Банківський ринок нині просто захлинається у так званих токсичних кредитах. На сьогодні фахівці заявляють, що таких позик у наших фінустановах налічується 56,4% усіх виданих. Цікаво, що на першому місці за токсичністю стоять державні банки: в середньому до 60% проблемних кредитів. Іноземні банки накопичили таких 43—45%. А ось ким  можна гордитися, то це суто вітчизняними  фінустановами. Там таких позик не більш як 30%.

Як вирішують питання погашення кредитів? Які нормативно-правові акти треба ухвалити, щоб покращити ситуацію на банківському ринку, «Урядовий кур’єр» поцікавився у фахівців.

Валютні позичальники хочуть компромісу

Такі високі цифри токсичності з’явилися після переходу банків на міжнародні стандарти фінансової звітності. Тому частка проблемних кредитів різко пішла вгору. Як зазначає «УК» директор із ризиків банку «Кредит Дніпро» Олег Пахомов, якщо наприкінці 2016 року ця частка становила 31%, то вже навесні 2017-го вона наблизилася до 57%.

Питання номер один, як і півроку тому, — нерозв’язана проблема погашення боргів валютних іпотечних позичальників. Проте  банки вже отримали першу перемогу — 23  травня було ухвалено за основу законопроект № 6027-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Банкіри та деякі юристи вважають, що цей  документ може стати інструментом  для ліквідації пробілів у сфері кредитних правовідносин.

У ньому є норми, які захищають іпотекоотримувача. Приміром, про те, що у разі застосування  змінюваної відсоткової ставки у кредитному договорі слід визначати її максимальний розмір. Проте асоціації валютних кредитооримувачів загалом негативно оцінюють цей законопроект — там  під захист беруть фінустанови, а клієнти банків у цих питаннях виступають вторинним учасником.

Є й інший законопроект №4004-д, в якому, за словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків Наталії Коробкової, запропоновано вигідні умови для всіх учасників ринку. Приміром, те, що заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими відсотками) перераховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації. 

Проте іпотекоотримувачі проти цього: вони заявляють (і їх можна зрозуміти), що борги потрібно перераховувати станом на день отримання позик.

«Гадаю, цей законопроект припадає пилом лише через те, що самі народні обранці заборгували банкам чималі суми за валютними іпотечними позиками. Це не дає змоги ухвалити законопроект і, скасувавши мораторій на заборону на стягнення валютних боргів, у законний спосіб вирішувати питання щодо їхньої реструктуризації», — зазначає Наталія Коробкова.

Отже, боржники — народні депутати підтримують і пересічних громадян-іпотекоотримувачів.

Що надає кредитний реєстр Нацбанку?

«Урядовий кур’єр» поцікавився, що з цього приводу думає Національний банк України. В офіційній відповіді регулятора зазначено: «Затримка із вирішенням проблеми валютних іпотечних кредитів, накопичених на балансах банків, стримує ефективне розв’язання проблеми непрацюючих кредитів у банківській системі взагалі. Частка кредитів на придбання житла у загальній структурі портфеля NPL (проблемних кредитів. — Авт.) становить близько 13%, у переважній більшості це саме валютні кредити. Відповідно допоки відсутній ефективний механізм з розв’язання цієї проблеми, ці кредити обтяжуватимуть баланси банків та стримуватимуть активне кредитування, в тому числі кредитування на придбання житла».

Чи вирішить питання щодо будь-якої заборгованості створення кредитного реєстру при Національному банку?  «Кредитний реєстр не розв’язує проблеми з NPL, які існують, проте дасть змогу уникнути (або знизити ймовірність) видачі нових кредитів несумлінним позичальникам. Це з часом знизить рівень ризику в кредитуванні. За рахунок цього частка ризику в кредитних ставках стане меншою. За інших рівних умов це дасть змогу банкам знизити ставки за кредитами», — зазначає пані Коробкова.

Допомогти  в цьому аспекті має і внесений до парламенту законопроект про діяльність з управління проблемною заборгованістю, який було розроблено за участі ЄБРР.

Отже,  складне питання зниження частки токсичних кредитів можна вирішити, розумно врахувавши й інтереси позичальників. Як кажуть, була б воля нашої законодавчої та виконавчої влади.