Уже, здається, всі забули, що відповідальним за відродження туристичної привабливості Андріївського узвозу — найвідомішої вулиці Києва — призначали відомого співака Олега Скрипку. А забули тому, що відтоді ані він, ані влада нічого там не поправили.

— Сталося найгірше, — сказала на зустрічі з журналістами культуролог Владислава Осьмак, — вулиця (тобто ті, хто там живе і працює) звикла до занедбаності. Тим часом відомо: якщо людина цікава сама собі, вона буде цікавою іншим.

Крок за кроком Владислава й інші ентузіасти почали робити все можливе, щоб усі, хто живе і працює на Андріївському узвозі, спілкувалися між собою. Адже десятиліттями працівники одного музею не знали, чим багатий інший. Аби пробудити таку цікавість, ентузіасти почали озброювати сусідів знаннями. Завдання ставили конкретне: привернути увагу до узвозу не через конфлікти, а через співпрацю. Отож розпочали із зацікавлення мікроспільноти для залучення макроспільноти.

Так зародилась ідея перетворити Андріївський узвіз у полігон випробування нових ідей. Ініціювали її не «верхи», а «низи», зацікавлені у збереженні та пропаганді історії Києва. Скажімо, на вихідних провели перший Київський туристичний фестиваль на Андріївському узвозі. Директор ДП «Навчально-консультативний центр з туризму» Яніна Гаврилова назвала його «Андріївський узвіз в гостях в узвозу». Не випадково.

За участі команди KyivFest киян та гостей міста запрошено долучитися до творення новітньої історії міста. Вперше всі музеї, театри, ресторани Андріївського узвозу спільно презентували свою діяльність та запропонували фестивальну програму.

Проходила вона два дні. За цей період усі гості фестивалю змогли поринути в історичну, архітектурну, романтичну, містичну, літературну, музичну, гастрономічну атмосферу. Вони мали змогу взяти участь у безкоштовних екскурсіях та історичних квестах за тематикою Андріївського узвозу. Обмінятися книгами про Київ і придбати нові, принести старі київські фотографії для конкурсу, подивитися фільми просто неба, насолодитися музикою, випити чашечку кави на веранді Будинку Турбіних, поласувати смачненьким на солодкому фестивалі, придбати українські сучасні сувеніри та приєднатися до благодійних акцій.

Театр «На Подолі» провів театральний флешмоб, а театр «Колесо» відчинив свою вітальню для всіх гостей. Музей М. Булгакова презентував Літературний клуб будинку Турбіних, де відбуватимуться читання та ознайомлення з новими книжками. Ресторатори пропонували дегустації та майстер-класи.

На подвір’ї бутик-готелю «Воздвиженський» відбувся перший етап київського кулінарного конкурсу на кращий десерт-символ Андріївського узвозу.

Організатори прагнуть започаткувати традицію проведення фестивалів, присвячених історичному та сучасному Києву. Команда KyivFest основною метою своєї діяльності визначила підтримку туризму Києва, привернувши увагу до визначних пам’яток міста.

Хід вдалий і вчасний. Адже війна на Донбасі негативно вплинула на розвиток туристичного бізнесу. Іноземні страхові компанії не дають гарантій при поїздці в Україну, через це в Києві майже немає іноземних туристів, а туристичні компанії у столиці перейшли на скорочений робочий тиждень. Пустують місця в готелях.

Тим часом, за свідченням Владислави Осьмак, з літа кияни стали активніше цікавитись екскурсіями по місту. Однак цього мало. Туризм — наймирніша галузь економіки. Після останніх подій у Криму і на Донбасі інтерес до України у світі зростає. Як у післявоєнний період краще задовольнити їхні інтереси?

— Треба не чекати, а працювати, — каже Яніна Гаврилова. — А тому ми активно вивчаємо досвід Балканських країн та Грузії, які теж пережили війну і швидко відновили туристичну галузь.

І вона, і Владислава Осьмак стверджують, що зусиль самих лише ентузіастів замало. В Україні застарілий закон про туризм, він не враховує особливостей сьогодення. Крім цього, ліквідовано Агентство з туризму і курортів, що теж не сприяє системній роботі. Отож, замість вимушеного затишшя в галузі, нині на всіх рівнях має кипіти робота з підготовки післявоєнного туризму.