Астрономи виявили механізм, за допомогою якого відбувся поділ нашої Сонячної системи на дві окремі частини, що істотно відрізняються одна від одної. У внутрішній Сонячній системі переважають кам'янисті планети, бідні на «органіку», натомість зовнішня частина має планети, що містить значну кількість вуглецю.

Це дослідження зробили астрономи із США і Японії на чолі з Рамоном Брассером (Ramon Brasser) з Токійського технологічного інституту аналізують природу так званого «Великого вододілу». Ця умовна межа, що пролягає між орбітами Марса і Юпітера, позначилася в Сонячній системі незабаром після формування Сонця. Вона розділила планети, що лежать в системі нашої зірки, на планети земного типу, такі як Земля або Марс, і на планети гіганти, такі як Юпітер або Сатурн, які розташовані далі від нашої зірки і мають фундаментально інші властивості.

Питання полягає в тому, «як виникла ця дихотомія складу? Чому матеріал внутрішньої і зовнішньої частин Сонячної системи не перемішувався між собою в ранній період її історії», – каже Брассер.

Одна із версій виникнення поділу Сонячної системи на зовнішню і внутрішню частини пов'язує цей процес з впливом гравітації Юпітера. Ймовірно, гравітація Юпітера не давала можливості матеріалу з периферії нашої планетної системи проникати в її центральну частину. Але у своїй роботі Брассер і його колеги показують за допомогою комп'ютерних моделей, що гравітації найбільшої планети Сонячної системи було недостатньо для здійснення настільки чіткого поділу.

Замість цього вчені пропонують свою версію походження таємничого космічного «вододілу», згідно з якою в газопиловому диску навколо молодого Сонця формувалися смуги високого і низького тиску газу, в результаті чого відбувався «водозбір» матеріалу майбутньої планетної системи в два різних «басейни» внутрішній і зовнішній. Ці висновки були зроблені на основі спостережень, проведених за допомогою радіо обсерваторії ALMA, які показали наявність навколо екзопланет аналогічних структур, що нагадують «тигрові очі», пояснили вчені.

Робота опублікована в журналі Nature Astronomy.

Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр» на Землі знайшли речовину за віком старшу за Сонце, зоряному пилу 7 мільярдів років.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»