Інженери в лабораторії в Університеті Гента у Бельгії працюють із тим, що виглядає як звичайний бетон. Тільки він має унікальні властивості. Цей матеріал може самостійно латати шпарини.
Елке Ґраєрт, інженер Університету Гента:
«У цьому бетоні міститься полімерний суперабсорбент. Коли з’являється шпарина, туди потрапляє вода. Цей полімер її всотує, набухає і заповнює тріщину, і рідина туди більше не потраплятиме».
Капсули із полімерами додають до бетонної суміші. Із неї роблять тестові зразки, а коли бетон висихає, дослідники експериментують із ними, щоб подивитися, як він реагує.
Вони вимірюють його механічні, водотривкі властивості та зносостійкість.
Бренда Деббо, інженер Університету Гента:
«Якщо маленька тріщинка почне заростати негайно, вона вже не збільшиться в розмірах. Тож структура споруди залишиться міцною. Ми намагаємося боротися з проблемою, доки вона ще незначна».
Вчені цього дослідницького інституту вважають, що цей еластичний полімер справді зможе захистити структури, що зазнають динамічного чи статичного навантаження. Це, передусім, мости та тунелі, де найменші тріщинки можуть запустити небезпечний процес корозії.
Нель де Белі, технічний директор, координатор проекту:
«Не стоїть завдання відновлювати міцність споруди, вона і так буде міцною. Наше завдання – швидко відновити водостійкість, щоб тріщини не розросталися».
Хуліан Лопес, журналіст euronews:
«Якими ще способами можна створити самовідновлюваний бетон, можливо, зовсім несподіваними?»
Тут, в Технологічному університеті Делфта в Нідерландах дослідники знайшли інший потенційно ефективний шлях відновлювати бетон – бактерії.
Хенк Йонкерс, біолог у Технологічному університеті Делфта:
«Ці бактерії знайшли в тих місцях нашої планети, які мають умови схожі на життя всередині бетону. Це, по-перше, кам’янисті середовища, і, по-друге, середовища дуже лужні, із високим рівнем PH. Бактерії можуть існувати в таких умовах, вони не патогенні, не шкідливі для людей чи довкілля».
Щойно виникає тріщинка, бактерії, що містяться у бетонній суміші, всотують воду і виділяють карбонат кальцію, природний герметик, який латає дірку. Дослідники ще випробовують, наскільки водотривким буде такий бетон.
Ейріні Цивілоґлу, інженер у Технологічному університеті Делфта:
«Ми намагаємося побачити, чи зможе рідина потрапити до тріщині, після того, як та заростає. І як відрізняються властивості матеріалу до відновлення і після».
Вчені мріють почати застосовувати самовідновлюваний бетон в реальних спорудах. Ринкові перспективи такого винаходу оптимістичні. 70% тунелів та мостів Європейського Союзу будуть саме з використанням бетону.
Нель де Белі, технічний директор, координатор проекту:
«Вартість такого бетону буде вищою. Натомість зменшаться витрати на обслуговування, а тривалість експлуатації споруд збільшиться. Тож із часом використання самовідновлюваного бетону окупиться. Він є більш вигідним».
Таке оптимістичне твердження, утім, вимагає ретельної перевірки часом і погодою в реальних умовах.
Ми в Google+