Одна з ознак демократичної влади — її відкритість. А право людини на доступ до інформації, насамперед щодо державної влади, розглядається у сучасній юридичній практиці як одне з найважливіших прав людини й громадянина.

Набувши чинності у травні 2011 року, Закон України «Про доступ до публічної інформації» приріс деякими змінами та визначає порядок здійснення і забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом, та інформації, яка становить суспільний інтерес.

З 9 травня 2011 року по 30 квітня цього року до Секретаріату Кабінету Міністрів надійшло 20 596 запитів на інформацію.

З них зокрема отримано електронною поштою 12 356, поштою — 7458, телефоном — 667, факсом — 115. Про те, чим найбільше цікавляться громадяни, юридичні особи та представники засобів масової інформації, «Урядовий кур’єр» поговорив з керівником департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів Роксоланою СТАДНИК.

Керівник департаменту інформації та комунікацій з громадськістю СКМУ Роксолана СТАДНИК: «У Секретаріаті Кабміну найпоширеніший канал отримання запитів на інформацію — електронна пошта»

— Проглядаючи звіт про виконання основних положень законодавства про доступ до публічної інформації органами виконавчої влади, ми звернули увагу, що там докладно висвітлено роботу із запитами, які надходять на адресу Кабінету Міністрів. А як насправді відбувається така робота і скільки людей у ній задіяно?

— Запитами на публічну інформацію в Секретаріаті Кабінету Міністрів займається управління забезпечення доступу до публічної інформації департаменту інформації та комунікації з громадськістю, в якому працюють кілька фахівців, кожен з яких опрацьовує в середньому 70—80 запитів щомісяця. Приміром, у березні на адресу Секретаріату Кабінету Міністрів надійшло 267 запитів на публічну інформацію. З них отримано поштою — 141, електронною поштою — 124 запити, телефоном — 2.

Найбільше запитів надійшло від фізичних осіб — 195, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи — 37, від представників ЗМІ — 19, від юридичних осіб — 16.

Більшу частину запитувачів цікавила правова інформація, довідково-енциклопедичного характеру та соціологічна. На 123 запити надано ґрунтовні відповіді по суті в межах компетенції Секретаріату Кабінету Міністрів, 75 спрямовано належним розпорядникам інформації відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» з одночасним роз’ясненням запитувачам, 69 запитів опрацьовують в установленому порядку.

Ми намагаємося сприяти становленню пасивного доступу — коли вся інформація стане доступною у відкритих джерелах. Тому активно розвиваємо урядову комунікаційну стратегію «Єдиний голос». Тобто, щоб якомога більше інформації виходило від органів виконавчої влади в різних формах — інфографіка,  презентації, коментарі,  прес-релізи тощо.

Разом з експертами, представниками громадянського суспільства організовуємо семінари, круглі столи, конференції, зокрема у регіонах.

— Яка публічна інформація є в Секретаріаті Кабміну?

— Кабінет Міністрів — це колегіальний орган. До нього належать усі ЦОВВ, тобто центральні органи виконавчої влади. Засідання уряду зазвичай відбуваються раз на тиждень, і вся інформація (рішення, постанови, розпорядження, протоколи засідань) публічна, перебуває в секретаріаті. Порядки денні урядових засідань розміщують на Урядовому порталі.

Секретаріат надає на запити інформацію про доручення Прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів, надсилає копії протоколів засідань та іншу інформацію без обмеженого доступу.

Кожне міністерство має внутрішні накази, які запитувати потрібно безпосередньо у нього. Тому якщо ви запитаєте в секретаріаті, наприклад, скільки бібліотек у ЦОВВ, то у відповідь отримаєте, що ваш запит переслано належним розпорядникам — тобто розіслано у всій системі ЦОВВ. Кожне міністерство — розпорядник інформації у частині витрачання бюджетних коштів.

Запитувачі цікавляться інформацією про зарплату Прем’єр-міністра та міністрів, автомобільний парк, радників членів уряду.

— А як швидко вдається задовольнити запитувачів?

— В Україні запитувач отримує відповідь на запит не пізніше як за п’ять днів. Якщо запитують інформацію для захисту життя чи свободи особи, стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається не пізніше як за 48 годин з дня отримання запиту. Розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням та повідомленням такого продовження запитувача письмово, не пізніше п’яти робочих днів з моменту надходження запиту.

— Можемо порівняти вітчизняну оперативність з міжнародним досвідом?

— Відповідь запитувачам у Бельгії та Швейцарії надають протягом 30 днів, у Болгарії — 14 днів, в окремих випадках 24, у Сербії — 15, в окремих випадках — 40. Відповідно до закону Королівства Бельгії «Про гласність у сфері адміністрації», урядові структури мають надавати відповідь на запит протягом 30 днів. Орган федеральної адміністрації, який не в змозі негайно задовольнити запит щодо гласності якого-небудь документа або відхиляє цей запит, сповіщає протягом 30 днів з дня отримання запиту про мотиви відстрочення або відмови. У першому разі відстрочення не може бути продовжено більш ніж на 15 днів. Якщо у вказані терміни відповіді не надійшло, запит вважається відхиленим. У Республіці Сербія чинний закон «Про вільний доступ до інформації публічного значення». Інформацію надають протягом 15 днів з моменту отримання запиту або в разі неможливості надати відповідь протягом цього періоду, враховуючи характер запитуваної інформації, не пізніше ніж через 40 днів з дня надходження запиту.

— Життя не стоїть на місці. Тож щоб бути відкритішою, владі потрібно працювати з якомога ширшим колом громадян.

— Приміром, із цього року Урядовий контактний центр приймає та реєструє звернення до органів виконавчої влади від осіб з порушенням слуху, використовуючи жестову мову. Відповідно до статті 9 Конвенції про права осіб з інвалідністю, Україна як держава-учасниця має вживати належних заходів для забезпечення таким особам нарівні з іншими доступу до інформаційних, комунікаційних та інших служб. Урядовий контактний центр забезпечує можливість громадянам України (зокрема тим, які перебувають за кордоном) з порушеннями слуху за допомогою відеозв’язку звернутися на урядову «гарячу лінію» 1545 із пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами, адресованими органам виконавчої влади за допомогою скайпу.

— Дякуємо за відкритість!

Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»

Звіти про надходження запитів дивіться тут.

ДОСЬЄ «УК»

Роксолана СТАДНИК. Народилася 1981 року. Освіта вища, у 2004 р. закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію магістра права. Випускниця програми International Visitour Leadership Program Державного департаменту США, програми «Молоді управлінці українського уряду 2014» (Програмне бюро GIZ, Київ, Берлін, Української школи політичних студій). Працювала заступником директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю‚ начальником управління забезпечення доступу до публічної інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України. З 21 липня 2017 року виконує обов’язки директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. Має 3-й ранг державного службовця.