено, що зустріч міністрів пройшла у дружньому форматі. Лівіу Мар’ян Поп пообіцяв, що донесе аргументи української сторони щодо імплементації нового українського Закону «Про освіту» парламенту та уряду Румунії.

Пізніше під час зустрічі з журналістами Лілія Гриневич ще раз наголосила, що мовна стаття резонансного закону не регламентує закриття шкіл з мовами національних меншин, і заявила, що розмова з румунським міністром дала змогу «зняти багато міфів, які було створено навколо мовної статті». За її словами, на сьогодні в Україні функціонує 75 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою і 20 — з навчанням румунською та українською мовами. «Усі ці заклади працюють», — запевнила Лілія Гриневич.

Під час зустрічі з Лівіу Мар’яном Попом було докладно обговорено питання прав української меншини у Румунії. Тамтешнє законодавство дозволяє нацменшинам навчатися у класах мовою меншини і за системою, яку пропонує Україна, коли частину предметів вивчають державною мовою. Проте за інформацією міністра освіти Румунії, дуже незначна кількість українців, які проживають у цій країні, роблять вибір на користь навчального процесу, який ведуть виключно українською мовою. «Це свідчить про продуктивність запропонованого Україною підходу, адже так людина володітиме і рідною мовою, і державною», — заявила Лілія Гриневич.

Вона розповіла журналістам, що мовну статтю освітнього закону буде передано до Венеціанської комісії через Міністерство закордонних справ.  «До отримання експертного висновку про жодні зміни до закону йтися не може», — наголосила міністр. За її словами, лише після оприлюднення висновку українська сторона «обґрунтовуватиме наші кроки, пояснюватиме, чому статтю подано саме в такій редакції, і захищатиме свою позицію».

На запитання, коли Київ може очікувати на оцінку експертів Ради Європи, урядовець пояснила, що підготовка висновку Венеціанської комісії може зайняти щонайменше місяць — два. А саму процедуру подання розраховано на два тижні. «До кінця осені матимемо висновок Венеціанської комісії, і вже тоді чітко розумітимемо, як нам рухатися далі», — сказала Лілія Гриневич, сподіваючись, що висновок європейських експертів буде позитивним. 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»