Популяція бурих ведмедів в Україні налічує близько 300 особин. Також певну їх кількість утримують в неволі, де не всюди є належні умови. Тож у Національному природному парку «Синевир» на Закарпатті на площі 12 га вирішили збудувати реабілітаційний центр для бурих ведмедів, які зазнали жорстокого поводження. Місце обрали не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу існування цих тварин.

Відкрили центр 13 грудня 2011 року. На той час тут уже прихистили двох тварин — Дюрія і Бубочку. Семирічного 300-кілограмового самця привезли з приватного господарства Рахівщини, а трирічну самку — з Харківщини. Згодом центр поповнився іншими ведмедями, яких утримували в неволі з порушенням законодавства. Нині тут перебуває 12 особин цього виду, яких вилучили в нелюдів-власників з різних областей.

Порятунок луганчанина Потапа

Найрезонанснішим став порятунок ведмедя Потапа. Про нього дізналася вся країна після репортажу на одному з центральних телеканалів. Тварина жила в муках у тісній клітці кінноспортивного клубу «Барс», що в Луганську. Нашийник на Потапа натягли, коли він був ведмежатком. Звір ріс, а нашийник врізався у тіло і душив. Люди, що знали про це, пропонували господареві викупити Потапа, та той категорично відмовлявся, мотивуючи це тим, що тоді не буде на кого нацьковувати собак.

Уже наступного дня після репортажу до власника Потапа навідалася екологічна інспекція, ветеринари провели операцію, щоб зняти нашийник, а в «Синевирі» почали готуватися до виїзду по тварину. 

— Хоч на шиї була велика рана, ми ухвалили рішення транспортувати Потапа, бо прибули на реанімаційному автомобілі для тварин, — згадує ветлікар центру Михайло Маслей. — Ведмедеві дали препарат для загальної анестезії. Щойно він заснув, обробили рану і вкололи вакцину проти сказу, оскільки на ведмедя нацьковували собак — потенційних носіїв цієї хвороби. Потім завантажили тварину в спеціальну клітку і вирушили в дорогу. Через 10 хвилин Потап прокинувся і, зрозуміло, почав нервувати. Він навіть пошкодив клітку, але все обійшлося, хоч дорога була неблизька — понад півтори тисячі кілометрів.

На території національного природного парку ведмідь отримав простору квартиру-клітку. На нового мешканця з цікавістю дивилися не лише співробітники парку, а й ведмеді Дюрій, Роза та Бубочка, що вже звикли до хороших умов і почувалися тут господарями.

Беня більше не згадує розжарену плиту

Не менше вражає й історія ведмедя Бені. Його врятували від жорстоких людей у Вінницькій області. Власники довели його до важкого атрофічного стану. Через критичне недоїдання і «дресирування» на розжареній плиті тварина виснажилася настільки, що стала схожою на істоту з фільмів жахів. На щастя, страждання 10-річного Бені теж закінчилися: у центрі він живе в напіввільних умовах.

— Тварини, які потрапляють до центру, проходять карантин, їм роблять відповідні щеплення, а відтак вони адаптуються до напіввільних умов перебування. Складено раціон, який внормовано за поживними речовинами для кожного ведмедя індивідуально, — каже директор НПП «Синевир» Микола Дербак.

Для ведмедів у центрі обладнали басейни, барлоги, передбачили природні плантації чорниці, малини й ожини. Оскільки діяльність цього закладу передбачає відвідування туристів, споруджуючи огорожі, особливу увагу звертали на її міцність і надійність.

Реалізація цього проекту дала змогу не лише взяти під захист тварин, що зазнали жорстокого поводження, а й надала позитивний імпульс розвитку наукової, еколого-освітньої та рекреаційної роботи, що відповідає меті та завданням, покладеним на НПП «Синевир». 

Юрій БАБІЧИН
для «Урядового кур’єра»