У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї працює виставка «Шевченкіана у листівках». Їх видано у 1900—1920 роках у Російській та Австро-Угорській імперіях. Це була золота доба поштової листівки, яка стала не лише витвором образотворчого, фотографічного та поліграфічного мистецтва, а й дієвим засобом поширення всього українського. До наших днів давні листівки дійшли завдяки колекціонерам. Саме на основі зібрання заслуженого художника Володимира Козюка і створили експозицію в музеї. Це листівки із зображеннями Великого Кобзаря й усього, пов’язаного з його життям і творчістю.
Експозиція належить до трійки найбільших тематичних зібрань в Україні і відображає бачення Шевченківської творчості в дореволюційний період ХХ століття. У листівках були поширені вісім відомих фотозображень поета, зроблених упродовж 1858—1860 років видатними майстрами Санкт-Петербурга та Києва. Серія графічних автопортретів від молодого віку поета до останнього року життя вийшла у видавництві Я. Оренштайна у Коломиї. Крім того, у поштових картках представлено розділ ілюстрацій до «Кобзаря».
Привертає увагу серія листівок відомого одеського художника-ілюстратора Амвросія Ждахи, якого надихнули українські народні пісні. Кошти з продажу «маленьких шедеврів» призначалися для встановлення пам’ятника Т. Шевченку в Києві. На листівках можна побачити і могилу поета у Каневі, краєвиди його рідного села тощо. Виставка охоплює майже всі теми, що включає філокартична Шевченкіана.
Подібну виставку організовано і в картинній галереї Кам’янського державного історико-культурного заповідника. На ній вперше презентовано листівки у кількості 315 одиниць, що були видані в період з кінця ХІХ ст. і донині у найбільших видавництвах Стокгольма, Києва, Москви тощо.
Досить цікава історія листовної картки, яку видавали в Україні. Перші ілюстровані листівки з’явилися в останні роки ХІХ ст., і поміж них ті, що присвячені Т. Г. Шевченку. Перша тонована поштова картка з портретом Тараса Шевченка, на адресному боці якої поставлено штемпель 1898 року, видана у Кракові.
Філокартична Шевченкіана — це фотографічні й художні портрети Кобзаря, репродукції його малярських творів, ілюстрації інших митців до віршів і поем Кобзаря, композиції з текстами віршів поета, репродукції творів мистецтва, присвячених Шевченку та вшануванню й увічненню його пам’яті, фотонатурні й художні зображення міст, сіл та місцевостей, пов’язаних з біографією митця, види поетової могили у Каневі. До Шевченкіани належать і благодійні листівки, кошти від розповсюдження яких призначалися на спорудження пам’ятників Кобзарю, на підтримку товариства «Просвіта», освітянських об’єднань «Рідна школа», на зведення Народних домів, на розбудову Луцької української гімназії ім. Лесі Українки, на користь тих людей, які голодують.
У світі є кілька тисяч Шевченкових листівок, кожна з яких несе в собі важливу інформацію. Картки, присвячені Кобзареві, вийшли друком у найбільших зарубіжних видавничих центрах, у містах, містечках і навіть селах. Багато творів малярства і графіки Шевченка відомі лише завдяки листівкам. На картках минулих літ відтворено портрети українських діячів культури, мистецтва, національно-визвольні змагання, зображено вже знищені архітектурні пам’ятки та неіснуючі краєвиди.
До речі, перша кольорова Шевченківська листівка побачила світ у Львові 1900 року за малюнком Андрія Андрейчика. На ній бачимо портрет Шевченка, хату батьків у Кирилівці та могилу Кобзаря у Каневі, які обрамлені українським орнаментом. В експозиції картинної галереї Кам’янського державного історико-культурного заповідника представлено лише частину листівок із серії «Шевченкіана». Усі вони — народна пам’ять про українського генія, про його вічно живе поетичне художнє слово. Поштові картки яскраво свідчать про невмирущу славу великого Кобзаря та величезну пошану до нього.
Олег ЧЕБАН,
Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+