Система охорони здоров’я слобожанського обласного центру, хоч і  схожа  з іншими в  містах України, та  все-таки має свої особливості. Але незаперечним  є факт — галузь неухильно реформують та модернізують.

Про сьогоднішній день медицини міста і її перспективи кореспонденту «УК» розповідає заступник Сумського міського голови   Степан ПАК.

— Степане Яковичу, як оцінюєте стан сьогоднішньої медицини в обласному центрі?Заступник Сумського міського голови Степан ПАК

— Всі оцінки доволі відносні і суб’єктивні, тим паче, якщо йдеться про власну роботу. Але  медицина розвивається доволі високими  темпами, про що свідчать цифри і факти. До того ж самі сумчани зазначають очевидні позитивні зміни, а це — найточніша оцінка.

— Відомо, що в місті триває реформування галузі. Які принципи поклали в основу цього процесу і наскільки вдається фінансово його підтримувати?

— Справді, без належних коштів годі розраховувати на якісь зрушення. Але нинішня міська влада сповідує   політику, орієнтовану на підтримку саме медичних закладів. Бо всі усвідомлюємо, що містяни будуть здоровими тоді, коли буде здоровою медицина.

Загалом на галузь у бюджеті Сум 2016 року спочатку  передбачили 248 мільйонів гривень, зокрема 23,7 мільйона, або 9 відсотків, на капітальні ремонти. Згодом, під час перегляду бюджету, останню цифру збільшили ще на 7,5 мільйона. Отже, на капітальні видатки  спрямовано 28 мільйонів гривень, а це  доволі  значна сума. До слова, кошти успішно освоюють: вдалося не тільки придбати чимало новітнього обладнання, а й відремонтувати приміщення.

Щодо принципів реформування, то їх чотири: поліпшення матеріально-технічної бази медичних закладів, збільшення фінансування, жорсткий контроль за витрачанням коштів, підвищення кваліфікації медичних кадрів. Без змін залишаються принципи надання спеціалізованих видів допомоги, таких як стоматологія, онкологія, психіатрія, лікування туберкульозу тощо.

Якщо деталізувати сказане, то Суми сповідують практику реформування, яка  поширена  у передових країнах світу. Щоб поліпшити якість медичного обслуговування, необхідно запроваджувати первинну і спеціалізовану системи надання допомоги.

Тепер за кожним громадянином буде закріплено сімейного лікаря, який постійно супроводжуватиме його і членів його  родини. Такі лікарі разом з медсестрами працюватимуть — а частина у місті вже працює — у центрах первинної допомоги, де надаватимуть її і дітям,  і дорослим. Звісно, що  центри мають бути оснащені за останнім словом медичної техніки, чого ми й прагнемо. Цю систему фінансуватиме страхова медицина, напрацювання Міністерства охорони здоров’я України вже презентовано.

Другий рівень — консультації та лікування вузькопрофільними спеціалістами, які прийматимуть пацієнтів за направленнями сімейних лікарів. За необхідності пацієнта госпіталізують до профільного стаціонару.  

— У Сумах, як і по всій Україні, медична допомога сконцентрована у багатопрофільних лікувальних закладах, тобто в поліклініках  при лікарнях. Скільки центрів із надання первинної медико-санітарної допомоги працюватиме у місті?

— Всього чотири. І перший з них уже приймає хворих — його  створено на базі колишньої поліклініки №3, що на  вулиці Іллінській.

Для роботи інших поступово створюємо базу. Завершено першу чергу ремонту у майбутньому центрі  на вулиці Олександра Аніщенка. Ще один підрозділ відкриємо на базі колишньої залізничної поліклініки. Нині тут поліклініка №6, яка обслуговуватиме мешканців привокзального району і матиме дві філії на вулицях Курській та Ковпака.

Загалом працюватимуть не менш як 135 сімейних лікарів — на кожного припадатиме приблизно дві тисячі містян, що відповідає нормативам. Поки що бракує таких фахівців. Тож  розмови про майбутні скорочення зайві. Навпаки: маємо намір залучати кадри як з інших міст, так і випускників медичного інституту Сумського державного університету.

— Наскільки якіснішою стає акушерська та гінекологічна допомога?

— На базі Сумського пологового будинку, що на  вулиці Троїцькій, який нещодавно одержав ім’я Пресвятої Діви Марії, створено три жіночі консультації. Ремонтуємо приміщення, закуповуємо обладнання. Зокрема, вже придбали новий апарат ультразвукової діагностики для однієї з консультацій, який дає змогу  значно якісніше діагностувати майбутніх мам, обладнання для лабораторій, відділення неонатального догляду. На черзі — закупівлі апаратів УЗД для інших підрозділів.

— Які останні придбання вважаєте найвагомішими?

— За півтора мільйона гривень придбали відеолапароскопічний комплекс для операційного блоку міської клінічної лікарні №1, а також три рентгенологічні апарати, один з яких використовуємо під час хірургічних операцій. Це  уможливлює заощадження як бюджетних коштів, так і коштів хворих, адже не треба платити за плівку та чекати результатів обстежень.

До слова, згадана установа нинішнього року одержала медичне обладнання більш як на  чотири мільйони гривень.

З розряду вагомих придбань — два новенькі УАЗи для Центру ПМСД №3, апарат плазмофорезу, флюорограф із функціями  рентгенологічного апарата — його відтепер мають у четвертій клінічній лікарні.

Але левову частину коштів успішно освоюємо на ремонтних роботах, оскільки приміщення потребують догляду і впорядкування. Якщо ще років кілька тому місто не могло похвалитися ремонтом, то нині зміни відчутні й очевидні. По суті, немає жодного лікувального закладу, де б не побували будівельники.

Так, капітально полагоджено приміщення поліклінічного відділення №2, стаціонарні відділення міської дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди та клінічної лікарні №4, пологовий будинок Пресвятої Діви Марії та чимало інших.

— Степане Яковичу, ви досконало знаєте проблеми і вузькі місця сумської медицини ще й тому, що продовжуєте лікарську практику.

— Так,  як би  складалися обставини, ніколи її не полишав. Ось і тепер в позаробочий час, у вихідні чи свята працюю в обласному клінічному перинатальному центрі. Лікарська  робота дає мені наснагу до життя, бо здобутими за багато років  знаннями та досвідом я маю можливість служити людям.

Щоденний графік хоч і напружений, однак  дає змогу  чітко бачити стан сумської медицини, реагувати на ті чи ті проблеми. Тож постійно перебуваю в активній формі і як посадовець, і як лікар-практик.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Степан ПАК. Народився 1964 року на Львівщині. Закінчив з відзнакою Бориславське медучилище, Івано-Франківський медичний інститут (спеціалізація «лікувальна справа»), Національну академію державного управління при Президентові України (диплом з відзнакою, фах — «магістр державного управління»).

   Має понад 25 років медичного стажу, в тому числі на посадах ургентного лікаря, завідувач акушерського відділення Сумського обласного перинатального центру, де й нині  практикує як лікар-акушер-гінеколог.

   Автор понад 30 праць із проблем державного управління та 15 —  з акушерства та гінекології.   Із 2014 року — заступник Сумського міського голови.