Донедавна агропромисловий комплекс Сумської області мав бездоганну репутацію як економічно міцна та надійна галузь народного господарства. А останніми місяцями до цих характеристик долучилася ще одна — благодійна. Адже впродовж травня — жовтня до зони АТО аграрії краю відправили кілька десятків вантажів продовольчої допомоги загальною вагою понад 250 тонн.
Суттєвою є матеріальна підтримка. На перераховані благодійні більш як 2 мільйони аграрних гривень придбано бронежилети, каски, взуття, теплий одяг тощо, які захистили і зігріли земляків у прямому та переносному значеннях.
Директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимир Івченко повідомив, що в ці непрості для країни дні селяни краю дбають про зміцнення не тільки продовольчої, а й національної безпеки. Адже на кону доля Вітчизни. Тож поряд із невідкладними польовими роботами вони успішно несуть і благодійну вахту.
У ремонтній майстерні компанії «Укрлендфармінг», що в селі Степанівка під Сумами, поряд із тракторами та сільськогосподарським реманентом дещо незвично бачити три броньовані розвідувально-дозорні машини. Навіть побіжного погляду досить, аби впевнитися: техніка не нова.
Майстер зміни елеватора, а віднедавна заступник командира батальйону зв’язку Андрій Сизоненко, якого зустріли тут суботнього дня, охоче підтверджує: так, найстарішій машині — 43, найновішій — 30(!) років. Тобто вони вже відпрацювали амортизаційні терміни і зберігалися на базі однієї з військових частин на Донбасі як металобрухт або ж технічні раритети. Однак настав час, коли навіть їх довелося діставати з «архіву».
Як розповів Андрій, його призвали до армії в третій квітневій декаді, а вже на початку червня після півторамісячної підготовки разом з іншими земляками командирували до Луганської області.
По-різному складалися військові будні воїна-зв’язківця: охороняв блокпост на околиці одного з сільських населених пунктів, який постійно зазнавав артилерійського та мінометного обстрілу, допомагав місцевому населенню, бувало, що й дивився в очі смерті.
Та найдужче всі раділи, коли одержували нову військову техніку або зброю. Бо їх якраз і не вистачає. Тож коли Андрієві запропонували поїхати на одну з баз вибрати броньовані розвідувально-дозорні машини для ремонту, охоче погодився.
Про оглядини каже коротко: було б з чого вибирати — машин десятки, а роздивишся ближче… Придивлявся до гуми, пробував завести двигун — бодай на холостих обертах, залазив до кабіни. Зрештою, повантажили БРДМи на платформи і взяли курс на Суми. Як говорить начальник сервісного центру ПрАТ «Райз-Максимко» Сергій Усик, біля військової техніки ремонтники і днюють, і ночують. Бо, по-перше, роботи дуже багато, а по-друге, ситуація вимагає особливої оперативності.
Часто на безкорисливу допомогу приходять родичі або ж знайомі ремонтників. Наприклад, того дня в майстерні поралися 18-річний син Андрія Сизоненка Максим і 21-річний племінник Анатолій. Обоє — тямущі, на техніці знаються, тож справа просувається значно швидше.
Уже є результати — завівся двигун першої машини, яку «взули» в гуму. Ще трохи часу і зусиль — надійде черга двох інших. А там, капітально полагоджені, вони вирушать до зони АТО, аби прислужитися захисникам України.
За словами Володимира Івченка, нині аграрії області активно лагодять 13 БРДМів для потреб АТО, які розподілили між сільськогосподарськими підприємствами, компаніями, товариствами Лебединського, Кролевецького, Охтирського, Конотопського, Сумського районів та селища Липова Долина. І хоч доводиться вдихати в них не друге, а третє чи й четверте життя, все-таки техніка ще неодмінно прислужиться і допоможе наблизити нашу спільну перемогу.
Ми в Google+