КАДРИ

Така ситуація на Черкащині трапляється дедалі частіше

Баба Ганна хворіє давно, але до лікаря не ходить. Та й як покинеш домашнє господарство? Щоб потрапити до терапевта, треба в район їхати чи в самі Черкаси. А це довго, адже від Боярки до Лисянки, де районна лікарня, — цілих 20 кілометрів, та й, власне, немає на чому добиратися. Лікується бабуся травами, однак щось не легшає.

І справді, як розповів заступник головного лікаря з медичного обслуговування Лисянської центральної районної лікарні Олександр Ніколюк, Боярка — одне з найпроблемніших сіл щодо нестачі фахівців. У місцевій амбулаторії мож?на хіба що зуби полікувати, а терапевт навідується сюди аж із сусідньої області, працює на півставки, бо більше обслуговувати селян тут нікому. Подібна ситуація і в низці інших населених пунктів району.

Молоді фахівці виїжджають здебільшого через брак житла, а ветерани, яких і так працює в закладах охорони здоров’я більше половини, усіх кадрових прогалин затулити не можуть. За кілька останніх років у районі фактично не прижився жоден з випускників медінституту, хоч за цільовими направленнями й нині навчається зо три десятки. У районі бракує, зокрема, фтизіатрів, анестезіологів, психотерапевтів, сімейних лікарів.

Власне, приклад Лисянського району характерний і для Черкащини загалом. Більше половини працюючих лікарів в області — передпенсійного та пенсійного віку. А інтернів працює на сьогодні лише 102.

Укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами, як і в попередньому році, в міських лікувально-профілактичних закладах області становить 79%, розповів на засіданні колегії начальник головного управ?лін?ня охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації Володимир Брожик. А в цілому заклади охорони здоров’я районів укомплектовано на 73,7%. Приблизно така ж ситуація і в обласних лікувально-профілактичних закладах.

Ще гірші справи з медперсоналом у лікувальних закладах Драбівського, Катеринопільського, Тальнівського, Христинівського, Черкаського, Канівського, Кам’янського та Чигиринського районів. Складна кадрова ситуація, зокрема, в низці сіл.

Дуже бракує лікарів у сільських амбулаторіях. 18 із них функціонують без лікарів узагалі, а в 16 працює лише стоматолог. Кількість таких амбулаторій не зменшується, як і не поліпшується ситуація з кадрами в області загалом.

Торік для медичних працівників області, які працюють у сільській місцевості, виділено 11 квартир у семи районах. Лише сім із них — молоді фахівці.

Як розповідають в галузевому управлінні, для покращення укомплектування лікарських посад за рахунок місцевих жителів активно здійснюється профорієнтаційна робота для направлення на навчання до вищих медичних навчальних закладів жителів сільської місцевості за цільовим прийомом.

Торік на державну форму навчання зараховано понад 120 черкащан, із них 70 — за цільовим направленням. Однак це зовсім не означає, що вони обов’язково повернуться в рідні краї. Більшість із них правдами й неправдами осідають у містах, де ще якось можна одержати чи найняти житло, мати кращий заробіток.

Тим часом тільки для покриття природної плинності кадрів області щорічно потрібно близько 300 лікарів. Розмови про здійснення медичної реформи, очевидно, так і залишаться добрими побажаннями, якщо кардинально не вдасться розв’язати кадрову проблему. Уже кілька останніх років вона лише загострюється. Активна співпраця з органами місцевого самоврядування, спрямована на покращення соціально-побутових умов молодих спеціалістів, особливо в сільській місцевості, та забезпечення молодих фахівців житлом, як про це розповідають представники галузевого управління, поки не що інше, як тільки добрі наміри.