У четвер в редакції зранку виникла стресова ситуація. Колега по дорозі на роботу отримав такі враження, якими не міг не поділитися. Він просто повторив почуті зранку слова людей: «Ви ж преса? Чому мовчите?» Виявляється, услід за сусідом він зайшов у свій ЖЕК на Оболоні і побачив чергу в бухгалтерію десь із 150 людей. Кільком літнім людям вже стало зле. Що ж трапилося в столиці, що в ЖЕКах непритомніють люди? Просто ми, кияни, отримали нові квитанції на сплату комуналки!..

Я свій «лист щастя» витягла з поштової скриньки напередодні. Не розгортаючи, кинула в сумку і побігла на роботу. Тут уже роздивилася і… ледь не знепритомніла, бо побачила в ній нарахований мені борг, більший за загальну суму комуналки. І що тепер робити? Я ж розумію, що платити потрібно за тими цифрами, що вказані в документі. Тим паче, що я завжди намагаюся сплачувати одразу, щойно отримую квитанцію, бо непогано мати хоча б ту символічну знижку, на яку пішла столична влада, заохочуючи киян своєчасно сплачувати за комунальні послуги. Я користуюся такою можливістю, і економія за рік становить майже місячну оплату. Тож дякуємо за місяць «безкоштовного» прибирання сміття!

І ось працюю, а той борг муляє мені так, що заважає зосередитися. До того ж побачила рядочок, в якому повідомлено, що мені нараховано за нормами споживання на одну людину 11,3 кубометра. Води? Але я за воду сплачую за лічильником! Щосереди у моєму ЖЕКу прийомний день, але розумію, що до завтра мене ця цифра так накрутить, що спокійного з’ясування не буде. Отже, телефоную в бухгалтерію. Звісно, зайнято! П’ять, десять дзвінків, і я розумію, що поспілкуватися телефоном не вийде.

У приймальні слухавку взяли і пояснили, що в бухгалтерії стоїть велика черга, працівниця одна, слухавку вона не візьме. І?.. Пояснюю і запитую: що ж мені робити? У відповідь почула, що в усьому винні працівники ГІОЦ і порадили телефонувати їм. Але ж їм дані передають бухгалтери ЖЕКів! Вони наробили помилок, а їм тут розгрібати — і дали номери телефонів.

Знову п’ять, десять дзвінків — то лінія зайнята, то слухавку ніхто не бере. Через півгодини набираю ще раз, і нарешті жіночий голос мені відповів. Аби не кинули слухавку, одразу кажу звідки до них телефонують і прошу представитися. Це була начальник департаменту ГІОЦ Наталія Рокитянська. Я їй пояснила, чому звернулася в їхню установу. І ми почали розбиратися з цифрами у моїй квитанції. Я минулого місяця була у відпустці і не сплачувала комунальні, тому цифру мого боргу з попередньої квитанції добре знаю. Чому вона виявилася майже удвічі більшою і з якого дива мені вирішили нарахувати плату за воду «за нормами споживання на одну людину», я геть не розуміла. Нічого не могла пояснити мені і керівниця департаменту.

Але мені все-таки пощастило, бо вона погодилася з’ясувати, що сталося з моїми нарахуваннями. Навіть перетелефонувала. Отже: до суми мого боргу за минулий місяць приплюсували… (увага!) суму моєї переплати за опалення!! Ну буває — мінус пішов на плюс, і ви — всім заборгували!

Але хочу віддати належне пані Наталії — вона попросила вибачення за помилку ГІОЦу! І сказала, що бухгалтерії ЖЕКу варто було у двох словах пояснити людям, що сталася прикра помилка, на яку не потрібно звертати уваги.

Але що тепер робити з цією зіпсованою квитанцією? Як платити, аби наступного місяця знову не виник дивний борг? Пояснила, що потрібно сплатити реальний борг, який є, а у кого суми боргу немає, то платити основні суми, вказані у квитанції.

…Увечері, коли поверталася з роботи додому, на дверях під’їзду побачила свіже оголошення, в якому великими літерами було розписано роз’яснення ЖЕКу щодо помилок, які вкралися у нарахування комуналки цього місяця. Подумалося: ну добре, у нас в мікрорайоні все владналося, але наступного разу десь в іншому місці люди знову непритомнітимуть, отримавши платіжки! Хто подумає про ціну помилки у цифрах, яка може вимірюватися людським життям і здоров’ям? Коли вже у нас почнуть поважати людей?..