Соціологічні дослідження поінформованості українців про державну політику щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України провела у липні — серпні 2018 року громадська організація «Центр «Соціальні індикатори» на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Учасники проекту ставили за мету визначити рівень обізнаності населення з процесами євроатлантичної та європейської інтеграції та пов’язаних з ними сподівань чи, навпаки, пересторог. Дослідження охопило п’ять регіонів: Центральну, Північну, Південну, Західну та Східну Україну. Окремо і особливо ретельно громадську думку вивчили в Донецькій і Луганській областях. Фокус групи фахівці провели у Львові, Ужгороді, Києві, Вінниці, Сумах, Харкові, Сєверодонецьку, Маріуполі, Одесі. До цільових груп входили військовослужбовці, журналісти, працівники освіти й культури, а також представники національних меншин.

«Ми отримали ґрунтовні дослідження, які дадуть нам змогу підготувати й ефективно провести інформаційні кампанії  з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, — зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який презентував в Укрінформі підсумки дослідження. — Кампанії заплановано на жовтень — грудень у межах виконання планів заходів співпраці з ЄС і НАТО на 2018 рік. Ми оголосили тендер на закупівлю послуг з їхньої організації та проведення. Хочемо, щоб до участі у тендері долучилося якомога більше компаній і організацій».

Цивілізаційний вибір нашої країни неодмінно знайде місце і в Конституції, і в серцях співгромадян. Фото з сайту apostrophe.ua

Люди не сприймають білборди

Як свідчать підсумки соціологічного дослідження, більшість його учасників підтримують вступ до НАТО, а також євроінтеграційний курс України. У НАТО вони вбачають підтримку і допомогу в поверненні Україні Донбасу і Криму.

«Тільки НАТО може зупинити Росію», — такий головний аргумент прибічників євроатлантичного курсу України. Також респонденти зазначають, що вступ до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу позитивно вплине на життя пересічних громадян України. Країна почне розвиватися цивілізовано, поліпшиться її соціально-економічний стан.

Рівень поінформованості населення про НАТО та ЄС у різних цільових аудиторіях різний. Тому, на думку соціологів, слід диференціювати не лише канали інформації, а й форми подачі, тривалість, глибину, акценти. Зокрема експерти радять взяти курс на олюднення образу НАТО в інформаційному просторі України, що поступово істотно і позитивно вплине на нелояльну аудиторію.

Інформацію про теми, які цікавлять українців, вони отримують із різних джерел. Молодь, люди середнього віку, а також інтелігенція — з інтернету, соціальних мереж, радіо. Старше покоління надає перевагу традиційним засобам масової комунікації — друкованим періодичним виданням, радіо, телебаченню. Цікаво, що більшість респондентів висловилася проти викладу інформації на білбордах, вбачаючи в цьому марне витрачання грошей. Щоб інформацію про євроінтеграцію та НАТО не сприймали як пропаганду, учасники соціологічного дослідження пропонують розповідати про серйозні речі також за допомогою розважальних передач, а в публікаціях у друкованих ЗМІ слід використовувати інфографіку.

Знаємо, та не все…

Те, що наші співгромадяни потребують більше інформації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, фахово підтвердила й профільний віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе. Як і те, що ця інформація має бути простою, зрозумілою, прикладною.

«Вплив фейків, навіювань радянської та російської  пропаганди сприяє викривленню реальності сприйняття європейської та євроатлантичної інтеграції в українському інформаційному просторі. Росія та деякі наші внутрішні політики намагаються протидіяти європейській та євроатлантичній інтеграції через маніпуляції та перекручування інформації. Тому нині надважливе завдання уряду полягає в донесенні правдивої інформації про зміни, що відбуваються», — заявила віце-прем’єр-міністр.

Серед причин іноді низької обізнаності українців про зміни, що відбуваються в країні в контексті євроінтеграції, — сприйняття її лише у вузькому політичному контексті, а також брак розуміння зв’язку між евроінтеграційними реформами та змінами на місцях, у повсякденному житті, повідомляє служба віце-прем’єр-міністра.

«Часто євроінтеграційні здобутки намагаються подати як роботу місцевих посадовців. Часто міські голови чи місцеві депутати закупівлю техніки, транспорту або інфраструктурні проекти позиціонують як власні досягнення, забувши розказати, що це придбано за кошти або з допомогою ЄС або що ці досягнення стали можливими саме завдяки євроінтеграційним процесам», — слушно нагадала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Ситуація щодо поінформованості про НАТО гірша. Абсолютна більшість учасників дослідження підтримують скасування позаблокового статусу України і позитивно відгукуються про НАТО, але не знають, що Альянс — це не лише військовий союз, а його функції та завдання значно ширші.

«Це якісне дослідження, в якому немає цифр. Проте воно в повному обсязі стане підґрунтям для побудови комунікаційних кампаній, які почнуться вже цієї осені. Маємо всі дані стосовно найпоширеніших міфів і фейків, аргументів супротивників та прихильників курсу на ЄС та НАТО, бажаних каналів і видів комунікації. Завдяки цьому масиву даних організації, які виграють право проводити комунікаційні кампанії, краще і швидше зрозуміють, як достукатися до різних груп українців», — резюмувала урядовець.