У нинішньому контексті перегляду Конституції України, на мою думку, прискіпливої уваги державників, політиків та експертів вимагають ті положення чинного Основного Закону, які створюють істотні перешкоди реформі децентралізації та зміцненню системи місцевого самоврядування.

Говорити про це публічно я маю певні підстави, оскільки вже понад 10 років вивчаю ці питання і надаю консультації як експерт Ради Європи на запит української влади, зокрема уряду та парламенту.

Зазначу, що свого часу проект змін до української Конституції 2004 року вже передбачав положення щодо зміцнення місцевого самоврядування та децентралізації влади, однак їх так і не ухвалили. 2009-го уряд підготував черговий законопроект про внесення змін до Основного Закону з питань місцевого самоврядування, який здобув загалом позитивний відгук РЄ, та його знову не зреалізували. Затим було напрацьовано низку інших документів, спрямованих на розв’язання цих проблем. Останні рекомендації РЄ стосовно перегляду Конституції України в частині місцевого самоврядування було надано у 2012 — 2013 роках та представлено на розгляд Конституційної Асамблеї.

Реформу всебічно обговорювали в Україні на національному, регіональному і місцевому рівнях. За нашими спостереженнями, чимало українських експертів, політиків, очільників місцевої влади готові сприяти впровадженню змін, котрі, як вони небезпідставно гадають, давно запізнюються.

Особисто я грунтовно ознайомився з кількома проектами Концепції реформування місцевого самоврядування, які з’явилися впродовж останніх років. Протягом 2012 — 2013 рр. Центр експертизи реформ місцевого самоврядування РЄ на прохання української сторони тричі робив експертні оцінки згаданих документів та вносив пропозиції з її вдосконалення.

Головний висновок експертів Ради Європи такий: усі версії проекту, подані на експертизу до РЄ, представляють адекватну базу для комплексної реформи місцевого самоврядування. Тож РЄ рекомендує Україні ухвалити концепцію реформи на найвищому рівні без подальших дискусій і зволікань та приступити до безпосереднього процесу реалізації реформ.

Принагідно нагадаю, що всі проекти концепції реформи місцевого самоврядування передбачають необхідність внесення змін до Конституції України. Отже, зміни на часі.

Попередні два уряди України на найвищому рівні багато разів наголошували на необхідності конституційних змін у сфері місцевої демократії. Минулого року над цим ретельно працювала Конституційна Асамблея. Проте, як ми знаємо, реальних змін так і не відбулося.

Зараз з’явилася нова нагода виявити політичну волю і реалізувати це завдання в найкоротший термін, оскільки без змін до Конституції довгоочікувана реформа знову відкладеться на невизначений період. Вочевидь, це не вигідно українському суспільству, бо надмірна централізація управління й надалі істотно обмежуватиме місцеву ініціативу та розвиток громад, а значить і розвиток демократії в Україні загалом.

Насамкінець бодай побіжно нагадаю, що мета окресленої вище реформи — передати більшість повноважень і ресурсів на місця й істотно вдосконалити якість і доступність публічних послуг на місцевому рівні. Для того, щоб досягти поставленої мети, необхідно провести територіальну реформу, яка надасть органам місцевого самоврядування всіх рівнів реальну спроможність виконувати свої повноваження в інтересах населення та згідно з принципом повсюдності.

Зміниться природа місцевих держадміністрацій: вони мають здійснювати нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування, координацію діяльності територіальних органів центральної виконавчої влади та виконувати інші функції держави, які не підпадають під сферу компетенції органів місцевого самоврядування.

З’явиться нова сучасна система місцевих фінансів. Дотації вирівнювання надаватимуться безпосередньо кожному бюджетові на основі уніфікованих стандартів адміністративних та соціальних послуг. Виконання власних повноважень фінансуватиметься за рахунок місцевих податків і зборів, отриманих на території відповідної територіальної громади, а місцеві ради самостійно встановлюватимуть їхні ставки. Органи місцевого самоврядування отримають доступ до залучення кредитних ресурсів для інвестиційного розвитку. Зрештою, реформа відкриє нові можливості щодо об’єднання їхніх ресурсів та майна для реалізації спільних цілей. Йдеться про базові засади існування місцевої влади, наділеної реальними функціями і реальними ресурсами. Це саме те, що так довго чекають люди, — справжня місцева демократія, яка забезпечить ефективне і близьке до громадянина управління та значно прискорить розвиток Української держави. 

Жерар МАРКУ,
експерт Ради Європи
для «Урядового кур’єра»