Офіційно вважають, що війна Росії проти народів Кавказу тривала із 1817-го по 1864 рік. Однак уродженець Катеринослава (нинішнього Дніпра) безпосередній учасник упокорення вільнолюбних горян Ростислав Фадєєв ще 1860-го спростував цей міф, видавши книжку «Шістдесят років кавказької війни».

Фундаментальну працю військового історика досі вважають одним із найчесніших досліджень кривавих подій на Кавказі, хоч належить вона перу затятого російського шовініста. Саме генерал Ростислав Фадєєв — один із прототипів зображеного М. Салтиковим-Щедріним у «Сучасній ідилії» мандрівного «витязя-полководця» Полкана Самсоновича Редеді.

Однак на відміну від штатних фальсифікаторів історії, автор «Шістдесяти років кавказької війни» першим об’єднав до того розрізнені дослідниками бойові дії росіян проти грузинів, чеченців, інгушів, осетинів, убихів тощо і чесно назвав усе це «кавказькою війною». Фадєєв визнав, що величезна царська імперія навіть у рік виходу книжки не спромоглася здолати героїчний спротив кавказців. Отож чи не найтриваліше в історії Росії воєнне протистояння засвідчує силу і стійкість нечисленних народів, які захищали рідний край від чужинців-окупантів.