Завершувати підрахунок жертв ще зарано

«Кілька років поспіль ми бачимо намагання окремих науковців поставити крапку в питанні, скільки ж було вбито в роки Голодомору. Цю крапку хочуть поставити біля втрат кількістю 3,9 мільйона», — зазначила генеральний директор музею Олеся Стасюк. Вона зауважила, що активно почали досліджувати втрати від голоду в Україні російські демографи. Особливо після того, як вийшла резолюція ООН у 2003 році з оцінкою втрат 7—10 мільйонів.

 

«Чи не збігаються ці російські оцінки з тими, які намагаються зафіксувати назавжди, тоді як дослідження лише повинні розпочати?» — слушно запитує фахівець.

 

Тому виставка покаже різні підходи та різні оцінки втрат від Голодомору із 1933 до 2018 року, повідомляє Укрінформ.

 

Співголова громадського комітету з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Іван Васюник також вважає нинішню виставку дуже об’єктивною: «Там цифри менш ніж 7 мільйонів немає — чи це донесення дипломатів інших країн своїм урядам, чи це дослідження статистиків, демографів тих часів, зокрема Михайла Птухи, Олександра Асадкіна, Арсенія Хоменка. Двох останніх було репресовано й розстріляно тільки за те, що вони порахували і оголосили цифри. І ці цифри — близько семи мільйонів осіб».

Міністр культури Євген Нищук зазначив, що «надто тривалий час найбільша трагедія ХХ століття — голодомор-геноцид в Україні — була під грифом «заборонено», щоб тепер дозволити ставити крапку у визначенні кількості жертв». Він сподівається, що за два роки в столиці постане повноцінний Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

 

«Ми активізували роботу цього року. На наступний передбачаємо кошти — і їх підтримали в Міністерстві фінансів — 700 мільйонів гривень. Триває конкурс на концепцію експозиції, в якому беруть участь фахівці з різних країн, зокрема зі США та Польщі, що мають добру практику в створенні подібних музеїв пам’яті», — додав міністр.